Петро ОСИПЕНКО

Найважливішим етапом технологічного процесу обробки деревини є опорядження виробу. Він надзвичайно складний, і неабияке значення у ньому має процес шліфування як основи, так і проміжкових покрить. Виникає дуже багато проблем з вибором методу шліфування та типу шліфувальної шкурки для забезпечення найкращої якості та економії матеріалів. “Виробники елітних меблів у процесі шліфування деревини, лакового покриття перевагу надають закордонним абразивним матеріалам”, – сказали на фірмі “Украбразив”, коли ми заговорили про попит на шліфшкурку. Звичайно, успішно реалізується і продукція Запорізького та Бєлгородського (Росія) виробництва. І все ж імпортна шліфшкурка для машинного полірування більш надійна у роботі і довше служить. Інше питання – як правильно її вибрати, щоб досягти високої якості готового виробу. На прохання читачів подаємо огляд абразивних матеріалів та рекомендації щодо їх застосування для конкретного методу обробки.

Основа – тканина

Шкурка з тканинною основою найбільш популярна. Спеціалісти поділяють її на чотири види за ознакою текстильної основи. Кожна з них має умовну буквену позначку:

- синтетична основа - Y

- бавовняна щільна тканина - X

- бавовняна еластична тканина - J

- бавовняна тканина підвищеної еластичності – F.

Шкурка на синтетичній основі використовується в меблевому виробництві, переважно, у вигляді калібрувальних стрічок (в тому числі, і сегментних стрічок), для калібрування і шліфування всіляких щитів. Достатньо міцна основа витримує досить високі навантаження і тим самим дозволяє використовувати шліфшкурку для грубого шліфування (так званого агресивного калібрування).

Як відомо, найчастіше застосовується шліфшкурка на основі Х. Її використовують у вигляді шліфувальних стрічок на різних ручних шліфувальних машинках, на станках ШлПС та калібрувальних. Щільна основа робить стрічки стійкими до витягування, дозволяє витримувати високі навантаження.

Для шліфування невеликих рельєфних площин використовують шліфувальну шкурку на основі J. Якщо рельєф великий – використовують шкірку F у вигляді вузьких стрічок для пневматичних барабанів, у системі пелюсткового шліфування (наприклад, у такій як QUICK WOOD SYSTEM).

До речі, у випадку з вибором шкірки F треба бути обережним. Тому що деякі виробники абразивних матеріалів випускають її аналоги нижчої якості. Їх можна визначити за нижчими цінами. А нижчий рівень якості трапляється через те, що для виробництва застосовують дешевшу тканину. Решта, правда, - смола, абразив та технологія його нанесення ті ж самі. Такі шкурки використовують для ручного шліфування і машинних робіт з невеликим навантаженням на саму текстильну основу. Зокрема, в останньому випадку, як стверджують спеціалісти, шкурка знайшла широке застосування на пласких віброшліфувальних машинках.

Абразив на “папері”

Шліфшкурки з паперовою основою також користуються популярністю. Їх застосовують у різних способах шліфування, залежно від щільності паперу. Звідси і відповідне маркування матеріалу:

У марках A, B, C, D – папір невисокої щільності. Шліфувальні матеріали на такій основі використовують для ручних робіт, а також на ексцентрикових шліфувальних машинках спільно зі спеціальною зчіплювальною тканиною Velcro або клеєним напилюванням. Шліфматеріали на паперовій основі підвищеної щільності (E, T, F) здебільшого застосовуються на калібрувальних верстатах і ШлПС. І тут варто відзначити, що багато меблевиків за звичкою на таких верстатах використовують шліфстрічки на текстильній основі, хоча паперові - також витримують відповідні навантаження. Тому не треба їх остерігатися. Тим більше, що шкурки на паперовій основі дешевші у 2-2,5 рази від текстильних. Єдиний їх недолік полягає у тому, що паперові стрічки не рекомендують використовувати на малих ручних шліфувальних машинках і на верстатах ШлПС під час шліфування шпона.

Секрети ощадності

Економна витрата шліфувальних стрічок є актуальною проблемою всіх деревообробників. Тож треба правильно підбирати режими роботи: швидкість руху шліфстрічок, силу тиску притискувального пристрою, товщину матеріалу, який знімається однією стрічкою за один прохід, зернистість.

Інколи з метою економії, використані текстильні стрічки “промивають” водою від відходів шліфування. Таку ж процедуру можна здійснити із паперовими стрічками деяких закордонних виробників. Промивати їх треба, не зволожуючи основи – для цього стрічку підвішують. А сушать при рівномірній температурі (в жодному разі не направленим струменем гарячого повітря).

Для продовження терміну служби шліфстрічок в деяких випадках використовують очищувальні олівці на основі каучуку.

Довідка

Ще однією можливістю знизити затрати на виробництво є застосування графітової стрічки. Вона використовується між притискувальною підошвою і основою шліфшкурки на верстатах з притискувальним пристроєм. Еластична текстильна основа графітової стрічки дозволяє шліфувати невеликі рельєфні поверхні машинним шліфуванням. Для шліфування рельєфних площин погонажних виробів треба застосовувати графітову стрічку із шкуркою марки F.

Ця стрічка дозволяє зменшити тертя між притискувальною підошвою верстата і основою шліфстрічки. Цим самим зменшується її робоча температура і навантаження на стрічкопротягувальний механізм. А в результаті - збільшується термін служби стрічки і робочий ресурс верстата.

Серед багатьох подібних стрічок, популярністю користується матеріал торгової марки HERMES GL580 A 11K5 (рулон 150мм х 10 м.п.). На столичному ринку ця стрічка коштує близько 150 гривень.

Скотч та поролонові губки

Нині за кордоном широко використовується новий абразивний матеріал скотч брайт (Scotch Brite) – виріб з тримірною структурою. Він виготовляється із синтетичного волокна, на яке наноситься абразив. Випускається скотч брайт у вигляді аркушів та рулонів шириною 100-115 мм; у вигляді кругів для ексцентрикових машин; пелюсткових кругів і т.п. Завдяки тримірній структурі, під час роботи матеріал практично не забивається відходами шліфування і цим самим дозволяє обробляти різні профільні деталі. У міру зношування скотч брайта до місця шліфування постійно подається новий абразив. Завдяки цьому вдається одержати однакову якість шліфування під час безперервної роботи.

Скотч брайт застосовують для проміжного шліфування ґрунту, лаку (зняття ворсу), деревини, старої фарби перед нанесенням нової і тощо.

Найчастіше матеріал у рулонах і аркушах використовують для ручної роботи. Для шліфування погонажних виробів скотч брайт випускається у вигляді пелюсткових кругів.

Також широко використовуються шліфувальні блоки (губки). В меблевій промисловості їх застосовують для шліфування деревини (підготовка під ґрунт, лак), проміжного шліфування ґрунту, лаку, фарби (зняття ворсу). Такі блоки, залежно від виду, складаються із спіненого поліуретану різної щільності або спеціального поролону з обов’язковим вмістом еластоміра (спеціальна плівка, на яку наноситься абразив).

Увага!

На вітчизняному ринку “фальшиві” губки відрізняються відсутністю еластоміра. Під час деформації в процесі роботи такий шліфблок тріскається і в результаті швидко заповнюється відходами шліфування. Через це швидко осипається абразив і руйнується основа. Визначити підробку дуже легко. Достатньо зігнути робочу поверхню шліфблока і перевірити, чи є тріщини.

Пелюсткова система

Як відомо, щоб досягнути доброї якості шліфування, не треба поспішати. Адже існують визначені стадії роботи, через які “перестрибувати” не можна. Однак можна зекономити час і одночасно підвищити якість шліфування. Звичайно, якщо користуватися відповідними верстатами та інструментами. А у цьому може допомогти система пелюсткового шліфування. Вона має кілька обов’язкових правил, яких треба дотримуватися:

– Під час шліфування не варто міняти напрям обертів шліфувального диску. Він має співпадати з напрямом волокон. Це збереже поверхню від появи поперечних смуг.

– Спеціальними насадками можна зняти фаски, не округлюючи їх. Це дає змогу фарбі або лаку добре триматися на краях; забезпечує однорідне і стійке фарбування. Використання насадок допоможе уникнути прошліфовування гострих граней на черговому етапі після нанесення наступного шару ґрунту чи лаку.

– Наносити ґрунтівку слід якнайтонше, аби тільки покрити поверхню деревини. Якщо є можливість, краще наперед розвести ґрунтівку на 10-20% і після нанесення на деревину дати їй як слід просохнути. Якщо після її висихання на оброблювальній поверхні з’явилися пухирці. Це означає, що вона сохла надто швидко і повітря не встигло вийти із шпарин, або ж температура деревини була значно нижчою від тієї, при якій сохла ґрунтівка. Нерівності поверхні свідчать, що під ґрунтівкою залишилися волокна або частинки пилу; деревина погано очищена або ж покладено занадто багато ґрунтівки; або ж сама ґрунтівка була надто густа і не дала волокнам деревини піднятися.

– Щоби не пошкодити ґрунтове покриття на краях деталі, потрібно переходити на більш тонке зерно або зменшити число обертів насадки верстата.

– І останнє. Навіть у тому випадку, коли поверхня грунтівки здається ідеально гладкою і не вимагає шліфування, останнє треба таки зробити. У цьому випадку шліфування надасть поверхні невелику шорсткість, необхідну для кращого прилипання останнього шару – лаку або фарби.

Рекомендації щодо зберігання і застосування шліфшкурки і виробів з неї

Правила складування:

- інструменти слід складати в оригінальній упаковці на піддонах або на стелажах;

- упаковані інструментами треба складати на відстані один від одного, що забезпечить добре провітрювання; приміщення повинне бути сухим і з відповідним температурним режимом;

- розпаковані інструменти необхідно складати у такий спосіб, який не призведе до деформації. Наприклад, рулони складають у “стоячому” положенні, а шліфувальні пелюсткові круги – у лежачому або висячому положенні.

Оптимальні кліматичні умови зберігання:

- температура - 18-22 ⁰С;

- відносна вологість – 45-65%.

Увага.

Висока вологість повітря спричиняє трухлявість та зморшкуватість полотна, а також передчасне осипання абразивного матеріалу.

Акліматизація

Безперервні стрічки повинні акліматизуватися в умовах, в яких вони будуть використовуватися. Рекомендується 24-годинне зберігання стрічки у підвішеному стані на спеціальних пристосуваннях-підвісках безпосередньо біля робочого місця шліфувальника.