У Черкаському лісгоспі запровадили електронний облік деревини.
У НПП «Синевир» проходять заходи з відтворення природних екосистем. Цього року...
Інспектори Державної екологічної інспекції у Житомирській області на вимогу...
На леса Днепропетровской области атакуют гусеницы, которые небывалыми темпами...
У Херсонській області за останні 5 днів згоріло майже 15 га лісу.
Чи відвідаєте Ви виставку «Деревообробка», що відбудеться у Львові 22-25 травня?
Фелікс ГЕРБУТ,
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Карпатської ЛНДС.
Дика черешня мешканцям Карпат добре відома. Смачні темно-рожеві ягоди зі солодко-гіркуватим присмаком завжди є лісовими ласощами для дітей і дорослих, а особливо полюбляють їх лісові птахи, що й дало дереву другу назву – пташине дерево. Серед професіоналів–червонодеревників здавна високо цінувалась його деревина – красива, загадково-ніжна, з ледь жовтуватим відтінком, яка добре піддається обробці. З неї різьбярі-художники виготовляють дивовижні статуетки, високохудожні вироби, оздоблюють нею меблі.
Навесні, на тлі лісового розмаїття, буйно цвітуть лише поодинокі дерева, нагадуючи кущики білих ромашок серед степу. Від їхнього цвіту розливається по лісу духмяний медовий запах з бджолиним гулом. Це цвітуть дикі черешні.
Черешня – швидкоростуча, відносно тіньовитривала порода, здатна досягати верхнього намету. Найбільше полюбляє теплі передгірські схили з вологими, родючими і глибокими ґрунтами. У молодому віці дещо переганяє в рості своїх супутників – бук, дуб, ясен та інші, але загрози для їхнього зростання не створює. Черешня своїм потужним глибоким корінням добре приймається в лісі і не боїться снігових навалів та вітру. Кращими умовами місцезростання черешні вважаються свіжі і вологі сугорбки і груди. Плодоносити дерева починають в молодому віці родять майже щороку.
Природний ареал черешні тяжіє до басейну Чорного моря, здавна вона поширена на південному заході Європи, на півночі Туреччини, Ірану, і також на Кавказі, в Криму та в Західній Україні. Домішка черешні завжди бажана в широколистяних лісах, де її участь у складі культур може бути дві-три одиниці.
В лісі черешня добре розмножується насінням, що їх далеко розносять птахи, але краще її вирощувати штучно. Посіви доцільно проводити влітку після збирання насіння. Зібрані плоди обробляють, видаляючи м’якуш і без просушування висівають у родючий ґрунт, де насіння проходить стратифікацію і навесні добре сходить. Для пізнього посіву його потрібно стратифікувати в ящиках з піском протягом 120-150 днів. Посіви роблять в борозенки глибиною 5 см з шириною міжрядь 25-50 см. Висівають насіння рідко – норма на 1 п. м. 20-22 шт. За одну вегетацію рослини сягають стандартних розмірів – до 50 і більше см.
Для використання дерев на підщепи сакури або культурних сортів, термін вирощування продовжують до 2-3 років. В умовах Карпат площі під розсадники краще використовувати на свіжих зрубах. Тимчасовий розсадник використовують лише на час вирощування сіянців. Невикористані рослини залишаються на постійне вирощування в лісі. Найбільш поширеною хворобою черешні в розсадниках є червоно-бура плямистість листя (коккалікоз), яка знищується разовою обробкою 1% розчином бордоської рідини.
Черешня може широко використовуватись для озеленення населених пунктів та доріг. Але найбільш перспективною породою вона є для меблевої промисловості. На вдало підібраних місцях черешня сягає висоти 25-30 м і 30-40 см в діаметрі. Вже в 30-35-річному віці вибірково може йти на промислову заготівлю. Для виготовлення струганого шпону ліпше використовувати дерева насіннєвого походження. Промислове вирощування черешні можливе плантаціями на свіжих зрубах невеликими ділянками – 0,2-0,5 га. Після рубки на площі відновлюють корінні породи.
Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:
| Додати до закладок | Підписатись | Версія для друку |
За багато тисячоліть, протягом яких людина використовує і обробляє деревину, було створено і впроваджено у виробництво не так вже й багато технологій, які означали стрибок на якісно новий рівень у цій сфері діяльності. Однією із таких технологій стало термічне модифікування деревини, завдяки якому, окрім технологічності, високої декоративності і екологічності, деревина стала ще й довговічною, а геометрія виробів з неї – постійною.
Будуй для себе, та пам’ятай про внуків
Деревина – один із найкращих, перевірених віками, будівельних матеріалів. Щоб споруди з цього матеріалу служили протягом якомога довшого терміну, деревина, з якої вони споруджені, потребує захисту від біологічного, атмосферного впливу та від вогню. Нині на ринку є велика кількість засобів захисту, розроблено чимало технологій їх застосування. Ми розповімо про деякі, на наш погляд, найбільш високоефективні.
|
22/05/2012
|
0
|
Реклама: |
Контактна інформація
Реклама на порталі
RSS-канали порталуСтворення сайту - Веб-студія “Бренд-А”
