Зі зміною акцентів з металопластикових виробів на екологічно чисті продукти, у тому числі й у будівництві, у європейських країнах підвищеним попитом стали користуватися вироби з деревини. Аналогічно відреагував ринок і в Україні. Щораз активніше дерев`яні “євровікна” витісняють з будівельного ринку металопластикові “євровікна” зі склопластиками. До речі, про новизну. Багато виробників вікон і донині використовують як еталон виробництва ГОСТ 24700-81, введений 01.01.1984 року.

2 грудня 1999 року Міждержавна науково-технічна комісія зі стандартизації, технічного нормування і сертифікації в будівництві (МНТКС) прийняла розроблений Управлінням стандартизації, технічного нормування і сертифікації Держбуду Росії з участю інших організацій, ГОСТ 24700-99 замість ГОСТ 24700-81. Україна разом з Вірменією, Казахстаном, Киргизькою Республікою, Молдовою, Російською Федерацією, Таджикистаном і Узбекистаном проголосували за прийняття даного ГОСТа.

Розділ “Блоки віконні дерев`яні” включив в себе обновлені технічні вимоги, правила приймання, методи контролю, упакування, транспортування і зберігання, рекомендації з монтажу, гарантійні зобов`язання виробника.

За конструкцією віконні блоки не обмежуються, вони можуть бути: такі, що розкриваються навстіж, підвісні, відкидні, з поворотно-відкідним відчиненням стулчастих елементів. А от розміри стулок, які відчиняються, і дверних полотен не повинні перевищувати:

• стулки: завширшки – 1200 мм, заввишки – 1800 мм;
• дверні полотна: завширшки – 900 мм, заввишки – 2300 мм.

Маса елементів виробів, які відчиняються, не повинна перевищувати 80 кг (розрахунковий показник).

Граничні відхилення габаритних розмірів виробів не повинні перевищувати від +2,0 мм до –1,0 мм. Рамкові елементи віконних блоків і їхніх деталей повинні мати правильну геометричну форму.

Граничні відхилення номінальних розмірів елементів виробів, які сполучаються, зазорів у притворах і під наплавом, розмірів розташування віконних пристроїв і петель не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 1.

Таблиця 1. Граничні відхилення номінальних розмірів елементів виробів

Різниця довжин діагоналей прямокутних рамкових елементів не повинна перевищувати 1,5 мм при довжині найбільшої сторони стулки до 1400 мм і 3 мм – понад 1400 мм. Фігурні вироби: аркові, стрілчасті, трапецієподібні і т.д. виготовляють за робочими кресленнями чи шаблонами з допусками, встановленими ГОСТом. Граничні відхилення номінальних розмірів брусків стулок і коробок за товщиною і за шириною не повинні перевищувати ± 0,3 мм. Відхилення номінальних розмірів розташування водозливних та інших функціональних отворів не повинні перевищувати:

• ± 3,0 мм – за довжиною брусків;
• ±1,0 мм – за висотою перерізу.

Відхилення номінального розміру між наплавами суміжних зачинених стулок не повинно перевищувати 1 мм на 1 м. Провисання (завищення) рамкових елементів, які відчиняються (стулок, полотен, кватирок), у готовому виробі не повинні перевищувати 1,5 мм на 1 м ширини.

Перепад лицьових поверхонь (прогин) у кутових і Т-подібних з`єднаннях суміжних деталей коробок і стулок, встановлення яких передбачене в одній площині, не повинен перевищувати 0,5 мм, а для конструкцій з декоративним рустиком у шиповому з`єднанні – 1,0 мм. Відхилення від прямолінійності крайок деталей рамкових елементів не повинно перевищувати 1,0 мм на 1 м довжини.

У ГОСТі наведені основні експлуатаційні характеристики віконних блоків (склопакетів, з різною кількістю камер, використанням енергозбережувального скла й аргонового наповнення) за опором теплопередачі, опором статичним навантаженням, ізоляцією повітряного шуму транспортного потоку і т.д.

ГОСТ 24700-99 може бути використаний і для виробників віконного тришарового клеєного бруса, як документ, який відобразив основні вимоги щодо якості клеєного бруса, оскільки на даний момент іншого документа з клеєної продукції в Україні немає. Тож деталі віконних блоків можуть бути склеєні по довжині і ширині. Склеювання деревини по довжині повинно виконуватися за зубчатий шип, довжина заготовок – не менше 180 мм. На лицевому боці деталі, яка призначена під прозору обробку, допускається не більш трьох з`єднань на 1 метр довжини (для круглих чи овальних елементів кількість з`єднань не нормується).

Бруски стулок і коробок повинні бути склеєні по товщині з двох чи трьох заготовок переважно радіального розпилу. Склеювання брусків із двох заготовок не рекомендується. Рекомендований кут нахилу річних кілець - не менш 45^о, суміжні заготовки повинні мати зустрічний кут нахилу волокон. Міцність клейових з`єднань повинна бути не менше:

• 4,0 МПа – на сколювання деревини уздовж волокон при склеюванні по товщині і ширині;
• 26,0 МПа – на згин при склеюванні по довжині.

Клейові з`єднання повинні бути водостійкими. Довговічність клейових з`єднань повинна бути не менше 40 умовних років експлуатації (показник введено з 01.07.2002 р.).

Посадка шипового з`єднання повинна бути щільною. Зазори і тріщини в кутових і серединних з`єднаннях не допускаються.

Що стосується самої сировини, то для виготовлення віконних блоків застосовують деревину хвойних порід не нижче другого сорту за ГОСТом 8486 чи третього за ГОСТом 9685; дуба і ясена – не нижче другого сорту за ГОСТом 2695 і ГОСТом 7879, а також клеєні брускові заготовки для віконних блоків за технічними умовами. Допускається застосування твердих, стійких до загнивання тропічних порід деревини.

Внутрішні лицеві поверхні хвойних деталей під прозоре покриття допускається личкувати рейками товщиною 4-15 мм із деревини твердих порід.

Вологість деревини повинна бути в межах від 8 до 14 %, залежно від застосовуваних у технології виготовлення лакофарбових і клейових матеріалів.

Нормативну вологість деревини встановлюють у технологічній документації, при цьому діапазон значень вологості повинен бути в межах 3% (наприклад, 8-11 %).

При склеюванні деревини по товщині рекомендоване значення діапазону вологості суміжних деталей – 2% (наприклад, 12 ± 1%).

Докладно в ГОСТі наведені характеристики дефектів вад деревини в клеєних заготовках. За допусками вони рознесені на три групи: I, II, III.

Кілька слів про оздоблювальні покриття. Обробка віконних блоків повинна проводитися:

• захисно-декоративними сумішами;
• атмосферостійкими емалями (фарбами, лаками) з попередньою обробкою біозахисними сумішами; атмосферостійкими емалями (фарбами, лаками), що володіють біозахисним ефектом. Допускається шпаклювання дефектних місць деревини водостійкими шпаклювальними сумішами, що не впливають на зовнішній вигляд і якість кінцевого покриття. Лакофарбові покриття повинні мати міцність зчеплення (адгезію) з поверхнею, що обробляється, не нижче 2-го бала за методом ґратчастих надрізів за ГОСТом 15140.

Оздоблювальні покриття повинні бути атмосферостійкими. Довговічність лакофарбових та інших захисно-декоративних покриттів повинна бути не меншою:

• 3 умовні роки експлуатації – для прозорих покриттів по деревині;
• 5 умовних років експлуатації – для непрозорих покриттів по деревині;
• 20 умовних років експлуатації – для покриттів личкованих профілів із алюмінієвих сплавів (показники введені 01.07.2002 р.).

З вимог до комплектуючих деталей слід зазначити введені зміни. За вимогою ГОСТу 24700-99, притвори віконних блоків повинні мати не менше двох рядів ущільнювальних прокладок (крім конструкцій, призначених для експлуатації в неопалюваних приміщеннях).

Усі вікна повинні бути укомплектовані дощезахисними профілями (відливами) з алюмінієвих сплавів чи полівінілхлориду.

Світлана ІЛЬЧИК,

керівник відділу маркетингу ТзОВ “Білдінг-сервіс”.