Якість готового виробу із дерева в першу чергу залежить від того, наскільки якісно висушена заготовка. Для цього деревообробними підприємствами успішно використовуються сушильні камери, в основному конвективні і вакуумні, кожна з яких відрізняється технологією сушіння та способом виведення вологи із приміщення камери. Останнім часом все більшу популярність здобувають конденсаційні сушильні камери.

Сушильні камери конденсаційного типу належать до групи низькотемпературних, оскільки забезпечують повне висушення деревини (до 8% вологості) при температурах, що не перевищують 40-45оС. Можливість сушіння пиломатеріалів в такому лагідному режимі відбувається завдяки розміщенню в камері з деревиною відповідно скомпонованого холодильного конденсаційного агрегату, який при цьому одночасно виконує функцію теплового насосу. За допомогою цього агрегату виводиться за межі камери тільки волога, що вивільняється з деревини, а тепло, необхідне для подальшого сушіння пиломатеріалів, залишається всередині камери.

Аналогічно, як і в більшості відомих сушильних камерах, циркуляція повітря тут здійснюється за допомогою відповідно підібраних до габаритів камери осьових однонаправлених вентиляторів, які забезпечують протікання повітря крізь належно складений штабель деревини. Технічне виконання і оптимальна робота конденсаційного агрегату вимагає температурного режиму в межах 30-45 оС. З цією метою в верхній частині камери біля циркуляційних вентиляторів розміщаються водяний або електричний нагрівач з терморегулятором, який забезпечує тільки початковий, протягом перших кількох днів, розігрів сушильної камери. Процес підігріву вмісту камери є одночасно фрагментом технологічного процесу сушіння деревини — запаровування.

В даному виді камери циркуляційні вентилятори розміщені над штапелем і створюють потік повітря проти годинникової стрілки. Так зване "сухе" повітря, проходячи поміж укладеної деревини, забирає вивільнену вологу і далі вже "вологе" повітря накопичується в зоні розміщення холодильно-конденсаційного агрегату. Даний агрегат має відповідно вбудований вентилятор, завдяки якому "вологе" повітря спочатку примусово проходить через холодний випаровувач холодильника агрегату, на поверхні якого безпосередньо конденсується волога, що у вигляді крапель збирається в піддоні агрегату і витікає за межі камери. Далі потік вже "сухого" повітря проходить через гарячий конденсатор холодильного агрегату, де підігрівається і знову підхоплюється циркуляційними вентиляторами і продувається крізь штабель деревини.

Таким чином енергія, отримана в результаті конденсації пари, разом із теплом, яке виділяється на двигунах і компресорі агрегату, використовується для подальшого нагрівання камери.

Необхідно підкреслити, що з моменту, коли всі пиломатеріали, що перебувають в камері, нагріються до робочої температури, зникає потреба в додатковому джерелі теплової енергії. Це пояснюється тим, що енергетичний баланс в конденсаційній камері є додатній і надмір теплової енергії, яка виділяється при конденсації пари, покриває енергетичні втрати в процесі сушіння. В сушильних камерах, що мають якісно виконану теплоізоляцію приміщення, під час сушіння споживається лише енергія, що живить холодильно-конденсаційний агрегат, а це становить близько 25% енергії, необхідної для випаровування вологи з деревини.

Крім того, за межі камери виводиться лише сконденсована з "вологого" повітря рідина, а не гаряча пара, і тому немає потреби в додатковому джерелі енергії для підтримання заданої температури в камері.

Як наслідок, середнє споживання електроенергії в конденсаційних сушильних камерах лежить на рівні 80 кВт·год на один кубічний метр висушеної деревини. В свою чергу сумарні середні витрати теплової енергії в конденсаційних камерах лежать в межах 30% порівняно до затрат енергії в конвективних сушильних камерах.

Наступний момент, який характерний для конденсаційного процесу сушіння, є стабільний температурний режим з коливанням температури в межах 2 оС. При цьому вологість повітря, що циркулює в камері, знижується лінійно.

Істотне значення при виборі камери конденсаційного типу відіграє факт низької температури сушіння. При таких робочих температурах суттєво спрощується процес вибору приміщення під камеру - це може бути навіть відгороджена і відповідно термоізольована частина виробничого приміщення, а для захисту термоізоляційного покриття стін від вологи можливо навіть використати просту і дешеву PCV-плівку. Формати і габарити конденсаційних камер практично не відрізняються від сучасних конвективних камер, а розміри і розміщення воріт залежать виключно від способу завантаження деревини.

Низька температура сушіння дозволяє персоналу здійснювати контроль вологості і якості самої деревини у процесі сушіння безпосередньо всередині камери.

У випадку, коли підприємство вже має джерело дешевої теплової енергії (наприклад, котел для спалювання відходів деревини), є можливість зниження витрат і прискорення процесу сушіння шляхом застосування комбінованої конвективно-конденсаційної технології сушіння. При використанні такого методу початкова вільна волога виводиться за межі камери звичайним конвективним способом за допомогою витяжних вентиляторів. А з моменту досягнення деревиною так званого повітряно-сухого рівня вологості, камера переводиться на конденсаційний процес сушіння.

В результаті використання конденсаційних агрегатів вдалося створити винятково м`який і збережувальний щодо структури деревини метод сушіння. Такі умови сушіння створюють переваги конденсаційним камерам, особливо при висушуванні пиломатеріалів із листяних порід дерева, а також асортиментів хвойних порід великої товщини.

Для конкретного застосування у виробництві, залежно від типу та кількості деревини, існує ряд конденсаційних агрегатів з різними потужностями. Конденсаційні сушильні камери завдяки високій якості сушіння, економічності і простоті в обслуговуванні справедливо здобули популярність серед деревообробників, особливо в малих і середніх підприємствах за кордоном, а останнім часом стають популярними і в Україні.

Роман ПОПОВИЧ,

інженер фірми “Крона-сервіс”.

Газета "Деревообробник"