Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
SiteHeart
Останні новини
Останні новини
Дейнека: Держлісгоспи Львівщини вкладають значні кошти в модернізацію
08.02.2012р.

Держлісгоспи Львівської області вкладають значні кошти в модернізацію...

Рівненщина в лідерах за рівнем енергонезалежності
08.02.2012р.

Нині Рівненщина – одна з найкращих областей за темпами заміни імпортного...

Уряд планує виділити 3-4 млн кубометрів лісу на біопаливо (ВІДЕО)
08.02.2012р.

Уряд розгляне можливість надання виробникам твердого біопалива квоти на...

Ценный лес России не пойдет на древесину
07.02.2012р.

Длительные переговоры между Всемирным фондом дикой природы (WWF) и крупнейшей...

В России появится единая интернет-система сделок по лесоматериалам
07.02.2012р.

Новый законопроект «О государственном регулировании оборота круглых...

Опитування
Опитування

З чим у Вашої компанії зараз найбільші труднощі?

Ваш помічник
Ваш помічник
2882
19.08.2010р. |
У незалежній Україні бандури нікому не потрібні
Фабрика музичних інструментів “Трембіта”, на перший погляд, мало чим відрізняється від звичайного меблевого виробництва — у виробничих приміщеннях сильно пахне деревиною та лаком, голосно стогнуть станки, коли робітники ріжуть чи шліфують деревину. Однак, коли мандруєш просторими цехами, не покидає відчуття, що саме тут зароджується музика. Як сьогодні живе фабрика, де до 1946 року робили вози, а також як себе почуває українська індустрія музичних інструментів, “Ратуші” розповів голова правління акціонерного товариства “Трембіта” Мирон Куземський.

- Розкажіть, про ринок музичних інструментів в Україні? Чи багато тут українських товаровиробників?


- Виробників в Україні вже не залишилось. Колись в Україні було 9 підприємств, які виробляли все: піаніно, акордеони, баяни, гітари, бандури. Однією з найбільших була Чернігівська фабрика. Зараз її, як і багатьох інших, нема, тільки нам вдалося зберегти підприємство в повному обсязі і не змінювати профілю. Є декілька маленьких під­приємств, де працюють поодинокі люди і роблять поодинокі інструменти. Та й на нашому підприємстві за останні роки зменшилась кількість музичних інструментів, які виробляємо. До 2006 року виробляли близько 3 тисяч інструментів за місяць. А зараз — менше тисячі.

- Що спричинило настільки сильний спад виробництва?

- Відколи Україна вступила в Світову організацію торгівлі (СОТ), у нас почався сильний спад. Після першого року вступу до СОТ у нас обсяги виробництва впали на 30%, наступного року — ще на 30%. Відповідно, сьогодні продукуємо лише 30% того, що було досягнуто до 2006 року. Я не противник вступу до СОТ, але коли країна має свої надбання, вона не повинна їх нівелювати і на будь-яких умовах вступати в якусь організацію. Зокрема в Польщі, щоби захистити свого виробника в аналогічній ситуації, провели моніторинг і визначили, скільки від потреби виробляють їхні вітчизняні підприємства і скільки потрібно, наприклад, гітар, щоб задовольнити потребу. Скажімо, якщо в Польщі виробляють 20% потреби, то на решту 80% дається дозвіл митним органам на імпорт продукції. Тоді створюється повномасштабна конкуренція, але в той же час, вітчизняний виробник має можливість працювати. В нас ввізне мито скасували і наш ринок заполонили вироби з Китаю.

- А як із традиційними українськими інструментами, їх же китайці не виробляють? Скажімо, бандур з настанням незалежності продаєте більше?

- На щастя, китайці бандур не виробляють. Але ситуація з цим музичним інструментом теж невтішна. Бо до здобуття Україною незалежності ми випускали 35-40 бандур щомісячно. Зараз же — 4-5 на місяць. Більше того, навіть тих кілька штук складно продати, тому вони лежать на складі. Так відбувається, мабуть, тому, що держава не стимулює розвиток національного мистецтва. Нам відомо, що є колективи, які хочуть купити бандури, але фінансування у них нема. Ми могли б виробляти більше, проте покупців на них немає. Бюджет не виділяє на такі інструменти кошти. За всі роки існування в міському бюджеті знайшли 22 тисячі доларів для покупки духового оркестру для музичної школи, а  щоб купити бандури для шкіл — місто не знайшло грошей.

- Як вдається вижити в таких умовах?

- Ми не сиділи, склавши руки. Освоїли виробництво меблів: випуск столів, стільців тощо. Це дало можливість не скорочувати людей. Сьогодні на виробництві музичних інструментів  працює близько 50 осіб, а на виробництві меблів — 60.

Що ж стосується музичних інструментів, то в Україні нам вдається конкурувати з китайцями завдяки мобільності доставки. Окрім того, виробляємо продукцію художньо оформлену — тематичну, за замовленням:  хтось замовляє з написом, логотипом  тощо. Китайський виробник цього зробити в Україні не може.

- Чи купують музичні інструменти “Трем­біти” за кордоном?

- Так. Зокрема експортуємо їх в Білорусь, Молдову, Росію, Литву, Латвію.

- Раніше Ви співпрацювали і з західними державами, такими, як Німеччина та Голландія...

- Справді, в кінці дев’яностих ми експортували музичні інструменти в Чехію, Угорщину, Голландію, Німеччину. Це було доти, доки ринок не заполонила китайська продукція. Адже китайці відкрили свої торгові представництва по всьому світі, затарюють свої склади і так їм легше торгувати. Якщо комусь, скажімо, в Голландії потрібно купити кілька десятків гітар для магазину, то йому зручно і легко замовити їх на ліцензійному китайському складі, що в Німеччині, бо за 1-2 дні доставлять товар у його магазин у Голландію. Якщо ж замовляти в Україні, то  тут страшна бюрократія: поки він дасть замовлення, поки буде укладено контракт, доставка, — пройде близько двох тижнів. Окрім того, це кордони, мито. Сьогодні так ніхто не захоче працювати.

- Чи користуються Вашими музичними інструментами відомі музиканти?

  - Так. Ми тісно співпрацюємо з групою “Скрябін” — вони мають наші гітари.  Нашу гітару має Тарас Чубай, гуморист із Росії Юрій Гальцев, гурт “Есемески”, у нас замовляли гітари для “95-го кварталу”. На Львівському телебаченні я часто бачу наші гурти, які виступають з гітарами “Трембіти”. Але на нашому підприємстві ми більш орієнтовані на масового споживача — пересічних громадян.

portal.lviv.ua

Теги та ключові фрази
статті про музичні інструменти, украины народные инструменты, продаж бандур тернопіль, бандура б\у львів, музичний інструмент україни, бандура види, музичні інструменти Китаю, скільки коштує баян україна, купити бандуру, уроки бандури у Львові


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Додайте коментар, висловіть свою думку

Грицько | 27.09.2011 00:30:43

Так, бандури потрібні! Проблема не тільки в тому, що хтось там десь їх не робить, чи робить меньше. А у відсутності іміджу інструменту, як сучасного і брак навчальних матеріалів, нот. На сайті Світ Бандур зібрано чимало інформації про цей інструмент, школи гри на бандурі та величезний нотний архів з різноманітними творами для бандури. Запрошуємо відвідати сайт.

[Відповісти]
Віктор | 31.07.2011 04:23:36

Не зовсім правильно. Я хотів імпортувати гітари продукції Трембіти в Канаду. Привіз і здав на експертизу. Ціна піходила. Якість теж. Хотіли 30 000 інструментів щоби були тут в Канаді в жовтні на різдвяний ринок. Через митні ускладенення з Україною та проблеми пересилки неможливо було контракт задовольнити. бандурами не проблема, але коли проходити митну процедуру з Української сторони то ціни ідуть в гору, а тим часом люди їдуть у Львів і купляють прямо на фабриці за дешевше, без кошти пересилки, імпортні мита та налоги Канадські.

[Відповісти]
Анна | 23.05.2011 19:23:56

А за скільки можно купити львівську бандуру?

[Відповісти]
Павло | 16.09.2010 19:27:14

"Трембіта" НЕє достойним конкурентом західних і східних виробників інструментів.Досить правильно сказав автор статті: "Фабрика музичних інструментів “Трембіта”, на перший погляд, мало чим відрізняється від звичайного меблевого виробництва..." Їм меблі робити!!! Низька якість продукції ріже очі, а викиристання інструментів відомими групами лише промо-акція.

[Відповісти]
Дмитро | 15.09.2010 12:42:45

Це дуже засмучує

[Відповісти]

   Сторінки: 1



Інші статті
14.04.2010р.

“Добробуд” – не довгобуд

В урядів розвинених країн соціальна реабілітація інвалідів – один з основних пріоритетів. У нас держава про існування цієї проблеми тільки-но починає згадувати. І добре, що на допомогу їй в цьому приходять підприємці. Один з поки що нечисленних прикладів у галузі деревообробки – Дрогобицьке підприємство інвалідів (ДПІ) „Добробуд”, яке очолює В. І. Паращак.

29.03.2010р.

VISION-inline для виробництва фасадів

Німецька компанія REICHENBACHERє однією із провідних світових компаній з виготовлення оброблювальних центрів. На обладнанні цієї фірми можна виробляти деталі меблевих виробів, вікна, двері, сходи і навіть дерев’яні скульптури. Про якість обладнання свідчить те, що його використовують у виготовленні елементів інтер’єру салону таких легендарних марок автомобілів, як Bentley, Rolls-Royce, Jaguar, Porsche, BMV і Mercedes.

Більше статей за тегами
Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами



Реклама: |
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.