Такий підсумок  розширеної колегії  Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

В роботі колегії взяли участь Голова Держкомлісгоспу Микола Тимошенко, заступник голови Чернівецької ОДА Віталій Усик, керуючий справами Чернівецької обласної ради Аркадій Мойсей.

Лісова і сільськогосподарська галузі – єдині  в Україні, які продемонстрували економічний приріст. За підсумками минулого непростого кризового року дохід шести підприємств Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства  від реалізації  продукції становить більш як 104 %  порівняно з відповідним періодом попереднього  року.  Це найкращий показник галузі в Україні. “Ми вийшли з кризи більш загартованими і більш сильними”, - наголосив начальник управління Василь Воробчук.

Хоча обсяги заготівлі деревини  загалом зменшилися, керівники  підприємств вчилися  більш ефективно працювати з внутрішніми ресурсами, оперативно реагувати  на запити ринку, в умовах  тотального падіння попиту на деревину практично «боротися за кожного споживача». Настав час прискіпливого підрахунку кожної  заробленої і витраченої копійки, активної реалізації залишків деревини, зміщення акцентів на переробку деревини та випуск альтернативних видів палива. Завдяки переробці деревини  Чернівецький держлісгосп  за багато років  “виборсався” з боргів. Переробний цех Берегометського ДЛМГ за минулий рік на 2 тисячі  кубометрів  збільшив випуск обрізних пиломатеріалів – рекорд для цього підприємства. Сокирянський держлісгосп  зробив основною статтею  своїх доходів другосортну деревину. Свого часу чинний Голова Держкомлісгопу заборонив відчужувати і продавати переробні цехи  лісогосподарських підприємств. Минулий кризовий рік довів правильність такого рішення. Навіть для збиткового Красноїльського переробного цеху Сторожинецького держлісгоспу знайшовся  поважний інвестор. На часі – технічне переоснащення всіх виробничих потужностей.   

Торік на ведення лісового господарства області було спрямовано 27 мільйонів гривень. З них майже4 мільйони – це власні кошти шести підприємств  облуправління. На відміну від  лісівників сусідніх областей, чернівецькі лісівники не отримують на ці  потреби жодної  копійки з обласного бюджету. На думку високопосадовців, це недобре. Адже  діяльність лісівників  напряму пов’язана  з потребами місцевих громад.  Як і будівництво лісових доріг,  яке  лісівники  нині здійснюють своєю технікою. Щоправда техніка ця – наголошували учасники  колегії – повинна  використовуватися більш ефективно.

Витрати на утримання, ремонт і будівництво лісових доріг на Буковині склали  понад 6790 тисяч гривень. Бюджетного фінансування на ці  потреби не було. Будівництво нових доріг здійснювалося  одночасно з проведенням післяповеневого відновлення місцевої інфраструктури. У Путильському   держлісгоспі, наприклад, з більш як 37 кілометрів  відновлених лісових  доріг  половина -  нові. Нова лісова дорога  до урочища Ульма в Селятинському лісництві відкрила  перспективи залучення до промислового використання раніше недоступних лісових масивів. Нові лісові дороги вже вплинули на економічні показники. Відстань трелювання деревини зменшилася на 200 метрів порівняно з попереднім роком. Іншими словами  це 150 тисяч гривень економії на рік тільки на пальному, яке використовується для підвезення заготовленої деревини.Та попри це лісівники переймаються розширенням застосування природозберігаючих технологій: потрібні повітряно-трелювальні установки. Пристрої  доведеться закуповувати самостійно.

Підприємства управління сплатили податків до зведеного бюджету  майже  23 мільйони гривень при  завданні 19 мільйонів гривень. Заробітна плата лісівників в еквіваленті повної зайнятості  зросла за минулий рік більш як на 10%. Однак вона нижча за середньостатистичну по області, а також по галузі. Тому поступове підвищення зарплати працівників лісового господарства області -  один  з пріоритетних напрямків  нинішнього року.

Позитивним кроком  у розвитку заповідної справи буде створення  вольєру для зубрів  та еколого-просвітницького центру на території  заказника “Зубровиця”. Така ініціатива головного мисливствознавця  Сторожинецького  держлісгоспу  Сергія Чистова сприйнята схвально. Так само як пропозиції щодо розвитку мисливського господарства з прицілом на  його самоокупність, розвитку  рекреації та туризму, побічного лісокористування.  

Не обійшлося без критики, зокрема, щодо повільного впровадження  технологій з виробництва альтернативних видів палива з деревних відходів, низького відсотка відшкодувань від несанкціонованих рубок, недостатнього продажу декоративного посадкового матеріалу.

З нинішнього року  вступила в дію Державна цільова програма “Ліси України” на 2010-2015 роки.  Підприємства Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства  цьогоріч  створять лісові насадження  на площі  не менше 570 гектарів, з них - 70 гектарів нових лісів, відновлять 700 гектарів зрубів шляхом  сприяння природному поновленню лісу.

Чим серйозніші  завдання, які стоять перед галуззю, - тим  більш роль початкової ланки лісівничої справи – лісничого. У всеукраїнському конкурсі на звання кращого лісничого беруть участь 1600 лісничих. На обласному етапі конкурсу переможцем став  лісничий Верхньопетрівецького лісництва  ДП “Сторожинецьке ЛГ”  Микола Костюк. Його нагороджено  іменним  годинником Голови Держкомлісгоспу.

І ще суттєвий штрих.. Попри кризу лісівники, як завжди, не  цуралися благодійності – один відсоток чистого прибутку, який отримали  підприємства лісової галузі області, був використаний на допомогу дітям, хворим не лейкемію, лікування важкохворих  дітей працівників галузі, для проведення в Чернівцях ювілейного фестивалю української сучасної пісні та популярної музики “Червона рута”, для ремонту навчальних корпусів та оновлення навчальної бази Сторожинецького лісного коледжу.

http://dklg.kmu.gov.ua/