Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Останні новини
Останні новини
Всеукраїнська акція "Відновлюємо ліси разом" призупиняється у зв'язку з обмеженнями на організацію масових заходів
13.03.2020р.

Проаналізувавши ситуацію в Україні та Європі, ми вирішили відмінити проведення...

Олександр ФІЛЬЧАКОВ: «Незаконне вирубування лісу в промислових масштабах на Харківщині припинено»
13.03.2020р.

Загрозливе за масштабами незаконне вирубування лісів розпочалося в Україні не...

Підсумки торгів необробленою деревиною заготівлі першого кварталу 2020 р.
12.03.2020р.

Лісогосподарські підприємства львівського обласного управління завершили...

Ми системно змінюємо підходи до роботи у лісовій галузі, - Андрій Заблоцький
11.03.2020р.

95% усієї деревини, яку заготовляють лісогосподарські підприємства в Україні,...

Діджиталізації у лісі: у Коростенському держлісгоспі всі ліси під відеоспостереженням
11.03.2020р.

Відеонагляд все частіше використовують для охорони лісів. Це недешеве...



***
Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?

Ваш помічник
Ваш помічник
2785
06.11.2007р. |
Плекаймо діброви — лісостани третього тисячоліття

На лісовій ниві України дуб посідає гідне місце. Дубові лісостани займають 28% лісової площі та поширені в усіх реґіонах нашої держави від західних рубежів до східних, в усіх природних зонах – в лісостепу, на Поліссі, в степу, в Карпатах і гірському Криму. В Україні природно ростуть шість видів дуба. З них найбільш представлені дуб звичайний – на всій території та дуб скельний на заході України і в Криму. Крім цих видів, в горах Криму росте дуб пухнастий та в передгір’ї Закарпаття, острівцями, дуб бургундський, дуб багатоплідний і дуб Далешампе. З продукованих видів найчастіше зустрічається дуб північний, який походить з Північної Америки.

Дуб звичайний, який займає 95% площі формації дубових лісів, – аборигенний вид з високими технічними якостями деревини і поліфункціональним значенням в природному середовищі. Деревина тверда, важка, стійка до загнивання і за комплексною оцінкою не має собі рівних серед усіх аборигенних порід в Україні. Дубова кора містить 8-12%, а деревина до 6% дубильних речовин. Деревні ресурси дуба широко використовуються, насамперед, у вигляді високоякісного пиловника для виготовлення меблевих і столярних виробів, паркету та паркетної фризи, винної, пивної клепки, а також для отримання фанерної, екстрактної сировини та спецсортиментів.

На міжнародній науково-виробничій конференції “Дуб – порода третього тисячоліття”, яка відбулась в Білорусі восени 1998 року, наголошувалось, що за останні роки “цінність дубової деревини значно зросла через підвищення вартості і попиту на високоякісні меблі та інші вироби з дуба на ринках Західної Європи і Північної Америки”.

Велич цього довговічного могутнього дерева, яке живе 400-500 років, а в окремих випадках до 1000-1200 років, досягаючи в обхваті стовбура 9-10 м, увічнена в численних народних піснях, назвах багатьох населених пунктів, в місцях, які відвідували наші славні предки (дуб Шевченка, дуб Залізняка). Це воістину наше улюблене національне дерево.

В карпатських дібровах основною лісоутворюючою породою також виступає дуб звичайний, який поширений в передгір’ї, нижньогірній зоні і суміжних районах лісостепу. Дуб скельний зустрічається значно рідше. Основні масиви його розміщені в передгірній частині Закарпаття, частково в передгір’ї Буковини, а невеликі ізольовані осередки – в Передкарпатті, місцями – в Придністров’ї.

Але площа дубових лісів реґіону в результаті вікових змін в процесі природної і антропогенної трансформації скоротилась приблизно втричі і нині становить 157 тис. га. Переважна більшість сучасних насаджень дуба невисокої продуктивності, в межах до 250 м3 на гектарі, збіднені за складом порід, нестійкі проти біотичних і абіотичних чинників. А часті спалахи осередків листогризучих шкідливих комах та грибкові захворювання, випадки висихання лісу з далеко неповним з’ясуванням причин цього явища викликають серйозну тривогу. Такі ліси не можуть достатньою мірою виконувати еколого-стабілізуючі функції в навколишньому природному середовищі.

Тому з огляду на такий стан наших дібров та на виконання цільової програми “Діброва”, зініційованої в жовтні 1996 року рішенням тодішнього Міністерства лісового господарства (нині Державного комітету лісового господарства), Український НДІ гірського лісівництва розробив комплекс господарських заходів з вирощування високопродуктивних і стійких дубових лісів. На відміну від інших карпатських лісоутворювачів – бука, ялиці і смереки, дуб відновлюється, переважно, штучним шляхом. Адже відомо, що світлолюбний підріст дуба може розвиватись під наметом зімкненого кронами понад 70% деревостану до переходу в торчки лише 3-4 роки. А широке застосування суцільно-лісосічного способу головної рубки в комплексі із застарілою технологією унеможливлює використання на більшості зрубів природного поновлення дуба як основи лісовідновлення. Позитивний досвід Івано-Франківського і Дрогобицького держлісгоспів зі збереження життєздатного підросту при застосуванні природозберігаючої технології в зимовий період поки що не набув належного розповсюдження.

Сприятливі кліматичні і ґрунтові умови на території формації дубових лісів дозволяють значно розширити обсяги робіт з відновлення дубових насаджень. Дослідження УкрНДІгірліс, виконані у Велико-Дільському, Жденіївському та Лужанському лісництвах, що на Закарпатті, свідчать про успішний ріст культур дуба скельного у свіжих і вологих бучинах до 700 м над рівнем моря. У віці 8-10 років рослини повністю зімкнулись кронами, характеризуються добрим ростом і високою збереженістю. Для розширення площі дуба звичайного варто повніше використовувати природну нішу в дубово-букових суяличинах і яличинах до 550 м над рівнем моря в Передкарпатті.

Дубова діброва

Належний успіх штучного відновлення дубових лісів може досягатись лише за умови ретельного врахуванням біологічних, екологічних особливостей дуба звичайного і дуба скельного. Практика засвідчує недоцільність переміщення екотипів дуба звичайного з Притисняської низовини і Закарпатського передгір’я в Передкарпаття і суміжні райони лісостепу та місцевих екотипів з Північного мегасхилу в Закарпаття. Слід також враховувати результативність культивування пізньої форми дуба звичайного в специфічних кліматичних умовах Передкарпаття з його пізніми весняними заморозками. Більшу увагу слід звернути на вирощування дуба скельного як головної породи і як домішки в букових насадженнях. Це порода помірного, м’якого клімату і різких коливань температури в бік холоду не переносить, віддає перевагу горбистому рельєфу і сонячним схилам, менш вимоглива до ґрунту і вологи, ніж дуб звичайний. За цінністю деревини та еколого-стабілізуючими функціями дуб скельний не поступається дубу звичайному.

При формуванні первинних складів молодих дубових насаджень частка дуба повинна бути не менша 6-7 одиниць. В домішці використовують природні супутники дуба, такі як клен гостролистий, явір, ясен звичайний, липа серцелиста, ільм, граб та інші види. В ялицевих і букових судібровах і дібровах оптимальне співвідношення порід відповідно таке:

а) 60% дуба, 30% ялиці, 10% бука та інших супутніх листяних;

б) 60% дуба, 30% бука та 10% цінних супутніх листяних.

Лісогосподарськими засобами формують умовно корінні, складні за структурою, змішані за складом порід деревостани.

В склад захисних культур на середньоеродованих схилах Придністров’я з щебенястими ґрунтами вводять дуб скельний з участю сосни звичайної і чорної, а також 25-30% чагарникових порід: зокрема, враховуючи ґрунтово-кліматичні умови, ліщину, шипшину, свидину, кизил, клен татарський, глід, скумпію, пухироплідник, городину, клокичку, терен та інші.

Культури дуба потребують виключно доброго агротехнічного догляду під час приживлюваності рослин, в період до переводу у вкриту лісом площу та догляду в роки формування складу деревостанів у віці освітлення і прочистки. Найбільш інтенсивний (на 30-40% більше загальноприйнятого) і ретельний догляд здійснюється на ділянках, які заростають куничником, шучником, іншими злаковими за участю ожини та осоки. Відсутність належного догляду викликає загибель культур дуба або поступову зміну дуба на граб, березу, осику в грабових дібровах та на бук і ялицю з участю менш цінних порід відповідно в букових і ялицево-букових дібровах.

З огляду на незадовільний стан дубових лісів фахівці лісового господарства прагнуть відтворити на більшості зрубів дубові насадження, які за своєю структурою, складом порід наближаються до корінних типів дубових деревостанів. Інтродуковані екзоти впроваджуються лише там, де вони забезпечують більший лісівничий та економічний ефект, ніж місцеві породи. Приклади успішного вирощування продуктивних і стійких культур дуба можна навести в багатьох лісництвах, з них найкращі – в Коломийському, Івано-Франківському, Хотинському, Мукачевському та Дрогобицькому держлісгоспах.

Дослідження УкрНДІгірліс в співдружності з практиками держлісгоспів покладені в основу переданих для впровадження у виробництво “Рекомендацій з удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат і на прилеглих територіях”. Ретельно проведений на прикладі державного лісового фонду Івано-Франківщини типологічний аналіз з визначенням розмірів території формації дуба звичайного і дуба скельного з субформаціями дубово-грабових, дубово-букових, дубово-ялицево-букових лісів та з врахуванням площі дубових варіантів ялицевих і букових типів лісу засвідчує можливість збільшення площі насаджень з домінуванням дуба на території формації дубових лісів і значною участю його в складі порід (25-30%) на землях формації ялиці і бука в два рази.

Таким шляхом може бути досягнута оптимальна збалансованість в структурі лісових угрупувань та належний рівень оздоровлення довкілля в найбільш заселеній частині реґіону, яка згідно з еколого-економічним районуванням віднесена до смуги дуже сильної і сильної антропогенної трансформації біогеоценотичного покриву.

Ананій ГАВРУСЕВИЧ,

старший науковий співробітник УкрНДІгірліс ім. П. С. Пастернака, кандидат сільськогосподарських наук.

м. Івано-Франківськ.

Газета "Деревообробник"

Теги та ключові фрази
де ростуть буково дубові лісостани в україні, наслідки надмірних атмосферних опадів, Дуб звичайний.На яких територіях на Буковині найбільш поширений, Дуб звичайний еколого-біологічні особливості, , поняття про лісостан і деревостан, рубки в ялицевій діброві, ВОЛОГА БУКОВА ДІБРОВА, дуб звичайний екологія, листогризучі комахи дубових насаджень
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
18.03.2010р.

Раціональні варіанти лісопиляння

При організації лісопильного виробництва в керівників підприємств часто з’являються сумніви щодо вибору типу обладнання. Стається це через брак інформації про специфіку того або іншого верстата, часом – особисте негативне ставлення до певного виду машин, відсутність аналогів на деревообробних підприємствах. Керівникові підприємства важко зорієнтуватися без відповідних рекомендацій.

05.03.2010р.

Лісозаготівельна галузь Закарпаття терпить збитки

Свалявський район, у якому колись лісозаготівельна галузь була пріоритетною, а меблеві і деревообробні підприємства славилися на цілу Україну, тепер стоїть наче на розпутті. Ліс ніби то є, але обсяги його заготівлі рік у рік зменшуються, від чого виробництва, зав’язані на ньому, потерпають, терплять великі збитки. Через це чималих коштів недораховується і районний бюджет.

Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua