Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Останні новини
Останні новини
Всеукраїнська акція "Відновлюємо ліси разом" призупиняється у зв'язку з обмеженнями на організацію масових заходів
13.03.2020р.

Проаналізувавши ситуацію в Україні та Європі, ми вирішили відмінити проведення...

Олександр ФІЛЬЧАКОВ: «Незаконне вирубування лісу в промислових масштабах на Харківщині припинено»
13.03.2020р.

Загрозливе за масштабами незаконне вирубування лісів розпочалося в Україні не...

Підсумки торгів необробленою деревиною заготівлі першого кварталу 2020 р.
12.03.2020р.

Лісогосподарські підприємства львівського обласного управління завершили...

Ми системно змінюємо підходи до роботи у лісовій галузі, - Андрій Заблоцький
11.03.2020р.

95% усієї деревини, яку заготовляють лісогосподарські підприємства в Україні,...

Діджиталізації у лісі: у Коростенському держлісгоспі всі ліси під відеоспостереженням
11.03.2020р.

Відеонагляд все частіше використовують для охорони лісів. Це недешеве...



***
Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?

Ваш помічник
Ваш помічник
8138
07.02.2008р. |
Лісовпорядкування в Україні: історія і сучасність
Лісовпорядкування – це комплекс заходів з організації і ведення лісового господарства, спрямованих на отримання характеристики лісового фонду і забезпечення невиснажливого використання лісових ресурсів, їх відтворення та підвищення продуктивності лісів. Проводиться лісовпорядкування спеціалізованою державною службою відповідно до галузевої інструктивно-нормативної бази. У нас воно пройшло довгу і складну історію свого розвитку, яка налічує майже 300 років.

Про що свідчить ретроспектива

У Російській імперії лісове господарство створене значно пізніше, ніж в Західній Європі. Однак, незважаючи на те, що в його організацію покладено багато запозиченого з практики Західної Європи, переважно Німеччини, впорядкування розвивалося досить таки мляво. Так, з 1842 по 1913 рр. середній обсяг лісовпорядних робіт складав близько 210 тис. га щорічно.

З 1914 по 1921 рр. лісовпорядні роботи в Україні не проводилися через громадянську війну та розруху. Тільки у 1920 році  радянський уряд створив Всеукраїнське управління лісами (ВУПЛ) у складі Наркомзему. Очолювали його видатні науковці-професори О.Г.Марченко, В.Я. Гурський, Б.О. Шустов, О.І. Колесников. Лісовпорядні роботи були покладені на губернські земельні відділи та їхні місцеві підвідділи.

У 1922 році президія ВЦВК зобов’язала всі губвиконкоми сприяти губернським лісовим підвідділам щодо виконання лісовпорядних робіт. Після скасування приватної власності на ліси Х Всеросійський з’їзд Рад в 1922 році постановив створити фонд лісів місцевого значення. Із затвердженням в 1923 році Лісового кодексу РРФСР були видані лісові кодекси в інших республіках, в т.ч. в Україні. Більш широко лісовпорядні роботи в Україні розгорнулися в 1924 році, і період до 1930 року характеризується первинним впорядкуванням лісів України.

З ліквідацією в 1925 році губерній лісовпорядкування виокремлено в 5 спеціальних лісовпорядних районів: Харківський (начальник С.Є. Тюков), Київський (М.Д. Плюто), Чернігівський (В.М. Богуславський), Дніпропетровський (Є.С. Осетров) і Волинський (А.Н. Савенков). Технічне керівництво і фінансування лісовпорядних робіт здійснювало Всеукраїнське управління лісами (ВУПЛ). З 1926 по 1931 рр. проведено декілька реорганізацій управління лісовим господарством, а заразом і лісовпорядкування: лісництва об’єднано в лісгоспи, ВУПЛ в 1930 році реорганізовано в «Укрдержліс», внаслідок чого лісове господарство було підпорядковане лісовій промисловості Вищої ради народного господарства СРСР.

У 1936 році управління лісами найбільш інтенсивної зони лісового господарства країни передано спеціально створеному Головному управлінню лісами водоохоронної зони. В Україні було організоване власне управління Головлісоохорони. Перебування лісовпорядкування в системі земельних органів було обтяжливим. Тому в 1937-1938 рр. лісовпорядкування союзних республік об’єднано у всесоюзну контору «Ліспроект», підпорядковану Головлісоохороні РНК СРСР. В цей період було започатковано складання таблиць зростання, застосування варіаційної статистики й авіації при лісовпорядкуванні та обстеженні лісів. Але до Другої світової війни аерофотозйомки використовувались лише як підсобний матеріал.

Упродовж 1936 по 1941 рр. лісовпорядні роботи в Україні виконувалися двома лісовпорядними районами – Київським (начальник М.І. Бурлаєв, головний інженер В.І. Титов) і Харківським (начальник С.Ю. Тюков, головний інженер С.І. Васильєв). В 1940 році після возз’єднання України з Західною Україною створено Львівський лісовпорядний район. У зв’язку з частою зміною меж і законодавства, а також значними обсягами рубок, лісовпорядні роботи в цей період мали характер ревізій. З початком Другої світової війни лісовпорядні роботи в Україні були цілковито припинені, а лісовпорядні райони розпущені, за винятком Харківського, який спочатку евакуювали на Середню Волгу, а в 1942 році також розпустили.

Період активного розвитку

Після закінчення війни лісовпорядні роботи в Україні були продовжені відновленими в 1944-1945 рр. Київським, Харківським і Львівським лісовпорядними районами. Роботи виконувались за методом класів віку згідно із затвердженою наприкінці 1945 року «Инструкцией для устройства и ревизии водоохранных лесов». В 1947 році указом Президії Верховної Ради СРСР було організовано Міністерство лісового господарства СРСР, яке в 1951 році видало нову «Инструкцию по устройству и обследованию лесов государственного значения Союза ССР». За весь попередній період існування лісовпорядкування в Росії і колишньому Союзі жодна лісовпорядна інструкція не була розроблена так детально, як інструкція 1951 року.

Великі зміни в лісовому фонді, що відбулись під час Другої світової війни, знецінили наявні лісовпорядні матеріали. До того ж більша їх частина, що лишилась в зоні тимчасової окупації території, зникла. З’явилась необхідність у обстеженні й упорядкуванні всіх лісів в стислі строки. Для здійснення цієї грандіозної програми в системі Мінлісгоспу СРСР в 1947 році було створено спеціалізовану лісовпорядну організацію – Всесоюзне аерофотолісовпорядне об’єднання «Ліспроект», до складу якого ввійшли лісовпорядні підрозділи республік з експедиціями. В 1948 році в Україні проведена реорганізація лісовпорядкування із створенням на базі Київського лісовпорядного району Українського аерофотолісовпорядного тресту, до складу якого ввійшли 7 експедицій – чотири Київських, Українська, Львівська і Харківська.

З 1947 по 1956 рр. ліси державного значення, які перебували в підпорядкуванні лісових органів Мінлісгоспу СРСР, були здебільшого обстежені і впорядковані. Частково були впорядковані також приписні, колгоспні і радгоспні ліси із складанням проектів перспективних планів організації в них лісового господарства. В 1962 році Український аерофотолісовпорядний трест перетворено в Українське лісовпорядне підприємство Всесоюзного об’єднання «Ліспроект», яке керувало підвідомчими йому експедиціями і, крім України, постійно виконувало в плановому порядку значні обсяги лісовпорядних робіт в інших республіках, головним чином в Російській Федерації. В якості первинних виробничих одиниць виступали лісо- і мисливськовпорядкувальні, а також ґрунтово-лісотипологічні партії. В 1964 році вийшла в світ нова «Инструкция по устройству государственного лесного фонда СССР», яка регламентувала подальше вдосконалення методів і технічних прийомів інвентаризації лісів, проектних розробок. Інструкція складалася з двох частин (польові і камеральні роботи) і проіснувала до 1985 року.

Лісове господарство в цей період управлялося централізовано за п’ятирічними планами і характеризується значним розвитком лісовпорядкування, в тому числі стосовно обсягів робіт. Тісний зв’язок з галузевим плануванням забезпечив лісовпорядкуванню значні темпи виконання. Так, відповідно до наказу Мінлісгоспу СРСР від 22.03.1948 року, в 60-х роках було здебільшого завершено впорядкування лісів першої і другої груп; починаючи з 1955 року, проводилася повторна, через 10 років, ревізія впорядкування лісових масивів, впорядкованих після 1945 року; протягом 1955-1960 рр. в деяких республіках, краях і областях складалися генеральні плани розвитку лісового господарства. Для натурного дешифрування меж таксаційних виділів і лісових урочищ широко використовувались аерофотознімки, в тому числі спектрозональні, що забезпечувало підвищення якості, здешевлення і спрощення робіт при лісовпорядкуванні. Набули значного застосування також фотосхеми і фотоплани. Вперше протягом радянського періоду виготовлено карту лісів.

Лісовпорядники висунули із свого середовища здібних організаторів і технічних керівників на рівні лісовпорядних таборів, партій, загонів, експедицій, контор і трестів (підприємств). Розроблені оригінальні і самобутні теорія і практика лісовпорядкування як у сфері таксації та обстеження лісів, так і в сфері організації ведення лісового господарства, що сприяло розвитку суміжних з лісовим господарством галузей народного господарства. Були відроджені деякі принципи дореволюційного лісовпорядкування, ліквідовані в 40-х роках, а саме: принцип постійності лісокористування, теорія нормального лісу і поняття обороту рубки. Лісовпорядкування стало розглядатися як важлива економічна і організаційно-технічна складова розвитку лісової галузі країни. Таксаційна наука, звільнившись від західноєвропейського впливу, вступила на самостійний шлях свого розвитку, заклавши нову теоретичну основу і розробивши ряд прийомів та методів, що відповідали умовам ведення лісового господарства країни, далеко випередивши таксаційну науку і практику зарубіжних держав. До основних напрямків вдосконалення лісовпорядкування в 70-х і 80-х роках післявоєнного періоду належать впровадження електронно-обчислювальних машин першого та другого покоління для камеральної обробки інформації, а також розроблення підсистеми ОАСУ-лісгосп під назвою «Управління лісовими ресурсами» (УЛР). Мета останньої полягає в автоматизації процесів спрямованого регулювання лісового фонду на різних рівнях управління лісовим господарством і оперативному забезпеченні державних галузевих і планових органів необхідною інформацією про ліси. Підсистема має на меті цілковиту автоматизацію державного обліку лісів і актуалізації даних про їх стан на будь-яку дату для всіх територіальних рівнів управління, а також на прогнозування динаміки лісового фонду при перспективному і поточному плануванні розміру головного користування та основних лісогосподарських заходів. При цьому обов’язковим компонентом підсистеми має бути оперативне внесення поточних змін в базу даних внаслідок господарської діяльності і стихійних явищ.

Розробкою цієї підсистеми займалися майже всі лісовпорядні підприємства ВО «Ліспроект». Зроблено було дуже багато, але в зв’язку з розпадом Союзу створення підсистеми не було завершено. Попри те методичні основи і технічні надбання підсистеми були використані в Україні в пострадянський період при створенні і експлуатації повидільного банку даних «Лісовий фонд України». Остання лісовпорядна інструкція за часів післявоєнного радянського періоду була перевидана в 1986 році.

На завершення слід зазначити, що за масштабами лісовпорядних робіт, глибиною питань, що при цьому опрацьовувалися, за винятком товарно-грошових аспектів, лісовпорядкування радянського періоду не має аналогів.

Проблеми сьогодення

З розпадом Радянського Союзу ліквідовано Всесоюзне об’єднання «Ліспроект». Українське лісовпорядне підприємство перейменоване в Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об’єднання (ВО «Укрдержліспроект») і підпорядковане Мінлісгоспу України (нині Державний комітет лісового господарства України). Одночасно з цими подіями припинилися виконання лісовпорядних робіт українськими спеціалістами за межами нашої держави і централізоване бюджетне виділення капітальних вкладень на розвиток інфраструктури лісовпорядного об’єднання – будівництво житла, придбання і оновлення автотранспортних засобів, комп’ютерів, приладів, поліграфічного обладнання, периферійних пристроїв для картографічної бази даних (крім разового фінансування в 1996 році в обсязі 205 тис. грн.). Тому лісовпорядне об’єднання змушене, крім виконання бюджетних робіт держзамовлення, займатися госпрозрахунковими роботами шляхом укладання угод із замовниками. Обсяг таких угод склав в 2003 році 35 відсотків загального річного обсягу лісовпорядних і обстежувальних робіт в об’єднанні.

В зв’язку із зменшенням порівняно з радянським періодом обсягів польових робіт, а також змінами в технології й автоматизацією камеральної обробки матеріалів, відбувається поступове скорочення чисельності працюючих в об’єднанні спеціалістів, переважно шляхом природного скорочення і зменшення притоку молодих кадрів. Так, протягом останніх 10 років чисельність працівників скоротилася з 760 до 530 чоловік.

В 1997 році припинилося бюджетне фінансування аерофотозйомки, в результаті чого лісовпорядкування змушене було перейти до спрощення технології, що не кращим чином відбивається на якості робіт. Матеріали космічної зйомки поки що не використовуються в лісовпорядкуванні через недостатню точність і високу їх вартість. Протягом останніх 15-ти років зазнав повної реконструкції процес виготовлення і тиражування планово-картографічних матеріалів в цеху камерального виробництва за рахунок застосування сучасного обладнання. В 1992 році було започатковане створення автоматизованої картографічної бази даних в умовній системі координат, а в 1994 році – розроблення прикладного програмного забезпечення для використання персональних комп’ютерів і формування на їх основі повидільної таксаційної бази даних. В 2001 році лісовпорядна служба була віднесена органами статистики до розряду наукових організацій.

Протягом останнього десятиріччя здійснено комп’ютеризацію лісовпорядної служби. Створений банк даних «Лісовий фонд України» включає в себе базу даних «Таксаційна характеристика земельних ділянок лісового фонду і додаткові відомості до них», базу даних «Автоматизована інформаційна картографічна система лісового господарства» і базу даних «Нормативно-довідкова інформація».

Вирішується проблема актуалізації таксаційної характеристики лісових насаджень відповідно до їх природному росту; лісовий фонд Держкомлісгоспу перейшов на технологію безперервного лісовпорядкування; обробка інформації з обчислювального центра переведена в лісовпорядні експедиції; істотно розширено перелік і інформативність вихідної документації лісовпорядкування.

З появою різних модифікацій повнотомірних приладів вибірково-перелікова таксація стала замінюватися вибірково-вимірювальною шляхом реласкопічного вимірювання суми площ поперечного перерізу дерев на 1 га. Українська лісовпорядна інструкція на сучасному етапі вперше була підготовлена в 1995 році і протягом наступних семи років двічі доопрацювалася шляхом внесення змін і доповнень відповідно до чинних галузевих нормативів. Але з різних причин інструкція до цього часу не затверджена центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Крім лісовпорядкування, ВО «Укрдержліспроект» виконує ряд важливих для лісового господарства інших обстежувальних і проектних робіт, а саме:

– ґрунтово-лісотипологічне та лісопатологічне обстеження лісів;

– бере участь у здійсненні моніторингу і сертифікації лісів;

– здійснює мисливське впорядкування;

– виконує протипожежне впорядкування лісів;

– займається спеціальним впорядкуванням рекреаційних лісів та об’єктів природно-заповідного фонду із складанням відповідних проектів;

– складає зведені проекти організації та розвитку лісового господарства по областях;

– відмежовує землі зі створенням актів на право постійного користування землями лісового фонду.

Перехід на технологію безперервного лісовпорядкування здійснювався в лісовому фонді Держкомлісгоспу протягом 1989-2001 рр. Використання цієї технології і експлуатація актуалізованого банку даних дають можливість збільшити термін ревізійного періоду між циклами базового лісовпорядкування до 15-20 років. Перехід на безперервне лісовпорядкування забезпечує участь лісовпорядників у формуванні річних (поточних) планів з лісового господарства, у здійсненні безпосереднього контролю за ефективністю лісогосподарських заходів, автоматизоване ведення документації державного обліку лісів, щорічне оновлення повидільних баз даних.

Базове лісовпорядкування, за відсутності істотних змін в організації території і основних положеннях ведення господарства, повторюється через 15-20 років. В інтервалі між періодичним базовим лісовпорядкуванням в процесі безперервного лісовпорядкування через кожні 10 років здійснюється оновлення лісовпорядних матеріалів, термін дії яких закінчився. При цьому з актуалізованих повидільних баз даних лісовпорядкування на ПК програмним шляхом виготовляються нові таксаційні описи, планшети, плани лісонасаджень і карти-схеми, а також проектні відомості на наступний 10-річний період. Разовому оновленню лісовпорядних матеріалів при безперервному лісовпорядкуванні передує (крім натурної таксації ділянок, визначених лісовпорядною інструкцією) натурна таксація молодняків віком до 20 років, як найбільш динамічної вікової групи насаджень, годящих для експлуатації стиглих і останнього класу пристигаючих деревостанів, а також інших категорій земель лісового фонду, найбільш проблемних в тій чи іншій області, перелік яких протокольно визначається сумісно з обласним органом лісового господарства.

Статус матеріалів лісовпорядного проекту організації і розвитку лісового господарства передплановий. Тобто вони слугують відправною основою для перспективного і поточного планування. Після затвердження проекту державними органами лісового господарства і узгодження його з державним органом охорони навколишнього природного середовища лісовпорядний проект набуває чинності основного і обов’язкового організаційно-господарського документу для всіх власників лісового фонду і лісокористувачів. Це стосується як матеріалів періодичного базового, так і поточного безперервного лісовпорядкування, включаючи оновлені лісовпорядні матеріали через 10 років після базового циклу.

Разом з тим збереглися деякі елементи командно-адміністративної системи – оптимальні (декретовані) віки рубок, ліміти лісосічного фонду. Виникло штучне нівелювання інтенсивності ведення лісового господарства в регіонах. Найбільш показово це проявилось в забороні рубок головного користування в більшості категорій захисності лісів I групи. Змішування понять «вік стиглості, оборот рубки і вік рубки», а також поступове вилучення деревостанів з фонду рубок головного користування призвели до знецінення матеріалів лісовпорядкування при технічному обґрунтуванні лісівничого зв’язку між рубками головного користування і лісогосподарськими заходами. В лісовому фонді має місце тенденція накопичення стиглих, менш продуктивних деревостанів при використанні високопродуктивних.

Недоліки і труднощі, що негативно впливають на подальше удосконалення базового і безперервного лісовпорядкування, полягають в наступному:

– бракує транспорту для інженерів-таксаторів і лісовпорядних партій;

– відсутні матеріали аерофотозйомки при проведенні базового лісовпорядкування;

– затримується затвердження і тиражування оновленої нормативної бази лісовпорядкування;

– повільно впроваджується комп’ютеризація в лісогосподарську практику, через що лісокористувачі позбавлені можливості на місцях використовувати бази даних і програмні розробки.

В умовах переходу до ринкової економіки постійні лісокористувачі і органи управління лісовим господарством ставлять до інформації лісовпорядкування щораз зростаючі вимоги стосовно її змісту, точності і достовірності, а також стосовно проектних накреслень і прогнозних рішень. Змінюються вимоги щодо оцінки результатів роботи лісокористувачів і державних органів управління лісовим господарством. Оцінка ґрунтується, головним чином, на підставі змін, що сталися в лісовому фонді.

За минулі роки лісовий комплекс і цілі лісового господарства зазнали кардинальних змін. Якщо раніше лісове господарство було переважно ресурсним, лісоексплуатаційним, то на сучасному етапі головна мета – це збереження екологічного потенціалу. Тому важливо якомога скоріше затвердити і впровадити нову лісовпорядну інструкцію, яка повинна закріпити нові напрямки лісовпорядкування на сучасному етапі, визначити його роль і місце в управлінні лісовими ресурсами країни.

Удосконалення технології лісовпорядкування повинно бути спрямоване на підвищення точності лісоінвентаризації і якості матеріалів проекту організації та розвитку лісового господарства. Це можливо досягти шляхом збільшення обсягів перелікової і вимірювальної таксації на ділянках, що залучаються в господарську діяльність протягом ревізійного періоду; забезпечення сучасними приладами і матеріалами аерофотозйомки; впровадження безпаперової технології передачі інформації замовникам; використання більш надійних лісотаксаційних нормативів; розширення змісту матеріалів проекту організації та розвитку лісового господарства.

Виходячи з Державної програми «Ліси України на період 2002-2015 роки», Указу Президента України від 7.02.04 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства» і нового Лісового кодексу України, прийняття якого очікується в поточному році, до основних завдань лісовпорядкування на сучасному етапі належать:

– забезпечення сталого управління лісами, яке розраховане на тривале збереження динамічної рівноваги між біотичними і абіотичними складовими;

– забезпечення виконання Кіотського протоколу рамкової Кліматичної конвенції, яка визначає вуглецевий баланс в якості універсальної міри оцінки антропогенної діяльності в лісах;

– збереження і розширення біологічного різноманіття лісових екосистем;

– впровадження геоінформаційних системних технологій в лісове господарство;

– участь у проведенні лісового моніторингу і національної інвентаризації лісів.

Для цього необхідні подальший розвиток інфраструктури лісовпорядного об’єднання (технічне оснащення, забезпечення житлом і транспортними засобами) та підвищення статусу його спеціалістів.

 

Михайло ШВЕЦЬ,

кандидат сільськогосподарських наук,

ВО «Укрдержліспроект».

Газета "Деревообробник"

Теги та ключові фрази
мета и завдання лисовпорядкуваня, история розвитку лисовпорядкування, економічні основи лісового господарства та лісовпорядкування, історіЯ розвитку лісовпорЯДКУВАНЯ в україні, що таке дані лісовпорядкування, етапи розвитку лісовпорядкування, предмет і задачі лісовпорядкування, реласкопічні методи таксаціі, предмет лісовпорядкування це, теорфя нормаотного лісу
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
18.03.2011р.

Достатніх обсягів лісосировини й справедливої ціни на неї!

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство лісових ресурсів України, не тільки не спрямовані на підтримку вітчизняного виробника, а й загрожують руйнівними наслідками для деревообробної та меблевої галузей країни

08.02.2011р.

"Прямих договорів не буде" 2

Інтервю журналу "Бізнес" з головою Державного агентства лісових ресурсів України Віктором Сівцем. Тут ви зможете дізнатися про плани і стратегії новосформованого органу влади

вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua