Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
«Лисі» Карпати і мовчання Грети Тунберг
31.12.2020р.

ЄС чинить тиск на Україну, намагаючись через арбітраж примусити нашу державу...

METAMOB виходить на український ринок
01.12.2020р.

Компанія Metamob – провідний виробник стрічкових пил у Румунії. Власна національна...

Чому ініціативи Міндовкілля загрожують екологічній безпеці України та можуть призвести до розвалу лісового сектору економіки.
25.11.2020р.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України виступило з двома...

Що робить ліс надзвичайно цінним та живим?
11.11.2020р.

Усі люблять гуляти у лісі. Особливо зараз, коли листя дерев набуло золотавих...

Зоя Темнохудова: «Збереження лісу потребує виваженої державної політики»
09.09.2020р.

Закарпатський ліс — коштовна скарбниця України. Ліси займають 51,2 відсотка...

Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?

Ваш помічник
Ваш помічник
3771
07.11.2007р. |
СОТ боятися – в ЄС не ходити

Лідія МЕЛЬНИК,
заступник керівника Департаменту із співробітництва
зі Світовою організацією торгівлі
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Одним з елементів складного процесу інтеграції України у світове господарство є вступ у міжнародні економічні організації, зокрема, Світову організацію торгівлі (СОТ). Стає все більш зрозуміло, що нині неможливо ефективно діяти в системі міжнародної торгівлі, не будучи при цьому членом СОТ.

Про процес вступу України до СОТ, плюси і мінуси її членства в цій організації розповідає заступник керівника Департаменту із співробітництва зі Світовою організацією торгівлі та міжнародними економічними організаціями Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Лідія МЕЛЬНИК.

Членство України в СОТ є необхідною передумовою лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС – започаткування переговорів зі створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу шляхом підготовки та укладання Угоди про асоційоване членство України в ЄС. Від членства в СОТ також цілковито залежить можливість приєднання України до Центральноєвропейської асоціації вільної торгівлі (CEFTA).

Процес вступу України до СОТ було розпочато у грудні 1993 року, коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заявку уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. До 1999 року цей процес характеризувався значною динамікою: відбулося шість засідань Робочої групи з питань вступу України до СОТ, а також двосторонні та багатосторонні переговори про взаємний доступ до ринків товарів та послуг. Далі настала дворічна перерва у переговорному процесі до липня 2000 року, що було зумовлено необхідністю подальшого реформування національного законодавства з метою приведення його у відповідність до норм та принципів СОТ.

Протягом останніх трьох років Україна значно активізувала переговорний процес з вступу до СОТ. За цей період відбулося три засідання Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ (два - офіційних, одне – моніторингове) та тринадцять раундів двосторонніх переговорів з доступу до ринків товарів та послуг з країнами-членами Робочої групи. Останній раунд двосторонніх переговорів відбувся 29 жовтня - 1 листопада 2002 року. ІХ офіційне засідання Робочої групи відбулось 25 червня 2002 року.

Для завершення цього процесу уряд має виконати дві основні умови: завершити двосторонні переговори щодо доступу до ринків товарів та послуг та підписати відповідні протоколи; завершити гармонізацію національного законодавства відповідно до норм та вимог угод СОТ.

Двосторонні переговори з доступу до ринку товарів з країнами-членами Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ є однією з основних складових переговорного процесу. Головна мета в підготовці та проведенні переговорів полягає в досягненні розумного компромісу між збереженням необхідного рівня протекціонізму національних виробників чутливої та стратегічно важливої для економіки держави продукції та задоволенням запитів країн-партнерів щодо тарифних знижок на окремі види товарів.

Графік специфічних зобов’язань України з доступу до ринку послуг включає близько 134 секторів (з 155 визначених класифікатором послуг СОТ), що є одним з найвищих показників лібералізації доступу до ринку послуг не тільки серед країн, що претендують на вступ до СОТ, а й країн-членів. 

У сфері гармонізації національного законодавства з нормами та принципами СОТ Україною протягом 2001 – 10 місяців 2002 року досягнуто значного прогресу. На даний час прийнято та підписано 16 з 20 законопроектів Графіку.

5 вересня 2001 року було підписано Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України до СОТ” № 797. Цим документом було суттєво підвищено рівень керівництва Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, головою якої став віце-прем’єр-міністр України, затверджено склад офіційної делегації України на переговорах з вступу України до СОТ на чолі з державним секретарем з питань торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України А. І. Гончаруком, визначено пріоритетні напрями гармонізації національного законодавства з нормами та вимогами угод СОТ шляхом розробки законопроектів у таких галузях, як митний, податковий та інвестиційний режим, санітарні та фітосанітарні заходи, права інтелектуальної власності, визначено терміни завершення двосторонніх переговорів з доступу до ринків товарів та послуг.

На виконання положень Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України до СОТ” № 797 від 05.09.2001 було розроблено Програму заходів щодо завершення вступу України до СОТ, затверджену Указом Президента України № 104 від 05.02.2002. Зазначена Програма є комплексним планом дій центральних органів виконавчої влади для максимально ефективної підготовки та проведення переговорів з вступу України до СОТ з метою завершення їх у найкоротші терміни.

30 вересня поточного року українська сторона надала в Секретаріат СОТ відповіді на консолідований перелік питань країн-членів Робочої групи. Зазначений документ стане базою для підготовки проекту звіту Робочої групи. 

Приєднання України до СОТ дозволить отримати низку довготермінових економічних переваг. Серед них: можливість суттєвого збільшення іноземних інвестицій в економіку України, забезпечення технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва, збільшення експортного потенціалу та експорту високотехнологічної продукції (диверсифікація експорту, збільшення його наукоємності та вартості). зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і, відповідно, збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції. одержання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 144 країнами світу, на долю яких припадає понад 96% світової торгівлі. Одним з головних пріоритетів зовнішньоторговельної політики України є забезпечення гарантованого доступу українських товарів на світові ринки, запобігання проведенню проти продукції українського походження розслідувань щодо недобросовісної конкуренції та застосування торговельних санкцій. отримання можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торгових спорів Світової організації торгівлі. Вступ до СОТ гарантуватиме визнання за Україною в антидемпінгових розслідуваннях статусу ринкової економіки. запобігання загрозі торговельно-економічної ізоляції України не тільки від країн Західної та Центральної Європи, а й від країн Східної Європи та Балтії, багато з яких вже сьогодні є асоційованими членами ЄС, витіснення з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи. збільшення надходження до Державного бюджету за рахунок скасування пільг, кількісного збільшення бази для справляння митних платежів, зростання обсягів виробництва та активізації торговельного обороту.

Процес вступу до СОТ іде шляхом двосторонніх та багатосторонніх переговорів з країнами, що вже є членами СОТ. За отримання згаданих переваг країна-кандидат лібералізує власні ринки, що полегшує доступ на них для іноземних компаній, що в свою чергу підвищує конкуренцію на внутрішньому ринку. З цього факту і випливає можливість появи окремих негативних наслідків в деяких галузях промисловості. Так, в окремих галузях промисловості можливе зменшення виробництва за рахунок певного зростання імпорту відповідної продукції. Найбільших негативних наслідків, як правило, зазнають галузі, які, по-перше, орієнтовані на внутрішній ринок, а по-друге, користуються певними митними або податковими пільгами.

Проте ці втрати є тимчасовими та можуть бути компенсовані зменшенням витрат на виробництво продукції за рахунок впровадження міжнародних та європейських стандартів і відмови від застосування “подвійних” стандартів для внутрішнього ринку та експорту зі зменшенням, залежно від виду продукції, на 3 - 5 % витрат на обов’язкове підтвердження відповідності експортної продукції за рахунок переходу від “подвійної” сертифікації (в країні експортері та країні імпортері) до взаємного визнання результатів оцінки відповідності в разі приєднання України, в рамках вступу до СОТ, до Угоди про технічні бар’єри в торгівлі.

Крім того, негативні наслідки можливо мінімізувати завдяки тому, що процес зниження тарифів на чутливі товари української економіки буде відбуватися поступово з урахуванням перехідного періоду, який складатиме від 3 до 8 років. Якщо Україна після вступу до СОТ матиме перехідний період для доступу імпорту на свої ринки, то, в той же час, ми отримуємо можливість доступу української продукції на ринки країн-членів СОТ за зниженими тарифами одразу ж після приєднання до цієї організації. Це безумовно повинно призвести до нарощування експортного потенціалу країни.

Безумовно, певна частина підприємств, які не є конкурентноздатними та достатньо ефективними, будуть закриті або реструктуризовані, але у даному випадку так зване приховане безробіття формалізується, а реальна ситуація не зміниться. В той же час, збільшення притоку інвестицій дозволить підвищити рівень зайнятості на успішних підприємствах або новостворених компаніях.

Історична довідка діяльності ГАТТ/СОТ

Після Другої світової війни світова спільнота планувала створити спеціальний інститут, який би поруч зі Світовим банком та Міжнародним валютним фондом займався проблемами міжнародного економічного співробітництва в глобальних масштабах.

Саме з цією метою у 1947 році у Женеві відбулося засідання спеціального підготовчого комітету ООН, до складу якого входили представники приблизно 50-ти країн. Але вже в ході його роботи ще до ухвалення статуту нової організації представники 23 країн вирішили провести переговори щодо скорочення митних тарифів та встановлення їх граничних рівнів. Щоб домовленості набрали відповідної сили 30 жовтня 1947 року була підписана Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), якій відводилась тимчасова роль до створення міжнародної торговельної організації. У результаті цього першого раунду переговорів сторони прийняли рішення про 45 тисяч знижок митних тарифів, які охоплювали практично одну п’яту світової торгівлі.

Переговори в межах ГАТТ, які проводяться з метою подальшого зменшення та усунення торгівельних перешкод, відбуваються шляхом послідовних “раундів”. Кожен член ГАТТ посилає делегацію для участі в раундах. Перші раунди переговорів, такі як переговори, що проводилися у 1950-х та 1960-х роках, тривали, як правило, декілька місяців, після чого угода підписувалася.

Останній раунд, відомий під назвою “Уругвайський Раунд”, тривав понад 7 років. Заключний акт Уругвайського раунду був підписаний всіма членами ГАТТ – 99 країнами, у Марракеші, Марокко, у квітні 1994 року. Цей документ включає цілий ряд угод, які йдуть значно далі порівняно з ГАТТ – 1947 навіть з урахуванням наступних змін.

На конференції в Марокко було прийнято рішення про створення Світової організації торгівлі СОТ), яка фактично увібрала в себе ГАТТ та набула цілого ряду нових функцій.

СОТ була створена у січні 1995 року і сьогодні нараховує 144 членів. 32 країнам надано статус спостерігача, у тому числі і Україні.

Без перебільшення досягнення ГАТТ/СОТ вражають. Разом з тим, залишається значна кількість масштабних проблем, вирішення яких є на часі, але усім зрозуміло, що у сучасному світі стійкий та динамічний розвиток міжнародного економічного співробітництва можна забезпечити лише шляхом колективних зусиль на основі узгодження національних інтересів, чим успішно займається ГАТТ/СОТ вже протягом 55 років.

Емпіричні дані свідчать: після Уругвайського раунду в результаті переходу на нову систему торговельних угод світові доходи збільшилися з 109 до 510 мільярдів доларів. Єдиний ринок на території Європейського Союзу також сприяв підвищенню прибутків і добробуту.

 

Зобов’язання України з доступу до ринків меблів та деревообробної продукції в рамках вступу до СОТ

Основою тарифних зобов’язань України в рамках вступу до СОТ є Концепція трансформації митного тарифу України, затверджена Указом Президента від 06.04.96р. №255/96, якою встановлений 10-річний перехідний період трансформації діючих ставок ввізного мита (1996-2005 роки), незалежно від року вступу України до СОТ.

В той же час, з метою прискорення переговорного процесу з доступу імпортних товарів до українського ринку Україна заявила про приєднання до 16 з 19 запропонованих США, Канадою, ЄС та Японією секторальних угод та ініціатив, які охоплюють широку гаму промислової продукції, в тому числі:

“Деревина” – 2004 рік

“Меблі” – 2005 рік

Зазначені угоди та ініціативи передбачають “нульову” ставку ввізного мита у кінцевому періоді.

До секторальної угоди “Меблі” належать меблі для сидіння (код УКТЗЕД 9401) та меблі інші та їх частини (код УКТЗЕД 9403). На теперішній час зазначена продукція має досить високий рівень захисту 20-25%.

За підрахунками галузевих підрозділів Мінпромполітики, щорічно в Україну нелегально ввозиться меблевої продукції на суму до $120 млн. США. Це говорить про те, що діюча ставка є надто високою, і вона не працює. В результаті в бюджет не надходять податки, які справляються при митному оформленні, і меблі реалізуються за низькими цінами, що призводить до більшої конкуренції на внутрішньому ринку.

До секторальної угоди “Деревина” належить така продукція: деревина паливна; лісоматеріали розпиляні або стругані вподовж, розрубані або лущені, обтесані, шліфовані або з’єднані у шип товщиною понад 6 мм; плити деревостружкові та подібні плити з деревини або інших дерев’яних матеріалів, агломеровані або неагломеровані з використанням смол або інших органічних сполучників; плити деревоволокнисті з деревини або інших дерев’яних матеріалів, агломеровані або неагломеровані з використанням смол або інших органічних сполук; фанера клеєна, панелі дерев’яні фличковані та подібні матеріали з різними шарами деревини; ящики, коробки, пакувальні кошики, барабани та інша подібна тара з деревини; дерев’яні барабани (котушки) для кабелів; піддони, піддони з бортами ті інші завантажувальні щити з дерева; дерев’яні борти для піддонів; бочки, чани, діжки та інші бочарні вироби і їх частини з деревини, включаючи клепку; вікна, двері; паркет.

На теперішній час, лише 10% зазначеної продукції мають ставку -10%, 23% - 5%, 29% - 2%, решта - 0%.

Як видно з аналізу, тарифний захист деревообробної продукції сьогодні не високий, тому при відкритті ринку у цьому сегменті особливих втрат підприємства не понесуть.

Зазначені групи товарів належать до категорії споживчих, попит на них є еластичним, тому в даному випадку зменшення ставки ввізного мита веде за собою збільшення обсягів імпорту. В той же час, як показує аналіз впливу зміни ставок ввізного мита на імпортні надходження, слід зазначити, що при зменшенні ставки у три рази, обсяги імпорту збільшаться менше, як на 30%.

Газета "Деревообробник"

Теги та ключові фрази
мета проведення переговорів в рамках вступу до Сот, Головна мета проведення переговорів у рамках вступу в сот, дослідження на тему чим займається (СОТ), СОТ чим займається, світова організація торгівлі і євросоюз, барабани дерев"яні для кабеля йдуть на експорт, бочарні вироби, Gogle антидемпінгові розслідування проти України у 2011 році, СОТ і деревообробка, сот і єс
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



   



Інші статті
20.07.2011р.

Достатніх обсягів лісосировини й справедливої ціни на неї!

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство лісових ресурсів України, не тільки не спрямовані на підтримку вітчизняного виробника, а й загрожують руйнівними наслідками для деревообробної та меблевої галузей країни

18.03.2011р.

Достатніх обсягів лісосировини й справедливої ціни на неї!

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство лісових ресурсів України, не тільки не спрямовані на підтримку вітчизняного виробника, а й загрожують руйнівними наслідками для деревообробної та меблевої галузей країни

Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua