Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Останні новини
Останні новини
Всеукраїнська акція "Відновлюємо ліси разом" призупиняється у зв'язку з обмеженнями на організацію масових заходів
13.03.2020р.

Проаналізувавши ситуацію в Україні та Європі, ми вирішили відмінити проведення...

Олександр ФІЛЬЧАКОВ: «Незаконне вирубування лісу в промислових масштабах на Харківщині припинено»
13.03.2020р.

Загрозливе за масштабами незаконне вирубування лісів розпочалося в Україні не...

Підсумки торгів необробленою деревиною заготівлі першого кварталу 2020 р.
12.03.2020р.

Лісогосподарські підприємства львівського обласного управління завершили...

Ми системно змінюємо підходи до роботи у лісовій галузі, - Андрій Заблоцький
11.03.2020р.

95% усієї деревини, яку заготовляють лісогосподарські підприємства в Україні,...

Діджиталізації у лісі: у Коростенському держлісгоспі всі ліси під відеоспостереженням
11.03.2020р.

Відеонагляд все частіше використовують для охорони лісів. Це недешеве...



***
Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?

Ваш помічник
Ваш помічник
2061
06.11.2007р. |
Лісове господарство: Від сировинного до етнокультурологічного проекту

Економісти і соціологи постійно твердять про небезпеку для України стати базою сировини для західних сусідів. Така загроза справді існує, причому найбільший парадокс полягає в тому, що особливих запасів деревини, тим більше надлишків, у нас нема. Україна виконує роль постачальника сировини з далеко не вражаючими лісовими ресурсами. Так, залісненість України – одна з найнижчих в Європі (14.2 %, або 0.2 га на душу населення), тоді як, наприклад, у Польщі, Німеччині – у 3-6 разів вища, а вивозимо деревину у ті ж Польщу і Німеччину, а також Словаччину, Італію, Іспанію. Всі при цьому мають якусь вигоду: ми - короткотривалу і часткову, пов’язану із латанням дірявих кишень і отриманням прибутку приватними фірмами, а імпортери – стратегічну, що полягає в економії своїх лісових ресурсів, накопиченні їх для майбутнього.

Ясна річ, напрошується запитання: а що чекає нас в майбутньому? Чи не платитимемо дорогою ціною за свою безгосподарность. Це найвірогідніше. І катастрофа в Закарпатті яскраве тому свідчення. Стихійні лиха, що обрушулись на регіон, нагадали про потребу переорієнтації традиційних підходів до користування лісом. на соціальні та еколого-економічні. В останні роки на Закарпатті (і не тільки тут) розрахункову лісосіку не дорубували. Та згадаймо післявоєнний період, коли розрахункова лісосіка перерубувалась у декілька разів, коли концентровані рубання великими площами з багатолісних районів півночі Росії і Сибіру були механічно перенесені в Карпати, а головним лісогосподарським постулатом став вислів: “Странє нужен лєс!”. А пізніше хіба завжди виконувались лісівничі вимоги щодо технології лісозаготівель? Хіба сьогодні новітні прагматики не стараються рубання вести там, де зручніше і вигідніше? Вирубування дерев і чагарників, розорювання крутих схилів спричинилися до формування зсувонебезпечних ділянок. І хоча це тільки один із кількох факторів ризику, але в сучасному, складнозбалансованому світі мусимо брати до уваги кожен чинник екологічної рівноваги.

Ми істотно оголили схили Карпат, знизили верхню межу лісу через потреби власної господарської діяльності, через поставки за кордон дервини цінних порід, зокрема, ялиці білої, смереки європейської, дуба звичайного, бука лісового.

Та схаменулися. У цьому році лісівники та екологи Львівщини, Івано-Франківщини, Чернівеччини прийняли рішення припинити згубну практику вивезення за кордон круглого заготовленого лісу недержавними підприємствами. Це, звісно, радує. Нарешті до нас повертається самосвідомість господаря.

На жаль, ми лише вчимося берегти ліс як елементарний сировинний ресурс, у той час як у світі його роль оцінюється в аспекті глобального колообігу. Добре відомо, що дерева виробляють кисень і поглинають двоокис вуглецю і воду. Але нам і на думку не спадає, що за це терба платити. І даремно. Двоокис вуглецю визнано найзначнішим антропогенним чинником глобального потепління. Відтоді, як ця проблема набула загрозливих розмірів і стала фактором стурбованості багатьох вчених і громадських діячів, економічні пректи пропонуються розробляти за принципом повернення екологічних боргів. Скажімо, електростанції за викиди двоокису вуглецю в атмосферу мусять фінансувати заліснення таких площ, які будуть зв’язувати відповідну кількість промислових викидів.

До типових капіталістичних стратегій лісозбереження належить і викуп державою приватних ділянок з метою збереження лісів.

У США останнім часом стали популярними викупи у власників не самих масивів, а лише права на лісокористування. Тобто ліс росте, залишаючись приватною власністю, але господар зобов’язаний його зберегти. Держава витрачає на це великі кошти, але знає, за що платить – зберігаються не лише цінні породи, а й значніші та найстарші масиви загальнонаціонального значення.

Ліс є складовою частиною господарського, етнокультурного, духовного іміджу країни і народу. Українська міфосимволіка і поетика завжди нагадуватимуть нам про те, що національна душа пов’язана з природою, тож збереження лісу є й елементом культури.

У нас є один добрий, не запозичений, а власний підхід, який дає можливість розвивати лісове господарство комплексно – і з точки зору екологічного лісокористування, і з точки зору просвітництва у природничо-історичній сфері. Йдеться про створення мережі лісових зон із особливим статусом – національних природних парків. Ідея ця з’явилася на початку епохи Відродження, і, подібно до багатьх інших ідей, була трохи занедбана в період економічної кризи.

Зараз в Україні створено і функціонують 10 національних парків.

З огляду на тиск урбанізації та розгул побутового приватно-промислового вандалізму їх може і повинно бути більше – і всеукраїнських, з великою реакційною ємністю, і регіональних, як об’єктів збереження природи та історії кожної етнографічної області – Бойківщини, Гуцульщини, Буковини, Наддніпрянщини. Національний природний парк – візитна картка індивідуальності краю, місце концентрації історичних та культурних скарбів, осередок розгортання народних промислів, резерв підтримки молодіжних, спортивних, екологічних, історико-культурних рухів.

Скажімо, наймолодший національний природний парк – “Сколівські Бескиди” – поєднує у собі і неповторні ландшафти, і багату історичну біографію. Через ці місця проходила оборонна лінія України-Русі – знаменитий торговий шлях, тут було багато фортець-твердинь. Саме Карпати перетнули шлях монголо-татарським ордам на захід, відігравши, таким ичном, визначну роль в історії Європи. Наші діти не знатимуть про це, якщо сприйматимуть світ лише з екранів телевізорів.

Проекти культурологічні, до яких належить і система природнонаціональних парків, ставлять собі за мету протистояти експансії штучної комерційної знедуховленої і денаціоналізованої культури.

Сучасне лісове господарство – це господарство екологічне і соціальне, яке береже ліс як фактор рівноваги у природі і чином духовним, як символ національної ідентичності.

М. Гошко
Завідувач кафедри лісової таксації
та лісовпорядкування
УкрДЛТУ

* Матеріали доповіді виголошеної на 11 сесії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка 7 березня 2000 року.

Газета "Деревообробник"

Теги та ключові фрази
Вислови про лiс, афоризми про господарство, ліс афоризми, афоризми про ліс, ліс вислови, ліс - сировинний ресурс, ліс афоризми, , мудрі вислови про господаря, Вислови про ліс


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
18.03.2010р.

Раціональні варіанти лісопиляння

При організації лісопильного виробництва в керівників підприємств часто з’являються сумніви щодо вибору типу обладнання. Стається це через брак інформації про специфіку того або іншого верстата, часом – особисте негативне ставлення до певного виду машин, відсутність аналогів на деревообробних підприємствах. Керівникові підприємства важко зорієнтуватися без відповідних рекомендацій.

05.03.2010р.

Лісозаготівельна галузь Закарпаття терпить збитки

Свалявський район, у якому колись лісозаготівельна галузь була пріоритетною, а меблеві і деревообробні підприємства славилися на цілу Україну, тепер стоїть наче на розпутті. Ліс ніби то є, але обсяги його заготівлі рік у рік зменшуються, від чого виробництва, зав’язані на ньому, потерпають, терплять великі збитки. Через це чималих коштів недораховується і районний бюджет.

Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua