При організації лісопильного виробництва в керівників підприємств часто з’являються сумніви щодо вибору типу обладнання. Стається це через брак інформації про специфіку того або іншого верстата, часом – особисте негативне ставлення до певного виду машин, відсутність аналогів на деревообробних підприємствах. Керівникові підприємства важко зорієнтуватися без відповідних рекомендацій.

Історично з’явилися і розвинулися три основних види лісопильного обладнання: стрічкопилкові, круглопилкові верстати й лісопильні рами. Таке спільне їх існування на ринку лісопильного обладнання пояснюється різними породами деревини, діаметрами колод, обсягами розпилювання й т.ін., які і потребують спеціальних технологічних програм і виду обладнання.

Раніше найбільше поширеними були лісопильні рами. За умови відповідного обслуговування такого обладнання можна досягти високої продуктивності виробництва. Але в теперішній економічній ситуації не дають широко використовувати це обладнання такі недоліки:

• порівняно невисока якість готової продукції;
• більшою є ширина пропилу й, відповідно, більша кількість деревини йде у відходи;
• наявність кускових відходів, що потребують подальшої переробки; 
• доволі висока трудомісткість, орієнтування на масовий розкрій попередньо сортованого лісу;
• потрібен тривалий час на заміну поставу.

Стрічкопилкові верстати для розпилювання круглого лісу – найпоширеніший вид лісопильного устаткування. Завдяки використанню тонкого різального інструменту й індивідуального розпилу для кожної колоди, на стрічкопилкових установках можна досягти максимального виходу пиломатеріалів заданої специфікації.

Одним із головних дефектів стрічкових пилок є наявність хвилеподібної лінії пропилу, якого усувають, використовуючи широкі пилки (110–140 мм).

Невеликі деревообробні підприємства з невисокою продуктивністю застосовують в основному горизонтальні стрічкопилкові верстати. Більшу продуктивність дають вертикальні стрічкопилкові верстати, хоча й ціна на таке обладнання значно вища від горизонтального аналога.

З погляду економії дорогої й дефіцитної сировини в Україні застосування обладнання зі стрічковими пилками є найбільш перспективним.

Круглопилкове обладнання набагато продуктивніше від стрічкопилкового. Але використання пил більших діаметрів і збільшення товщини різального інструменту раніше ускладнювало використання цього обладнання. Зміна підходу до загострення й підготовки різального інструменту, використання пил із твердосплавного інструменту, використання якісних сталей спричинило появу ряду верстатів, що дають змогу використовувати круглі пилки при розпилюванні пиловника. Круглопилкове обладнання забезпечує найбільшу швидкість різання – рамні й стрічкові пилорами такої швидкості не мають. Також це обладнання можна використовувати при низьких температурах – на ньому можна пиляти навіть замерзлу деревину.

Основним недоліком круглопилкового обладнання є більша ширина пропилу (до 6–7 мм) і, як результат, висока втрата готового матеріалу. Для порівняння: стрічкове пиляння дає ширину пропилу до 3 мм.

Одним з найважливіших проблем у лісопилянні є підготовка різального інструменту до роботи. Використання незагостреного інструмента в круглопилковому обладнанні призводить до збільшення ширини пропила, різниці товщин матеріалу на виході, «горіння» дискових пилок і надалі – руйнування інструменту.

Кожне з перерахованих типів обладнання має як переваги, так і недоліки. Але ввідповідно до параметрів вихідної сировини й готових виробів керівник підприємства може вибрати той чи інший тип використовуваного обладнання.

За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Деревообробник"
derevo.com.ua