Останні новини
Останні новини
Зоя Темнохудова: «Збереження лісу потребує виваженої державної політики»
09.09.2020р.
Закарпатський ліс — коштовна скарбниця України. Ліси займають 51,2 відсотка...
Сушильные камеры для древесины Termolegno в Украине
04.09.2020р.
Компания Мегарес больше 10 лет представляет на рынке Украины итальянскую...
Рівненська область через 30 років може залишитися без лісу - дослідження
27.08.2020р.
За рік, із серпня-2019 до серпня-2020 року, в Рівненській області вирубали лісу у два...
Захисний план для лісів
12.08.2020р.
Україна готує нову стратегію управління зеленим надбанням — які юридичні...
«Хвойний дуб» завойовує простори Черкащини
12.08.2020р.
На Черкащині вже не перший рік вводять європейську модрину до лісових...
***
Опитування
Опитування
Опитування
Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?
Ваш помічник
Ваш помічник
Такий лейтмотив пресової конференції, яку провели галузева Рада з питань деревообробної, меблевої та целюлозо-паперової промисловості, що діє в складі Української асоціації меблевих, деревообробних підприємств та організацій «Меблідеревпром», та Українська асоціація меблевиків, аби через засоби масової інформації донести до влади свою стурбованість ситуацією, що склалася в цих важливих для бюджету галузях народного господарства.
Ситуація на ринку лісоматеріалів загострилася із набуттям чинності Податкового кодексу. Стрімко зросли ціни на лісосировину, а відтак на плитні композитні матеріали для меблярства – ДСП, ДВП, фанеру. Отже, дорожчатимуть і кінцеві товари – меблі. В умовах низької купівельної спроможності населення стрибок цін, що значною мірою має сировинну зумовленість, призведе до зменшення обсягів продажу меблевої продукції, котрі й так порівняно з 2008 роком скоротилися наполовину. Високі митні тарифи на імпорт меблевих комплектуючих та фурнітуру разом із підвищенням внутрішніх цін на лісоматеріали й плитну продукцію з них роблять вітчизняні деревні плити та меблі неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках.
Із виступів на прес-конференції представників великих деревопереробних компаній з’ясувалося, що останньою краплею, яка переповнила чашу їхнього терпіння, стали умови проведення лютневого аукціону з продажу необробленої деревини, які ще більш неприйнятні для виробників плитної продукції, ніж ті, за якими проводився попередній аукціон, а також недавній виступ в одній із газет очільника Держагенства лісових ресурсів, який «порадував» тим, що у лютому стартові аукціонні ціни будуть знову підвищені і буде скасовано практику прямих договорів між переробними та лісозаготівельними підприємствами. Хоча це – звична й обопільно вигідна практика, котрою успішно послуговуються наші сусіди росіяни, білоруси, поляки. У них прямі угоди діють на рівних з аукціонами.
– Яким не був складним для країни, для економіки та для наших галузей 2009 рік, – першим взяв слово президент Асоціації «Меблідеревпром» Сергій Сагаль, – але нам вдавалося знаходити з Держкомлісгоспом спільну мову, випрацьовувати взаємоприйнятні умови господарювання, йти на взаємні поступки з тим, аби перебороти економічні негаразди. 2010 рік дався важче, але все одно до певного часу ми були з лісівниками в конструктивному діалозі, а умови аукціонних продажів не стали для членів нашої Асоціації неприємними несподіванками, хоча стартові ціни від аукціону до аукціону зростали і за рік збільшилися на 20–25%. Справжні труднощі почалися із запровадження Податкового кодексу, яким передбачена нульова ставка ПДВ на необроблені лісоматеріали, а це означає, що при їхньому експорті податок на додану вартість не відшкодовується. Аби якось компенсувати таке невідшкодування, були підвищені ціни на лісосировину на внутрішньому ринку, що вже торік відчутно вдарило по вітчизняних деревопереробниках.
Ситуація загострилася, а діалог із державною лісогосподарською інституцією припинився. Нас ні про що тепер не попереджають, з нами не радяться, нас ставлять перед неприємними фактами, що не може розцінюватися як конструктив, як розумна, передбачувана, державницька позиція і що змусило нас через засоби масової інформації апелювати до вищого керівництва держави з тим, аби відносини Держагенства лісових ресурсів із вітчизняними деревопереробниками знову ввійшли в конструктивне русло і було знайдено вихід із загрозливої для деревообробної й меблевої галузей ситуації. Те, що вона справді загрозлива, підтвердило й недавнє інтерв’ю пана Сівця.
Інформаційний бюлетень про проведення чергових аукціонних торгів й про лоти потенційні учасники отримали з порушенням 15-денного терміну його оприлюднення, визначеного відповідною постановою уряду, зауважив Сергій Сагаль, продовжуючи перелік негараздів. Біржа, що проводитиме чергові торги, цей термін зменшила, керуючись власним аукціонним регламентом. Черговий аукціон – і ще одне суттєве підвищення стартової ціни без будь-якого роз’яснення причин і обґрунтування нового встановленого рівня цінового зростання. Учасники торгів опинилися перед фактом: стартова ціна на лютневих торгах збільшена майже на 25% порівняно з попереднім аукціоном. А порівняно з аналогічним періодом минулого року – на всі 50%. Водночас на продаж виставляють на 20% менше необробленої деревини, ніж у минулому кварталі. На аукціоні планують реалізувати 450 тис. м3 деревини, тоді як лише підприємствам виробникам плит – членам Асоціації потрібно не менше 1 млн м3 на квартал. Ми впевнені, що сьогодні немає об’єктивних причин для такого несподіваного підвищення ціни на лісосировину і зменшення обсягів її продажу вітчизняним деревообробникам. Невідомо, чому ціни підвищили саме на 20%, а не, скажімо, на 5% чи 10%, тому й називаємо таке зростання безпідставним.
Нам чиновники лісового відомства радять підвищити ціни на плитну продукцію. Куди її підвищувати?! Меблевики уже й так працюють на межі рентабельності. Це не державницький підхід, це не турбота про вітчизняного виробника, тому ми звертаємося до Держагентства лісових ресурсів з вимогою переглянути непосильні для наших виробництв умови аукціонних торгів і пропонуємо відновити конструктивну співпрацю з деревопереробниками. Якщо наші пропозиції знову проігнурують, ми звернемося до Президента України Віктора Януковича, аби він втрутився в цю загрозливу ситуацію, як робив свого часу, перебуваючи на посаді глави уряду.
Мирон Чернецький, генеральний директор ТОВ «Одек Україна» – великого вітчизняного виробника фанери –конкретизував, у чому полягають кабальні умови чергового аукціону. Незрозуміло, чому цього разу проведення торгів лісосировиною доручено Аграрній біржі. Так само, як і незрозуміло, чому до 5% зріс розмір гарантійного внеску (свого часу його було знижено до 1%, а 5% для великих аукціонних гравців – це в грошовому еквіваленті 5–7 млн гривень обігових коштів, яких всім нині не вистачає) і чому вдвічі зріс розмір комісійного збору – з 0,45% до 1%. Жодна з цих змін не сприяє покращенню роботи. Організатори торгів не обтяжили себе міркуваннями про те, що учасникам торгів негайно треба шукати додаткові обігові кошти, яких би вистачило не тільки на покриття основних закупівельних витрат за збільшеними цінами, а й на більші розміри додаткових внесків та зборів. Адже коли підприємства планували свій річний бюджет, їх не попереджали про подібні аукціонні «сюрпризи».
– У запропонованому регламенті торгів, – каже Мирон Чернецький, – не передбачена взаємна відповідальність сторін. Прописана лише відповідальність покупця. Приміром, сказано: якщо за три дні він не внесе страхового збору, то втрачає кошти гарантійного внеску. Але за те, що організатор торгів, скажімо, не надасть покупцю заявлених ним обсягів лісу, він жодної відповідальності перед ним не несе. І ще важливий момент, який суперечить нормальним правилам торгів, – ціни можна тільки підвищувати.
На прес-конференції наголошували на тому, що Держагентство лісових ресурсів б’є одразу з обох боків по вітчизняних товаровиробниках. Необґрунтованими й непосильними умовами проведення торгів та наміром відмінити прямі договори, а також тим, що не забезпечує належним чином і в належних обсягах лісосировиною. Складається враження, що на внутрішньому ринку круглу деревину продають за залишковим принципом: більші й якісніші обсяги заготовленого лісу продають на експорт, а решту реалізують українським виробникам. Важко збагнути таку експортну логіку. Статистика, яку навів Сергій Сагаль, свідчить про те, що торік з України вивезено майже 3 млн м3 лісу. Чому малолісиста держава, якою є Україна, вважається чи не третім в Європі експортером деревини? Чому вивозять ті обсяги лісосировини, яких так бракує вітчизняним деревообробникам і меблярам? Найпростіший аргумент: експортні ціни значно вищі, ніж внутрішні. Але на конференції цей аргумент спростовували. «Справді, експортери нашої деревини платять за 1 м3 400 грн, – навела свої аргументи Наталія Покінська, генеральний директор чи не найбільшого в Європі виробника плитних матеріалів – ТОВ «Кроноспан УА», – тоді як вітчизняні – трохи менше 300. Але ж зарубіжні експортери згодні платити таку ціну, бо знають, що затрати окупляться тут же в Україні, куди вони постачатимуть свою продукцію, вироблену з української сировини, – скажімо, папір. А щоб його закупити у зарубіжного виробника, Україні треба позичати валюту в МВФ. Отакі вони – примарні вигоди від вищої експортної ціни на українську деревину». І це справді так, адже необроблений кругляк – сировина з дуже малою доданою вартістю, а власна переробка деревини для виготовлення меблів та столярних виробів могла б збільшити додану вартість у геометричній прогресії, відповідно збільшилися б й відрахування податків у бюджет. Також глибока переробка деревини в країні значно збільшить кількість робочих місць. «Експерти підрахували, що кожних 10 тис. м3 вивезеної за межі країни української деревини могли б створити додаткових тисячу робочих місць, якби цю деревину переробляли в Україні, – знову уточнює Наталія Покінська». Від переробки лісосировини залишається велика кількість відходів, які можна використати для виробництва різних видів біопалива. Сприяння експортним можливостям вітчизняних меблевиків вирівняє торговельний баланс галузі й збільшить надходження валюти в країну.
Останніми роками в Європі виник дефіцит лісоматеріалів, тож Євросоюз потребує значного імпорту деревини. У такій ситуації аби обмежити вивезення сировини й налагоджувати в більших обсягах її глибоку переробку в себе, наші сусіди запровадили значні ставки вивізного мита. У Росії митна ставка €50 євро за 1 м3, а в Білорусії – всі 100. Певна річ, що за таких обмежень лісгоспи в першу чергу змушені забезпечувати сировиною вітчизняних деревопереробників.
– Значна кількість меблевих компаній, які є членами Української асоціації меблевиків, – продовжив тему президент УАМ Дмитро Дячук, – у своєму виробництві використовує плитні матеріали вітчизняного виробництва, тож ті негаразди, з приводу яких сьогодні б’ють тривогу «плитники», загрозливі й для них. Просто вони поки що повною мірою цього не усвідомили. Першими реально відчули загрозу виробники плитних матеріалів, шпону, паркету. Хотілося б, аби ситуацію виправили якнайшвидше, інакше такі тривоги незабаром відчують і меблевики. Прикро, що люди, які на державному рівні курують наші галузі, чинять так необдумано. Візьмемо, приміром, Китай. Національний товаровиробник, тим більше експортно зорієнтований, купує на території своєї країни потрібну для його продукції сировину за прийнятною ціною, тому що держава прагне його забезпечити всім необхідним для виробництва національного продукту. Наша держава не те, що не сприяє цьому, а часто заважає своєму товаровиробнику. А здавалося б так просто: забезпечте тією ж лісосировиною достатньою мірою вітчизняних деревопереробників, а залишки виставляйте на аукціон. Причому аукціон влаштовуйте передусім для зарубіжних експортерів. Оце буде справедливо, оце називатиметься реальним захистом вітчизняного товаровиробника. Українські підприємства не повинні взагалі брати участь в аукціонних торгах, а лише заявляти свої потреби й отримувати сировину за нормальною ціною. У нас же чомусь навпаки: своїм нав’язують невмотивовані аукціонні торги, а чужим імпортерам – зелена вулиця й краща сировина. Їх навіть не ставлять в однакові із нашими переробниками аукціонні умови.
Справді, треба якнайшвидше виправляти таку ситуацію, коли в країні немає як будь-яких бар’єрів для завезення меблів та деревообробної продукції, так і для вивезення власної лісосировини, натомість, вітчизняних меблевиків, які імпортують комплектуючі й фурнітуру для власного меблевого виробництва, обкладають значним митом. Якщо й надалі залишити такі нерівні умови конкуренції, вітчизняним деревопереробній та меблевій галузям не те, що не бачити зовнішніх ринків, – вони опиняться на межі виживання.
Анатолій ЗАДОРОГА
Обговорити на форумі>>Теги та ключові фрази
Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
| Додати до закладок | Підписатись | Версія для друку |
Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію
Додати новий коментар
Інші статті
20.07.2011р.
Достатніх обсягів лісосировини й справедливої ціни на неї!
Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство лісових ресурсів України, не тільки не спрямовані на підтримку вітчизняного виробника, а й загрожують руйнівними наслідками для деревообробної та меблевої галузей країни
18.03.2011р.
Достатніх обсягів лісосировини й справедливої ціни на неї!
Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство лісових ресурсів України, не тільки не спрямовані на підтримку вітчизняного виробника, а й загрожують руйнівними наслідками для деревообробної та меблевої галузей країни
Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
|
27/10/2020
|
36
|
|
27/10/2020
|
15
|
|
26/10/2020
|
40
|
вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
© 2004—2019 DEREVO.INFO. Всі права захищені.
Контактна інформація
Реклама на порталі
RSS-канали порталу
Створення сайту - Веб-студія “Бренд-А”
Контактна інформація
Реклама на порталі
RSS-канали порталуСтворення сайту - Веб-студія “Бренд-А”