Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
«Лисі» Карпати і мовчання Грети Тунберг
31.12.2020р.

ЄС чинить тиск на Україну, намагаючись через арбітраж примусити нашу державу...

METAMOB виходить на український ринок
01.12.2020р.

Компанія Metamob – провідний виробник стрічкових пил у Румунії. Власна національна...

Чому ініціативи Міндовкілля загрожують екологічній безпеці України та можуть призвести до розвалу лісового сектору економіки.
25.11.2020р.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України виступило з двома...

Що робить ліс надзвичайно цінним та живим?
11.11.2020р.

Усі люблять гуляти у лісі. Особливо зараз, коли листя дерев набуло золотавих...

Зоя Темнохудова: «Збереження лісу потребує виваженої державної політики»
09.09.2020р.

Закарпатський ліс — коштовна скарбниця України. Ліси займають 51,2 відсотка...

Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?

Ваш помічник
Ваш помічник
4624
07.11.2007р. |
Там, де рахують шпали

Деревина, проти безлічі переваг має, один суттєвий недолік – руйнування грибками і бактеріями під дією умов навколишнього середовища. Щоб збільшити термін експлуатації виробів з деревини, люди придумали різні методи. Один із них – модифікування деревини, тобто просочення її різними антисептичними засобами захисту. Класичним прикладом промислового просочування деревини є виробництво шпал для залізничних колій. Ще кілька десятків років тому дерев’яні шпали практично були незамінні на залізниці. Шпалопросочувальний завод в місті Рава-Руська, що на Львівщині, – одне з небагатьох вітчизняних підприємств, де звичайна деревина перетворюється на практично вічний матеріал під назвою шпали. Нині тут просочують близько 30 тис. м3 шпал на рік. Колектив очолює здібний організатор і грамотний спеціаліст – Ігор Сікорський.

Було колись по-всякому

Шпалопросочувальний завод у Рава-Руській є одним з найстаріших в Україні. Побудувала його польсько-бельгійська фірма в 1924 році, і займав він тоді територію площею 8 гектарів. Всі роботи на той час виконувалися вручну. Пізніше, під час Другої Світової війни, завод було сильно пошкоджено, просочувальні автоклави вивезені. Довелось відбудовувати. Вже в 1955 році на заводі просочували 60 тис. м3 деревини. Нині потужність заводу складає 140 тис. м3 деревини на рік, але за радянських часів тут просочували навіть до 150 тис. м3. Підприємство тоді працювало безперервно, і тільки раз на рік зупинялося на плановий ремонт. Після розвалу союзу стояло питання про закриття підприємства. Однак колектив заводу на чолі зі своїм колишнім директором Георгієм Урсуляком зміг відстояти завод.

– Ми пережили дуже складний період після розвалу союзу, – розповідає головний інженер заводу Мирослава Іваночко. – Тоді не було замовлень, зв’язки з постачальниками деревини розірвались. Виконували будь-які замовлення, тільки щоб не простоювати без роботи. Зокрема, просочували шпали для будівництва різноманітних вузькоколійок, колій під козлові крани. Самотужки налагоджували контакти з держлісгоспами на постачання нам якісної деревини. Виготовляли шпали з берези, бука, граба. Обрізували тільки з двох боків. Згодом запрацювали підприємства, які замовляли шпали для будівництва своїх під’їзних колій. Був період, коли ми просочували шпали, що завозились з Польщі. Їх купувала Львівська залізниця. Ця магістраль завжди була нашим основним замовником. Вона використовує дуже багато саме дерев’яних шпал, що зумовлено структурою прокладених колій. Є місця, наприклад, криві та гористі ділянки, де просто неможливо покласти залізобетонну шпалу. Так ми й втримались. Якщо колись штат працівників складав до 250 чоловік, то нині – до 120.

З чого шпала стругається

Загалом завод працює на давальницькій деревній сировині. Підприємство також має контракти з окремими держлісгоспами, які постачають сировину для виробництва шпал в круглому вигляді. І вже тут, в лісопильному цеху, де стоять дві лісопильні двоповерхові рами і одна стрічкова Wood-Mizer, проводиться обрізка з чотирьох боків. Останні півроку лісопильний цех, на жаль, простоює: немає сировини.

Шпали, які завозяться для просочування, проходять вхідний контроль. Шпала перед завантажуванням в автоклав повинна мати вологість менше 25 відсотків. Коли вологість більша, деревину складають нахиленими рядами в стоси, і вона сушиться просто неба. Розрізняють шпали першого та другого типів, які відрізняються поперечним перерізом: перший тип – 180х250 мм, другий – 160х230 мм.

Згідно зі стандартом, дозволяється використовувати для просочування шпал два антисептики: кам’яновугільне та сланцеве масла. Стандартом допускається масло як кожне окремо, так і в будь-яких пропорціях в суміші. До цього року завод три роки співпрацював з однією фірмою з Прибалтики, купуючи в них сланцеве масло. Але цьогоріч відмовився, оскільки ціна на нього зросла.

– Нині ми застосовуємо тільки кам’яновугільне масло, – продовжує розповідь Мирослава Миколаївна. – Цей антисептик купуємо в Донецькій та Луганській областях на коксохімічних підприємствах. Звичайно, зі сланцевим маслом працювати краще, воно немає такого сильного запаху, не кристалізується так швидко, не випадає при низьких температурах в осад, як це буває з кам’яновугільним маслом.

Маслом по дереву

Для виконання просочування на заводі є потужні промислові установки: три автоклави та три маневрових циліндри. В один автоклав тепловозом заганяється вісім завантажених вагонеток, що складає 24-25 м3 шпал. Автоклави закриваються герметично. У технологічному процесі просочування використовується обмежене поглинання – метод тиск–тиск–вакуум. Тобто, спочатку створюється тиск повітря 4 атм., потім запускається антисептик з температурою 95оС, і тиск піднімається до 8 атм. Наприкінці процесу обробки створюється вакуум 0,1 атм на 15-20 хвилин, щоб забрати залишки антисептику. Тоді виходить суха деревина, економиться антисептик і немає забруднення навколишнього середовища після просочування. Під час просочування антисептик, потрапляючи на деревину, охолоджується, тому в автоклаві передбачений додатковий підігрів. І коли нині багато приватних підприємств, які називають себе просочувальними заводами, в бетоновані ями наливають антисептик і завантажують деревину, то таке просочення є набагато дешевше, але воно не відповідає чинним вимогам.

Клинок під рейку

На заводі також є окремий цех, де проводиться капітальний ремонт вживаних шпал. Шпали після 10-12 років експлуатації в місцях підкладки під рейки зношуються, і там, де йдуть костилі, які кріплять рейку, відбувається загнивання деревини. В шпалоремонтній майстерні в місцях дотику костилів висвердлюються отвори і знімається верхній шар на місці підкладки під рейку. Отвори заробляють дерев’яними пробками, і шпалу просочують заново. Також додатково скріплюються шпали металевою шпилькою. Після капітального ремонту шпали служать ще 6-8 років.

І колода хоче сертифікату

На Рава-Руському підприємстві поляки сертифікували шпали, адже без сертифіката якості в них шпалу ніхто в Польщі не візьме. Та й у нас нині залізниця піднімає питання про використання для будівництва колій тільки сертифікованої продукції. Тому завод готується до сертифікації в системі УкрСЕПРО. Можливо, до кінця року, за словами Мирослави Миколаївни, він отримає сертифікат на просочені ним шпали.

Також польська фірма планує провести сертифікацію на просочування шпал з дуба, оскільки в Україні таких розроблених держстандартів немає. Потрібно розробити технологічний процес і вийти на задані параметри просочування: дуб повинен просочитися на 5 мм і поглинути мінімум 50 кг антисептика. А спеціалісти Української державної академії залізничного транспорту (м. Харків) розроблятимуть технологію просочення деревини з підвищеною вологістю. За Радянського Союзу були розроблені технологічні процеси просочення деревини вологістю 25-36 % і 36-60%.

Хто по шпалах “їздить”

Основними клієнтами заводу є Львівська залізниця, підприємства, які мають свої під’їзні колії. Також є контракти з поляками. Вони купують і вже готові просочені шпали, і привозять на просочування свою деревину. Поляки вже більш раціонально підходять до виробництва шпал. Вони кріплять рейки до шпали гвинтами. Тому на заводі проводиться попереднє висвердлювання отворів, щоб деревина в отворі також просочилась.

***

Попит нині на шпалу є. Однак купувати сировину за нинішніми цінами і виготовляти з неї шпали невигідно. Держлісгоспам нині вигідніше продавати сировину в круглому вигляді на експорт. Не секрет, що для шпал потрібна якісна деревина. Шпала має довжину 2,75 м, тому потрібна саме така довжина, або кратна, інакше кількість відходів різко збільшиться. На перевідний брус градація йде від 3 м через 0,25 м. Таких довжин різати ніхто не хоче. Різниця в купівельній спроможності наших виробництв і європейських породжує ситуацію, в якій виживають сильніші.

Петро БАЛАНДЮХ,

Михайло КОВАЛЬЧУК.

Газета "Деревообробник"

Теги та ключові фрази
розрізати шпали на, процес просочування шпал, , з чого делались шпали, купити використані дерев'яні шпали, довжина желізодорожної шпали деревяної, купити польський сухий антисептик для дерева, довжина дерев'яних шпал в україні, відмінність пиломатеріалів від деревяних шпал, заводи по виготовленню шпал
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



   



Інші статті
09.02.2010р.

Thermowood. Що це таке?

За багато тисячоліть, протягом яких людина використовує і обробляє деревину, було створено і впроваджено у виробництво не так вже й багато технологій, які означали стрибок на якісно новий рівень у цій сфері діяльності. Однією із таких технологій стало термічне модифікування деревини, завдяки якому, окрім технологічності, високої декоративності і екологічності, деревина стала ще й довговічною, а геометрія виробів з неї – постійною.

27.10.2009р.

Будуй для себе, та пам’ятай про внуків 1

Деревина – один із найкращих, перевірених віками, будівельних матеріалів. Щоб споруди з цього матеріалу служили протягом якомога довшого терміну, деревина, з якої вони споруджені, потребує захисту від біологічного, атмосферного впливу та від вогню. Нині на ринку є велика кількість засобів захисту, розроблено чимало технологій їх застосування. Ми розповімо про деякі, на наш погляд, найбільш високоефективні.

вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua