Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Останні новини
Останні новини
Польша: Короїд загрожує мільйону гектарів лісів
14.11.2019р.

Директор Державних лісів Анджей Конєчни скликав спеціальну групу, яка має...

На Львівщині відбудуться додаткові аукціонні торги необробленою деревиною
13.11.2019р.

14 листопада 2019 року відбудуться додаткові аукціонні торги необробленою...

СБУ викрила схему розкрадання та нелегального експорту деревини на Житомирщині
13.11.2019р.

Служба безпеки України виявила розкрадання деревини з подальшим її експортом...

Уряд запустив «ліс у смартфоні» у 6 областях
11.11.2019р.

Електронний сервіс, який дає змогу виявляти незаконні рубки лісу, запрацював у...

Рада заборонила вирубку ялицево-букових лісів Карпат
30.10.2019р.

Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект №0873 про введення...



***
Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?

Ваш помічник
Ваш помічник
11276
05.11.2007р. |
Комп’ютерні технології і лісова галузь

Лісовпорядкування та лісогосподарське виробництво не стоїть на місці, а йде в ногу з розвитком новітніх технологій електронного забезпечення. Останнім часом активно обговорюється, зокрема, стан розвитку геоінформаційних систем (ГІС-технологій) в лісовій галузі України, якими займаються ВО “Укрдержліспроект” і УкрНДІЛГА.

 

Під терміном ГІС розуміють електронну карту міста, метро, доріг, лісового масиву. Якщо карта метро – просто картинка, то це ще не ГІС. ГІС принципово відрізняється тим, що крім картинки є доступ до бази даних (БД) про об’єкти, зображені на цій картинці. Отже, за своєю суттю ГІС – це карта + БД + аналіз. Причому, електронні карти зберігаються шарами: окремо вода, дорога, адміністративний поділ, ліс. Тобто, ми можемо проглядати лише ту інформацію, яка нам потрібна, не загромаджуючи зображення об’єктами інших шарів. Основна перевага ГІС в тому, що до електронних карт прив’язані бази даних. Інформація про об’єкти електронної карти, що зберігається в БД, називається атрибутивною. Вона доповнює саму карту. Таким чином, ГІС-технології складаються з інформаційно-атрибутивної (в нашому випадку, таксаційної) бази даних і просторово розподіленої повидільної картографічної бази даних, які суміщені між собою і з яких в програмному режимі можна спостерігати і друкувати необхідні вихідні документи, а також довідкову інформацію за запитом.

Електронні карти набагато зручніші від паперових. Їх не потрібно креслити, в них дуже просто вносяться зміни, вони не зношуються, легко тиражуються. Шарова структура дає змогу проглядати інформацію, яка недоступна на паперових картах, і можна вибрати для друку чи передати електронною поштою потрібний фрагмент карти. За допомогою ГІС вирішується широкий спектр завдань. ГІС є спеціалізовані, тобто створені під конкретне завдання, як це зроблено в лісовпорядкуванні, та універсальні. До речі, їх придбав інститут УкрНДІЛГА.

Можливості ГІС дуже великі, проте їхня реалізація потребує значних витрат: праця програмістів, пошук готових чи створення нових електронних карт, створення атрибутивних баз даних або ув’язка карти з наявними БД, технічні засоби тощо. Нині ГІС – це один із секторів ринку програмних засобів, що найбільш швидко розвивається. Світовим лідером з розробки і постачання програмного забезпечення є компанія ESRI. Вона постачає такі програмні продукти як ARC/INFO, Arc/View Gis та інші, що складають 36%; друге місце посіла компанія Intergraph Corporation – 16%, третє – SmallWorld – 7%. Загалом в світі є 32 постачальники, а програмних продуктів понад 200.

Чому ГІС прийшов у ліс

Використання ГІС-технологій у лісовпорядкуванні дозволяє до 30 відсотків скоротити, порівняно з традиційним методом, витрати на оновлення документів при камеральній обробці матеріалів, значно знизити, порівняно з існуючою паперовою технологією, трудомісткість робіт і термін їхнього виконання. Це дало можливість лісовпорядкуванню зберегти обсяги робіт при скороченні чисельності працюючих, яка за останні 10 років зменшилася на одну третину, в тому числі польових працівників – на понад половину (60 відсотків).

Крім того, оперативно виконуються завдання Держкомлісгоспу з видачі йому тієї чи іншої довідкової агрегованої інформації з лісового фонду. Лісогосподарським органам і підприємствам ГІС-технології дають можливість здійснювати комп’ютерну підтримку ведення господарства, в тому числі шляхом оперативного пошуку та аналізу інформації, що міститься в ГІС-продуктах, істотно скоротити час для прийняття управлінських рішень в лісгоспах і лісництвах, знівелювати проблему дефіциту кадрів. Коли Держкомлісгоспу потрібна була термінова аналітична інформація по Карпатському регіону в зв’язку з наслідками повеневої стихії, або інформація, скажімо, про лісові культури в розрізі областей і підприємств за два десятиліття тощо, то таку інформацію лісовпорядкування змогло оперативно надати лише через ведення, оновлення повидільного банку даних і освоєння геоінформаційних систем. Адже їхня експлуатація пов’язана з обов’язковим щорічним внесенням поточних змін в таксаційну і картографічну бази даних і актуалізацією таксаційної характеристики лісового фонду відповідно до природного зростання.

Програма інформатизації лісового господарства в Україні не приймалася. ГІС-технології створювалися в лісовпорядкуванні згідно із затвердженою в 1993 році Мінлісгоспом України “Програмою комп’ютеризації галузі”. Було доручено “Укрдержліспроекту” створити і ввести в експлуатацію банк даних “Лісовий фонд України”. Реалізуючи цю програму, спеціалісти ВО “Укрдержліспроект” з 1994 року провели на ПК розробку спеціалізованого прикладного програмного забезпечення для двох баз – повидільної таксаційної характеристики земельних ділянок лісового фонду і нормативно-довідкової інформації. В основу створення картографічної бази даних покладені програмні розробки Дніпропетровського науково-виробничого об’єднання “Орбіта”. Всі три інформаційні бази складають основу банку даних “Лісовий фонд України”.

Яка система ліпша

 

Характерними рисами створених нами ГІС-технологій є суміщення баз даних, використання єдиної нормативно-довідкової інформації, можливість використання розробок як на повидільному рівні, так і інтегровано, залежно від ієрархії (тобто лісництво, лісгосп, об’єднання, комітет), можливість одержання інформації на певну дату в зв’язку з вирішенням питання щорічного оновлення баз даних при безперервному лісовпорядкуванні та актуалізації характеристики лісового фонду.

Автоматизована картографічна система під назвою “АІКС-лісгосп”, яка розроблена спеціально для лісогосподарського профілю і використана нами, порівняно з типовими інструментальними ліцензійними програмними комплексами чи пакетами, такими як-от в УкрНДІЛГА, має певні відмінності як позитивного, так і негативного характеру. Перевагою є те, що вона технологічно відпрацьована, проста у користуванні чи експлуатації, знімає проблему режиму таємності в зв’язку з тим, що створена в умовній системі координат, і порівняно дешева. Недоліки цієї картографічної системи полягають в тому, що вона розроблена в операційній системі DOS (а типові пакети функціонують в системі Windows); топологічно не завершена (під топологічністю мається на увазі просторова ув’язка і контурна завершеність полігонів), оскільки вже кілька років через брак фінансування припинились роботи із завершення та супроводження системи; потребує модифікації програма виготовлення карт-схем лісгоспів; для використання на вищому рівні і забезпечення суміщення земель лісового фонду з землями інших відомств необхідна конвертація цієї картографічної бази в міжнародну географічну систему координат, механізм якої нами вже вирішений за допомогою пакету ArcView.

Таблиця 1. Обсяги створеної ВО “Укрдержліспроект” повидільної автоматизованої картографічної бази даних.

з/п

Обласне об’єднання, управління

Рік ство-рення

Площа, тис.га

Кількість

ліс-гос-пів

ліс-ни-цтв

Планше-тів

тис. ви-ділів

Лісовий фонд системи Держкомлісгоспу

1

ДЛГО “Рівнеліс”

1994

1995

674,7

17

121

721

207,3

2

ДЛГО “Київліс”

1996

394,6

16

97

526

144,8

3

ДЛГО “Сумиліс”

1996

1997

287,4

12

63

370

104

4

ДЛГО “Черкасиліс”

1997

215,9

10

122

936

57,7

5

ДЛГО “Вінницяліс”

1998

130

7

36

242

42,5

6

ДЛГО “Житомирліс”

1998

750,4

18

121

936

256,6

7

Закарпатське ОУЛГ

1999

497,3

17

99

616

98,5

8

Чернівецьке ОУЛГ

2000

183,5

5

45

215

41,6

9

Рескомліс АР Крим

2000

274,3

13

52

310

66

10

Івано-Франківське ОУЛГ

2000

486,7

16

120

650

128,4

11

Тетерівське ДВДЛГ

1996

48,9

1

10

58

23,8

12

Севастопольське ДЛМГ

2000

34,4

1

5

33

8,5

13

ДЛГО “Кіровоградліс”

2001

84

7

32

125

27,7

14

ДЛГО “Вінницяліс”

2001

76

7

22

54

17,5

15

Рівненський при-родний заповідник

2001

42,3

1

6

47

10,6

Разом

4180,4

148

951

6790

1235,5

Лісовий фонд інших користувачів

1

Боярська ЛДС

1998

17,9

1

5

24

10,4

2

Поліський при-родний заповідник

1998

20,1

1

3

20

6,2

3

Кримський при-родний заповідник

2000

34,6

1

6

39

7,7

4

Національний природний парк “Синевир”

2001

32,3

1

7

62

6,3

5

Карпатський біо-сферний заповідник

2001

32

1

9

48

5,3

Разом

136,9

5

30

193

35,9

 

 

 

Станом на червень 2002 року виробниче об’єднання “Укрдержліспроект” створило й експлуатує атрибутивну, або ж, так звану, тематичну повидільну таксаційну база даних, яка діє по всій території лісового фонду Держкомлісгоспу, а також частково по лісовому фонду АПК, Мінекоресурсів та інших відомств загальною площею 7,4 млн. га з кількістю таксаційних виділів 2,3 млн. шт.

Повидільна картографічна база даних створена лісовпорядкуванням на 59 відсотків території лісового фонду Держкомлісгоспу, а також частково по лісовому фонду Мінекоресурсів і інших відомств загальною площею 4,3 млн. га (табл. 1). При її експлуатації були одержані в автоматизованому режимі планово-картографічні матеріали по лісогосподарських підприємствах АР Крим, Рівненської, Хмельницької областей, а також по Карпатському біосферному заповіднику і Національному природному парку “Синевир”.

Вартість створення і щорічне оновлення в процесі безперервного лісовпорядкування картографічної повидільної бази даних в розрахунку на 1 тис. га площі лісового фонду відображена в табл. 2. При цьому питома частка витрат на матеріали, амортизацію обладнання й одержання документів складає понад половину від того, що витрачено на створення і оновлення самих повидільних баз даних. Привертають увагу також витрати на створення картографічної бази даних з використанням пакету SmallWorld, яка в 11 раз перевищує вартість використання комплексу “АІКС-лісгосп”.

Таблиця 2. Порівняння вартості створення і оновлення картографічної бази даних “Укрдержліспроектом” і УкрНДІЛГА.

Організації

Вартість в розрахунку на 1 тис.га, грн.

Витрати на одержання вихідних документів на

1 тис.га площі, нормо-дні

створення бази з ураху-ванням матеріалів і амортизації

оновлення бази з видачею гото-вих картмате-ріалів

Укрдержліспроект

140

650

3,84

УкрНДІЛГА

1390

-

11,50

 

А що там, у базі, лежить?

 

Необхідно відзначити, що нині ми працюємо над розробкою реляційної тематичної бази даних, яка відповідає вимогам так званих “відкритих” систем. Наявність відповідного інтерфейсу доступу до реляційної бази дозволить користувачам без спеціальної підготовки одержувати довідкову інформацію на будь-який запит без спеціальних прикладних програм. Але перехід на організацію і ведення лише реляційної бази даних нині видається проблематичним через недостатню кількість потужної обчислювальної техніки як в лісовпорядному об’єднанні, так і на місцях, в органах лісового господарства.

Реалізовані лісовпорядкуванням розробки і накопичений фахівцями нашого об’єднання обсяг інформації про лісовий фонд повинен слугувати всій галузі, чого наразі, на жаль, немає. Є лише перші спроби спеціалістів лісогосподарського виробництва відійти від рутинної системи і перейти на використання можливостей комп’ютерних технологій.

Таблиця 3. Обсяги впровадження лісовпорядкуванням ГІС-технологій в лісогосподарське виробництво.

Рік

Назва підприємств

Площа, га

Лісовий фонд Держкомлісгоспу

1996

Фастівський ДЛГ (ДЛГО “Київліс”)

Тетерівський ДВДЛГ (Держкомлісгосп)

17774

48870

1997

ДЛГО “Сумиліс”

Димерський ДЛГ (ДЛГО “Київліс”)

26479

29356

1998

Золотоніський ДЛГ (ДЛГО “Черкасиліс”)

Білоцерківський ДЛГ (ДЛГО “Київліс”)

Іванківський ДЛГ (ДЛГО “Житомирліс”)

Радомишльський ДЛГ (ДЛГО “Житомир-ліс”)

22310

27369

43510

26768

2000

Виноградівський ДЛГ (Закарпатське ОУЛГ)

Берегівський ДЛГ (Закарпатське ОУЛГ)

8933

 

7441

2001

Дубровицький ДЛГ (ДЛГО “Рівнеліс”)

Березнівський ДЛГ (ДЛГО “Рівнеліс”)

Сарненський ДЛГ (ДЛГО “Рівнеліс”)

Черкаське ДЛМГ

54025

50703

49572

9046

2002

Черкаський ДЛГ (ДЛГО “Черкасиліс”)

Київська ЛДС (УкрНДІЛГА)

28273

10426

Разом

460855

Навчальні заклади

1996

Березнівський лісовий коледж

50703

1998

Малинський лісотехнічний технікум

28805

2000

Сторожинецький лісний технікум

39355

1998

“Укрцентркадриліс” (Боярський навчально-дослідний лісгосп)

17940

Разом

136803

 

 

Так, незважаючи на проведені цільові семінари в Сарнах, Фастові, Вінниці, Борисполі, а також роз’яснювальну роботу лісовпорядників щодо умов і переваг впровадження ГІС-технологій, упродовж 1996-2002 років передавання повидільних баз даних і програмного забезпечення здійснено лише в двох лісогосподарських об’єднаннях (відділи лісового господарства) і 14-ти лісогосподарських підприємствах загальною площею лісового фонду 461 тис. га (див. табл. 3), що становить близько 7% загального обсягу. Крім того, напрацювання з лісовпорядкування передані галузевим навчальним закладам загальною площею лісів 136,8 тис. га (табл. 3).

І це незважаючи на те, що передаються ці комп’ютерні системи майже безкоштовно. Ми беремо з користувачів лише символічну плату за навчання їхніх спеціалістів, оновлення баз даних і компенсацію витрат на поїздку наших працівників на місця. Причин тут декілька, в тому числі недостатнє забезпечення підприємств комп’ютерною технікою, відсутність підготовлених спеціалістів, психологічна неготовність до використання новітніх технологій, консерватизм органів управління та інші.

Крім охарактеризованого пакету ГІС-технологій, який використовує “Укрдержліспроект”, протягом останніх шести років інститут УкрНДІЛГА разом з Харківською лісовпорядною експедицією освоюють інший програмний продукт ГІС-технологій під назвою SmallWorld. Атрибутивна начинка використовується та сама, що і в “Укрдержліспроекті”. Картографічним комплексом слугує імпортний типовий індустріальний ліцензійний програмно-апаратний пакет, який, загалом, позбавлений тих недоліків, які має ГІС “АІКС-лісгосп”, але дорогий (табл. 2, 4) і наразі застосовується для створення картографічної бази даних лише на 2-х підприємствах (впровадження якого в лісгоспи ще не розпочиналося).

Куди йдемо

 

Застосування не однієї, а кількох ГІС-технологій в галузі має як позитиви, так і негативи. Позитиви полягають в тому, що для зведення даних по країні не потрібна конвертація продуктів, а негативи – в тому, що для централізованої розробки програмного забезпечення в такому випадку необхідні будуть додаткові витрати, оскільки кожна ГІС базується на своєму програмному комплексі. На нашу думку, вибір єдиного системного інтегратора необов’язковий, і краще зосередити увагу на розробці єдиних вимог до структури інформації, єдиних алгоритмів вирішення завдань, засобів конвертації, тобто галузевих стандартів.

Таким шляхом пішла Росія. В Україні також для матеріально-грошової оцінки лісосік використовуються різні версії програм, і лісогосподарські підприємства самі вибирають прийнятний для них варіант, залежно від його придатності, трудомісткості та вартості. При цьому слід уникати засобів і методів, що збільшують режим таємності вихідних матеріалів. Крім того, необхідно враховувати те, що засоби обробки нині постійно вдосконалюються і, як правило, дорожчають. Щоб не відставати від прогресу, необхідно хоча б раз на п’ять років оновлювати або вдосконалювати програмно-апаратний комплекс і постійно підвищувати кваліфікацію працівників.

Для того, щоб прийняти рішення стосовно того, яким шляхом надалі розвивати в лісовпорядкуванні та впроваджувати в лісове господарство ГІС-технології, в табл. 4 зображені два імовірні шляхи з урахуванням грошових витрат, які на це знадобляться. Але в будь-якому випадку, тобто незалежно, яким шляхом далі розвиватимуться ГІС-технології в галузі, необхідно вирішити завдання подолання режиму таємності, придбання електронних топографічних карт і координат на землі держлісгоспів, які не мають держактів права на постійне користування землями. В разі, коли лісовпорядному об’єднанню не будуть виділені цільові кошти на придбання нового програмного комплексу, “Укрдержліспроект” вимушений буде продовжити роботи з модернізації системи “АІКС-лісгосп” і конвертації її в формат ArcView.

Таблиця 4. Шляхи подальшого розвитку ГІС-технологій в лісовпорядкуванні України.

Статті витрат

Орієнтовні витрати, тис.грн

Примітка

у випадку модернізації АІКС-лісгосп

у випадку переходу на SmallWorld

Придбання пакету програм для розробника

-

254

2 пакети

Придбання комп’ютерної техніки

10

40

Придбання робочих місць для користувача зі створення і експлуатації КБД

-

634

8 робочих місць

Модернізація пакету “АІКС-лісгосп”

100

-

вдосконалення топології, кон-

вертації, переведення

у WINDOWS

Разом

110

928

 

 

Крім того, маємо і ряд пропозицій з реалізації проблем поточного моменту стосовно подальшого розвитку комп’ютерних технологій в лісовій галузі держави. Так, виходячи з Указу Президента України від 1 серпня 2001 року №575 “Про поліпшення картографічного забезпечення державних і інших потреб в Україні”, пропонуємо розробити на рівні Держкомлісгоспу програму впровадження ГІС-технологій в лісове господарство і план поетапного її здійснення. При цьому мають бути визначені типовий склад завдань, що реалізу

Теги та ключові фрази
тор 1 програма для матеріально грошової оцінки деревини, обчислювальна техніка на лісовому, гіс технології картинки, компютерні програми для деревп, банк матеріально грошової оцінки, електронні карти лісового господарства, база даних "лісовий фонд України", Приклади програм що використовуються для матеріально-грошової оцінки лісосіки, комп'ютеризація лісогосподарського виробництва, Програмні засоби, які використовуються для матеріально-грошової оцінки лісосіки


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
18.03.2011р.

Достатніх обсягів лісосировини й справедливої ціни на неї!

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство лісових ресурсів України, не тільки не спрямовані на підтримку вітчизняного виробника, а й загрожують руйнівними наслідками для деревообробної та меблевої галузей країни

08.02.2011р.

"Прямих договорів не буде" 2

Інтервю журналу "Бізнес" з головою Державного агентства лісових ресурсів України Віктором Сівцем. Тут ви зможете дізнатися про плани і стратегії новосформованого органу влади

вагонка киев цена Shrips - знайти попутника для подорожі
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua