(Закінчення. Поч. у №12)

Найнебезпечніше дерево під час грози, тобто таке, що притягує електричні розряди, є дуб звичайний, ймовірно через глибоку стрижневу кореневу систему. Багаторічні спостереження науковців у змішаному лісі дали змогу з’ясувати, зо зі 100 ударів блискавки на дуб припадає 54, тополю – 24, смереку – 10, сосну – 6, бук – 3, акацію – 1. Береза, клен та горіх не зазнали жодного удару. Але й вони здатні “притягувати” грозові розряди, якщо височать поодинці.

Найбільш енергетично “підживлювальні” та “висмоктувальні” дерева щодо людини. Експериментальні дослідження засвідчили, що деякі види дерев немовби “підзаряджають” людський організм своєю біологічною енергією, інші ж, навпаки, “висмоктують” її. Найбільш “живильними” деревами для більшості людей є дуб та каштан. “Висмоктували” ж енергію у 96% учасників експерименту, проведеного в 1983 р. в Києві, тополя і осика. Але як перші, так і другі, на думку дослідників, однаково корисні для людей. Коли людина має хронічну хворобу або просто перевтомлена, дерева “підживляють” її ослаблений організм своєю біологічною енергією і, навпаки, у випадку перенапруги організму від гострого захворювання “висмоктують” хворобу, підсилюючи захисні функції.

Найдавніше дерево, що охороняється. Указ про охорону тиса на території України був виданий ще в 1423 р.

Дерево дереву – “вовк”. Ясен полюбляє рости в оточенні порід-супутників. Академік П.С.Погребняк писав: “Ясен ясеню вовк”, маючи на увазі, що між ними існує жорстка внутрішньовидова боротьба. Ось чому в Україні майже немає чистих ясеневих деревостанів природного походження. У процесі еволюції природа створила у свіжих і вологих дібровах насадження, де в першому ярусі ростуть 60-70% дерев дуба і 30-40% ясена. Таке співвідношення насаджень є оптимальним, оскільки при більшій кількості продуктивність деревостану, зокрема, дуба падає. Дуб і ясен є теж конкурентами…

Найдовша гілка. У Нікітському ботанічному саду (м. Ялта) росте дуб каштанолистий – гарне, велике дерево, яке широко розкинуло гілки. До того ж нижні гілки відходять майже горизонтально, а одна з них має довжину 22 м.

Найважча деревина (середня вага одного цільного м3 деревини, кг – сухої, свіжозрубаної)

самшит 1000 1232

акація біла 880 1140

граб 850 1110

тис 840 980

груша 780 980

дуб 760 990

клен 750 970

ясен європейський 740 960

ільм (в’яз) 730 950

модрина 700 1040

Найлегша деревина (середня вага одного цільного м3 деревини, кг – сухої, свіжозрубаної)

ялиця сибірська 390 590

ялиця манчжурська 410 620

ялиця білокора 420 630

тополя 440 630

верба 440 630

ялиця кавказька 460 510

кедр 460 700

ялиця європейська 470 710

ялина 470 710

липа 530 750

НЕЗВИЧАЙНІ ДЕРЕВА

Дуби “поріднилися” з соснами. У Шацькому лісництві на Волині ростуть кілька дубів, які зрослися із соснами. З’єднання листяного і шпилькового дерев – велика рідкість у природі, а тут вони вже спільно живуть майже чверть століття.

“Ясен-три сосни”. Ясен поблизу с. Журавичів Ківерцівського району на Волині має у діаметрі близько 2 м і здіймається на висоту 5 м, а там розгалужується на три гілки. Кожна з них, наче окреме дерево, має свою велетенську крону. Розповідають, що в давнину господар цього подвір’я мав трьох синів, які подалися в світ і не повернулися додому.

“Три близнюки”. Три прямостовбурні дуби височать серед змішаного насадження в урочищі Діброва Гермаківського лісництва на Тернопільщині. Їхній вік – 150 років, висота – 28-30 м. Вони насіннєвого походження й ростуть з одного гнізда, за що і назвали їх місцеві мешканці – “Три близнюки”.

“Чотири стовбури – крона одна”. Понад 400 років має липа в с. Стара Гута Старовижівського району на Волині. Власне, це не одне дерево, а чотири. Посадили їх, мабуть досить близько, і згодом вони утворили єдине дерево – величезний букет.

Дерево “на двох ногах”. У Нуївському лісництві Камінь-Каширського району на Волині дві сосни зрослися в єдиний стовбур не з кореня, а на висоті 3 м. З цього “п’єдесталу” над живою аркою обох дерев уже підноситься, немов “обеліск”, єдиний 20-метровий стовбур, несучи зелену крону. Секрет полягає, ймовірно, в тому, що сосни в молодому віці часто страждають від снігових навалів, крони їх вигинаються, зчеплюються, під сильними вітрами кора здирається, що й сприяє зрощенню дерев.

“П’ять братів”. Таку назву має пам’ятка природи у Золочівському лісництві на Харківщині. Це унікальні дуби віком понад 100 років, що ростуть з одного кореня. П’ятистовбурний каштан можна побачити у Сімферополі на вул. Фрунзе. Це – каштан кінський, висаджений у 1812 р.

Верба з 12 стовбурами росте у Сирецькому парку в Києві. Скептики стверджують, що феноменальне дерево – це два паростки, що виросли з однієї ямки, науковці – що “неплакуча” верба, ймовірно, постраждала від морозів або вірусів, і на пошкодженому дереві з’явилися нові міцні стовбури. Але фактом є те, що, помірявшись силами, дерева нібито “зрозуміли”, що шанси на виживання в них рівні й з’єднали гілки в одну крону.

“Шапка Мономаха”. У Тростянецькому дендрологічному парку, що на Чернігівщині, вражає своєю оригінальністю і неповторністю “Шапка Мономаха” – жива зелена копія легендарного князівського головного убору, оригінал якого, як відомо, зберігається в Кремлі, у Збройовій палаті. Це – туя західна, в неї 85 стовбурів, й усі вони симетрично віддаляються від центру. Кілька поколінь садівників-декораторів формували цю дивовижну крону, під якою можуть влаштуватися кілька туристських груп. Площа “шапки” – 227 м2, а діаметр дорівнює висоті.

Сосна на “ходулях”. Мандруючи Олешківськими пісками на Херсонщині, можна зустріти диво-дерево на ходулях. Піски “вимели” з-під великої сосни ґрунт й прирекли її стояти на голих коріннях-ходулях, які досягають 3 м заввишки.

“Футбольні ворота”. Поблизу с. Васіщевого на Харківщині ростуть дві сосни, які, наче, вітаючись, подали колись одна одній руки і так зрослися, утворивши щось подібне до футбольних воріт.

Цвіте то зліва, то справа. У каштана, що росте в дендропарку “Тростянець” на Чернігівщині, ось уже понад півстоліття почергово квітує то лівий, то правий бік крони. Кажуть, що ця загадка залишена нам невідомим садівником.

Цвіте двічі на рік. Цікаву біологічну особливість має біла акація. Інколи, спостерігаючи її насадження, можна побачити, як зустрічається золото осені з білосніжним цвітінням весни. Рання весна і тепле посушливе літо прискорюють повний цикл вегетаційного розвитку рослин. Закінчивши його, дерева починають готуватися до зими. Та ось у серпні-вересні, коли тривала посуха зміниться теплими дощами, акація знову зацвітає, тобто починає новий скорочений цикл розвитку. Втім плоди, що з’являються в результаті повторного цвітіння акації, переважно, до кінця вегетаційного періоду достигнути не встигають.

Оригінал серед хвойних дерев. Модрина, хоч і належить до хвойних (шпилькових) видів дерев, але, подібно до листяних деревних рослин, щороку на зиму скидає свою хвою (листя). Саме з цим явищем і пов’язана її російська назва “лиственница”. Таким чином модрина убезпечує себе від надмірної втрати води під час зимової посухи і не ушкоджується сніговалами через малу поверхню для нагромадження снігу.

Газета "Деревообробник"