Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Останні новини
Останні новини
Всеукраїнська акція "Відновлюємо ліси разом" призупиняється у зв'язку з обмеженнями на організацію масових заходів
13.03.2020р.

Проаналізувавши ситуацію в Україні та Європі, ми вирішили відмінити проведення...

Олександр ФІЛЬЧАКОВ: «Незаконне вирубування лісу в промислових масштабах на Харківщині припинено»
13.03.2020р.

Загрозливе за масштабами незаконне вирубування лісів розпочалося в Україні не...

Підсумки торгів необробленою деревиною заготівлі першого кварталу 2020 р.
12.03.2020р.

Лісогосподарські підприємства львівського обласного управління завершили...

Ми системно змінюємо підходи до роботи у лісовій галузі, - Андрій Заблоцький
11.03.2020р.

95% усієї деревини, яку заготовляють лісогосподарські підприємства в Україні,...

Діджиталізації у лісі: у Коростенському держлісгоспі всі ліси під відеоспостереженням
11.03.2020р.

Відеонагляд все частіше використовують для охорони лісів. Це недешеве...



***
Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?

Ваш помічник
Ваш помічник
3671
07.11.2007р. |
Карпатські ліси лікуватимуть ... сокирою
Милуючись здаля мальовничими пейзажами карпатських гір, вкритих густими зеленими лісами, одразу й не звернеш уваги на певні коричневі вкраплення у пишній шевелюрі лісу (осінь так щедро розмалювала все довкола, що нова барва цілком органічно вписалася у загальне тло), доки крута гірська траса не добереться аж до самого підніжжя, й лише тоді можна побачити всохлі крони статечних смерек. Людині необізнаній може здатися, що то чиясь загребуща людська рука вкоротила віку прекрасним струнким смерекам, чи всохло дерево від старості. Натомість побачена картина у фахівців жодних ілюзій не викликає.

- Карпатські ліси - важко хворі й приречені, - більш ніж півстоліття намагається "достукатися" до свідомості високопосадовців та громадськості директор Інституту екології Карпат, академік НАН України Михайло Андрійович ГOЛУБЕЦЬ.

Згубна ялиноманія

До голосу авторитетних науковців ні в колишньому Радянському Союзі, відтак і в Україні, не поспішали прислухатися: прагматизм і гостра потреба господарського комплексу в деревині домінувала над заявами вчених, котрі сприймалися радше як емоційні й необгрунтовані. Мовляв, йдеться про природне відмирання лише окремих насаджень, що не таїть у собі жодної загрози для карпатських лісів.

Два останні десятиріччя спостерігається інтенсивне всихання лісів. Нинішні проблеми, доводять науковці, давнього походження, а перші симптоми захворювання саме ялинових плантацій зафіксовані ще наприкінці ХІХ століття. Нині, констатують вчені, всихання лісів набуло масштабів епідемії, котра охопила не лише територію Українських Карпат, а й Європи. У сусідніх державах з цією проблемою дали собі раду. Українські фахівці продовжують дискусії як про саму проблему, так і про причини всихання лісових насаджень, шляхи порятунку деревостанів.

Так, цю серйозну проблему розглянуто на розширеному виїзному засіданні колегії Державного комітету лісового господарства України і її учасники, за словами академіка НАНу, директора Інституту екології Карпат Михайла Голубця, сподіваються, що нарешті етап дискусій буде завершено і розпочнеться ефективна організаційно-виробнича діяльність. А щоб не повторювати старих помилок у веденні лісового господарства, необхідно розібратися у причинах масового всихання дерев, тож розмова відбувалася не заочно, а безпосередньо на одній із площ урочища Маківка Головецького лісництва ДП "Славський лісгосп" Сколівського району. І не випадково: у заповідному урочищі не провадили активних лісогосподарських заходів і тут відбувалися природні процеси. Зокрема значна частина смерек, чий вік перевищує півсотню років, всохли, або мають чітко виражені ознаки захворювання - верхівки на деяких ще вкриті зеленим гіллям, зате повністю висохла кора стовбурів.

- Ці дерева вже мертві,- констатував академік М. А. Голубець. А вже найближчими роками, за його словами, в урочищі не залишиться жодної здорової смереки. Що стало причиною всихання дерев? Досі, на жаль, немає єдиної думки, що призвело до поступового відмирання ялинових плантацій. Науковці називають кілька факторів (природного та антропогенного характеру), які на корені "підкосили" смереки. Ялиноманія (насаджування чистих ялинників, або монокультури) започаткована ще за часів Австро-Угорщини, коли активно розвивалася промисловість, зокрема й паперова, лісівники зробили акцент на смереку, що інтенсивно росте, дає високий приріст та відповідно великий запас деревини. Попри наявність різних концепцій, науковці одностайні у визначенні першопричин всихання похідних смерічників. У природі все збалансовано, і зміна структури первинного рослинного покрову (ялина добре почувається у змішаних типах лісу поруч з буком, ялицею) не могла не позначитися на станові здоров'я смереки. Негативно вплинули на стан монокультури значне потепління клімату і безконтрольна, не продумана заготівля деревини.

Смерека - втрачений символ Карпат

Карпатські ліси

Фахівцям не просто вибрати оптимальну модель розв'язання проблеми. Можна, як пропонують окремі з них, чекати, що сама природа все відрегулює і на місці хворих плантацій за років 15-20 виростуть молоді насадження - самосів. У працівників лісівничої галузі та науковців не виникиє жодних сумнівів у тому, що відбудеться природне поновлення. Ліс виросте, кажуть вони, але який?

Немає жодної певності, стверджують науковці та практики, що на заражених грунтах є шанс дочекатися здорового і стійкого молодняка, якщо оздоровлення лісу не розпочати з очищення від сухостою. Урочище Маківка для огляду вибране не випадково, позаяк провадити будь-які господарські роботи у заповіднику заборонено, тож стрункі смереки приречено доживать свого віку.

Ще кілька років такого "піклування" про зелені насадження заповідника і мальовнича місцевість перетвориться у смітник: хворі дерева ще якийсь час простоять, а відтак упадуть. Проте вже у нинішньому стані деревина височенних смерек годиться хіба що на дрова. Чим пояснити подібне марнотратство?

Екологічна проблема, за словами голови Державного комітету лісового господарства України Віктора Червоного, вже найближчим часом трансформується в економічну і потребуватиме значних фінансових ресурсів. Такої економіки не витримає жодне лісівниче господарство, адже заготівля одного кубічного метра дров обійдеться втричі дорожче (70 гривень за метр кубічний), ніж її вдасться реалізувати населенню (заледве 20 гривень). Тоді як підприємства могли отримати хоч якийсь прибуток, якби дерево зрізали вчасно, доки коренева губка лише частково вразила смереку і не встигла розповзтись смертельними метастазами по стовбуру.

Ліквідувати хворе дерево, що є джерелом зараження для решти зелених насаджень, працівникам Головецького лісництва забороняли дві обставини: заповідний статус території та надто високий вік стиглості смереки карпатської, котра, як уже доведено, втрачає життєздатність і товарну цінність значно швидше, вже у 40-50-річному віці, ніж визначений вік вирубування (починаючи з 70-річного віку). З огляду на ситуацію, що склалася у лісівничій галузі, єдиним варіантом порятунку карпатських лісів є більш раннє вирубування дерев на площах, де вже помітні перші симптоми захворюваності, але деревина ще не втратила товарної цінності.

Природний ресурс, що відновлюється

Але фахівці радять не поспішати викреслювати смереку зі списку карпатських довгожителів: вміле і науково обгрунтоване господарювання та раціональне природокористування покликане зберегти ялинові насадження. Адже ліс - єдиний природний ресурс, що відновлюється. Вирубування масово вражених плантацій - не вирок карпатським лісам, а можливість оздоровити "легені" України, захистити ліси від хвороб та шкідників, реконструювати та відновити корінні породи, які б за складом та структурою відповідали певному природному поясу.

Натомість, піклуючись про здоров'я карпатських лісів, потрібно забезпечити раціональне природокористування, вміле господарювання та правильну лісоексплуатацію. Бо нерідко те, що не знищили шкідники та хвороби, своїми руками занапастили саме господарі лісу, вдаючись до варварських способів транспортування деревини, завдаючи непоправної шкоди молодим насадженням і гірським схилам. На що у господарників є свої аргументи: не кожне лісництво може дозволити собі замінити стару техніку задля збереження підросту листяних порід спеціальними волоками та повітряними установками: придбання однієї обійдеться у 400 тисяч євро.

Та якщо такі дорогі проекти не під силу більшості лісогосподарських структур, то цілком посильним для них завданням є забезпечення високоякісним насінням. Не останню роль у деградації ялинників відіграла й та обставина, що на карпатських схилах висівали насіння, зібране з дерев у різних кліматичних зонах - Альпах, Шварцвальді, Кенігсбергу. А від такої мішанини, каже академік М. А. Голубець, годі було сподіватися здорового і стійкого покоління ялинників. Своє слово на захист лісів мають сказати екологи. І доки не пізно, доки екологічні проблеми не набрали незворотних форм, вжити радикальних заходів для порятунку лісу, навіть якщо для цього доведеться скористатися сокирою.

Але громадськість має бути впевнена, що під виглядом хворих та приречених дерев, хтось загребущий не пустить під сокиру молоді й здорові насадження. Що зможемо передати у спадок нашим нащадкам розкішні та здорові ліси, і їм не доведеться, як випало нашим сучасникам, розплачуватися дорогою ціною за недбалість і недалекоглядність попередників.

Оксана МЕЛЬНИК, "Урядовий кур'єр"

Теги та ключові фрази
дерево,що в Карпатських лiсах,13 лiтер,перша-я, дерева карпатських лісів назви, перечень дерева карпатських лісів, поблема карпатських лісів, проблема Вирубування карпатських лісів, карпатський ліс вікіпедія, Карпатські гірські пейзажі реферат, назви дерев карпатських лісів, вирубування карпатських лісів презентація, дерева карпатських лісів


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
18.03.2011р.

Достатніх обсягів лісосировини й справедливої ціни на неї!

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство лісових ресурсів України, не тільки не спрямовані на підтримку вітчизняного виробника, а й загрожують руйнівними наслідками для деревообробної та меблевої галузей країни

08.02.2011р.

"Прямих договорів не буде" 2

Інтервю журналу "Бізнес" з головою Державного агентства лісових ресурсів України Віктором Сівцем. Тут ви зможете дізнатися про плани і стратегії новосформованого органу влади

вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua