Закрити

  Authorisation

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію




Last news
Last news
World Logging Championship in 2012 will be held in Belarus
08.09.2010р.

World Championship fellers forests in 2012 will be held in Belarus. BelTA learned from press-secretary of the Ministry of Forestry Růžena Nowicka

In Ivano-Frankivsk region exposed to auction 43.3 thousand cubic meters wood
08.09.2010р.

State Timber Ivano-Frankivsk region put up for auction Sept. 15 43,3 thousand cubic meters. m of untreated wood at a starting price of 15.7 million...

All-Ukrainian Forum of Woodworkers and Furniture-Makers 2010
06.09.2010р.

From 21 to 24 September 2010 at the International Exhibition Center in Kyiv within the framework of the ALL-UKRAINIAN FORUM of WOODWORKERS and...

Samling Responds to Norwegian Government Pension Fund
01.09.2010р.

Samling Global Limited is disappointed by the announcement made by the Norwegian Government Pension Fund regarding its decision to divest their...

Інвестуйте в себе разом з нашим порталом
25.08.2010р.

Минає літо, сподіваємося, Ви знайшли час на відпочинок і з охотою беретеся до...



Опитування
Опитування
Опитування

Мораторий на вывоз кругляка хотят отменить, а в Вы за или против?

Ваш помічник
Ваш помічник
6571
23.07.2008р. |
Лісова сертифікація в Україні: стан і перспективи
Понад три десятиліття існують системи сертифікації управління природними ресурсами, які застосовуються в багатьох галузях, зокрема, вирощуванні екологічно чистої сільськогосподарської продукції, виробництві якісних продуктів харчування тощо.

Власне, лісова сертифікація завдячує своїм виникненням екологічним природоохоронним організаціям: в середині 80-х років минулого століття, стурбовані винищенням тропічних лісів, вони вдалися до бойкоту продаж продукції, виробленої з такої деревини.

Велика кількість лісових компаній, в тому числі такі гіганти, як Weyerhauser, McMillanBloedel, Loisiana Pacific та інші, стали об’єктом нищівної критики екологічних організацій внаслідок чого почали втрачати екологічно чутливі ринки Європи. Пошук шляхів підвищення довіри до політики й практики лісокористування призвів до формулювання основних ідей лісової сертифікації на початку 90-х як процедури встановлення відповідності системи ведення лісового господарства заздалегідь визначеним екологічним, соціальним та економічним вимогам (стандартам).

Підтвердження дотримання вимог (стандартів) здійснюється, зазвичай, за допомогою незалежного аудитора. Наявність сертифікату свідчить про те, що продукція надходить з лісів, ведення лісового господарства в яких здійснюється на принципах невиснажливого, постійного та безперервного лісокористування, під час ведення лісового господарства враховуються питання охорони навколишнього середовища та збереження біотичного різноманіття, інтереси працівників лісу та місцевого населення.

Згодом цей процес поширився й на лісопродукцію, що отримується з лісів бореальної та помірної зони та на системи ведення лісового господарства в європейських країнах.

Принципова відмінність лісової сертифікації від інших, так званих екологічних, систем сертифікації полягає в тому, що оцінці підлягає лише та діяльність, яка пов’язана із одержанням вихідної сировини для виготовлення продукції, тобто комплекс лісогосподарських заходів, починаючи від посадки лісу і закінчуючи заготівлею деревини. У цьому разі сертифікат є свідченням екологічно чистого походження деревини, однак аж ніяк не екологічно безпечної технології виготовлення й утилізації продукції з неї.

Проведення сертифікації здійснюється акредитованими на міжнародному чи національному (на підставі схвалених міжнародних процедур) рівні організаціями. Такі процедури сертифікації гарантують незалежність, неупередженість та об’єктивність оцінки ведення лісового господарства у будь-якій країні.

Поява продукції із сертифікованих лісів призвела до формування груп її споживачів, членство в яких означає поступову або навіть раптову відмову від закупівель не сертифікованої продукції. Таким чином, сертифікація почала відчутно впливати на конкурентоздатність підприємств, потоки лісопродукції та кон’юнктуру, особливо на екологічно чутливих ринках.

Аналіз сертифікованого ринку лісопродукції вказує на його серйозні конкурентні переваги, а саме: підвищується прибутковість зовнішньоекономічної діяльності лісогосподарських підприємств – покупці готові платити дещо більшу ціну; розширюється доступ на екологічно чутливі ринки збуту; встановлюються прямі та довгострокові партнерські стосунки, які передбачають усунення зайвої ланки посередників. Окрім цього, сертифікація є ефективним заходом боротьби з незаконними (самовільними) рубками, оскільки уся одержана з сертифікованих лісів деревина відповідним чином маркується й супроводжується документами, які унеможливлюють підміну. Таким чином, споживач, купуючи товари, виготовлені з такої деревини, впевнений в її екологічно чистому походженні. Лісова сертифікація стає свого роду перепусткою до елітарного клубу компаній, які об’єднані спільною ідеологією розвитку екологічно чистого виробництва та соціально-етичного маркетингу.

Ідеї сертифікації були підтримані також і на міждержавному рівні. Після всесвітньої конференції в Ріо-де-Жанейро в 1992 році різко зріс інтерес до формування механізмів оцінки сталого лісового господарства на основі міжнародних критеріїв та індикаторів. Саме з використанням останніх були сформовані окремі схеми лісової сертифікації.

Серед низки схем лісової сертифікації слід виділити Лісову Наглядову Раду (Forest Stewardship Council). Лісова Наглядова Рада (ЛНР) є міжнародною недержавною організацією, яка розробила десять міжнародних принципів лісоуправління, що описуються відповідними критеріями і містять екологічні, економічні і соціальні стандарти. Відповідність встановленим вимогам засвідчується документально у вигляді сертифікату, а продукція, яка отримується з таких лісів (не обов’язково деревина або вироби з неї) підлягає маркуванню зареєстрованим торговим знаком. Ліси, сертифіковані за схемою ЛНР, розташовані в понад 60 країнах світу. Нині площа сертифікованих лісів складає понад 50 мільйонів гектарів. Переважна більшість сертифікованих лісів розташована в Європі (понад 30 млн. га), а саме Швеції, Польщі, Хорватії, Латвії, Великобританії (рис. 1).



Рис. 1 - Площа сертифікованих лісів за ЛНР в деяких країнах Європи.

Слід звернути увагу на відсоток сертифікованих лісів. Він вказує на зорієнтованість лісового господарства в цих країнах саме на виробництво сертифікованої лісопродукції. Понад 40 відсотків сертифікованих лісів, як видно з рис. 2, є в Швеції, країнах Балтії, Великобританії та Польщі. Швеція є традиційною лісоекспортною країною, проте екологічно орієнтований розвиток лісового сектору Польщі та країн Балтії дозволив потіснити її на ринках Європи. Інша лісова країна – Фінляндія пішла шляхом запровадження власної системи лісової сертифікації, однак нині змушена розпочати процес гармонізації до міжнародних вимог ЛНР.

Рис. 2 – Відсоток сертифікованих лісів у Європі за схемою ЛНР.

Нині понад 400 компаній, які працюють на ринку лісоматеріалів, об’єдналися в міжнародну мережу закупівельних груп. Закупівельні групи – це компанії, які створюють добровільні об’єднання і зобов’язуються закуповувати деревину і лісоматеріали, одержані із сертифікованих лісів. Виконуючи роль містка між виробниками деревини, покупцями лісових товарів та громадськими організаціями, вони підвищують рівень інформованості і довіри суспільства до сертифікації за схемою ЛНР.
Просування сертифікованої деревини та виробів з неї на ринок передбачає необхідність сепарації джерел походження деревини на усіх етапах виробництва, а також уникнення їхнього змішування. Таким чином, виникла необхідність проведення окремих процедур лісової сертифікації щодо оцінки походження деревини як на лісогосподарських, так і деревопереробних підприємствах, яка отримала назву сертифікації ланцюжка від виробника до споживача.

Концентрація сертифікатів на ланцюжок від виробника до споживача вказує на розвиненість ринку сертифікованої лісопродукції (рис. 3 ілюструє сучасний стан цього ринку в Європі).



Рис. 3 – Кількість сертифікатів на ланцюжок від виробника до споживача.

Найбільш розвиненими та привабливими є ринки збуту Швейцарії, Нідерландів, Німеччини та Великобританії. Саме на ринках цих країн велика увага приділяється екологічно чистому походженню деревини та соціальним гарантіям її отримання. Незважаючи на велику кількість сертифікатів у Польщі, переважна більшість сертифікованої продукції експортується.

Приємно, що цього року в Україні також з’явився перший деревопереробний завод, який отримав сертифікат на ланцюжок від виробника до споживача. Це підприємство „ОДЕК Україна” на Рівненщині, яке є сучасним підприємством з виробництва фанери в Україні. Поява окремого сертифікованого заводу надає потужний імпульс до формування тісних партнерських зв’язків між лісової та переробною промисловістю, виходу, спільними зусиллями, на нові ринки збуту, створення передумов щодо розвитку внутрішнього ринку сертифікованої продукції.

Прагнення отримати конкурентні переваги на зовнішньому ринку лісоматеріалів спонукали чотири підприємства (Тетерівський, Баранівський, Білокоровицький та Ємільчинський держлісгоспи), що розміщені в Київській та Житомирській області, розпочати процедуру сертифікації лісів ще 1999 року. Перевірку здійснював незалежний міжнародний аудитор із Швейцарії, а з 2003 року, цю роботу виконує компанія ІЧІЛА з Італії. Як виявилося, отримати сертифікат не так вже й просто. Через не дотримання низки сертифікаційних вимог, дію сертифікату для Білокоровицького держлісгоспу, за результатами аудиту 2005 року, було призупинено.

Лісова сертифікація виявила ряд як позитивних рис, так і недоліків ведення лісового господарства. Був відзначений високий професійний та організаційний рівень лісогосподарського виробництва, чудові результати природоохоронної діяльності. Водночас, на думку західних експертів, лісовій галузі притаманні: високий рівень централізації лісоуправління; консервативність лісового законодавства, що проявляється в жорсткій формалізації норм і правил лісокористування; недостатній досвід демократичних процедур підготовки суспільно чутливих і резонансних рішень у лісовому господарстві. Виявилося, що сертифікація вимагає від лісівників передусім творчого та всебічного підходу до вирішення задач, які стоять перед ними. Необхідною умовою отримання сертифікату є пошук таких рішень, які передбачають досягнення консенсусу між екологічними, соціальними та економічними цілями.

Прикладом такої роботи став поступовий перехід підприємств на екологічно орієнтовані (складні) способи рубок головного користування. Раніше такі рубки в рівнинній частині України проводилися лише у вигляді експерименту. Вже перші результати вказали на те, що проведення складних рубок вимагає висококваліфікованих та відповідальних робітників, оплата праці яких, зрозуміло, є вищою. Під час проведення цих рубок зберігається наявний підріст або створюються умови появи підросту (нового покоління лісу), зменшується негативний вплив на довкілля. Незважаючи на деяке подорожчання лісозаготівель, досягається відчутна економія коштів на посадці лісу. Таким чином, вивільнення творчого потенціалу лісівників дозволило отримати одразу як екологічний, так і соціальний та економічний ефекти. Що важливо, зазначені результати були досягнуті без примусу або адміністративного втручання з боку вищих за рангом органів управління.

Сертифікація лісів передбачає не тільки піклування, власне, про ліс й урахування інтересів працівників лісового господарства. Незважаючи на задовільний стан охорони праці й техніки безпеки, міжнародні аудитори наполягли на придбанні для робітників на лісосіці засобів індивідуального захисту імпортного виробництва як більш безпечних та зручних у користуванні.

Важливо, що лісова сертифікація не має на меті досягнення одноразово встановлених параметрів функціонування лісогосподарського виробництва. Принципи її побудови полягають у постійному пошуку шляхів удосконалення практики ведення лісового господарства у світлі новітніх знань про взаємодію в системі “довкілля-ліс-людина”.

Якщо лісова сертифікація така чудова річ, то чому ж вона так поволі та важко торує собі шлях в Україні, може запитати читач?

По-перше, потенційних замовників лісової сертифікації відлякує її вартість. За будь-яку роботу, в тому числі проведення міжнародного аудиту, необхідно платити. На жаль, сформувався стійкий стереотип про високу вартість сертифікаційних послуг. На нині вартість сертифікації коливається від 0,02 до 1,7 долара США за 1 га, тимчасом як в Україні вона складає орієнтовно 0,3 долара США. За нашою оцінкою, вказане збільшення витрат здатне підвищити середньореалізаційну ціну кубічного метра деревини не більше ніж на 1%, тоді як премія за сертифіковану продукцію на зовнішніх ринках може коливатися в межах від 2 до 30% звичайної ціни.

По-друге, недостатньо просто отримати сертифікований статус і чекати на вигідного покупця. Від підприємств вимагається проведення активної та послідовної маркетингової політики щодо пошуку та формування довгострокових контрактів на постачання сертифікованої продукції. Слід зазначити, що лише відсутність достатньої пропозиції на ринку сертифікованої пропозиції стримує перехід світових гігантів лісопромислової індустрії на сертифіковану деревину. Маючи сертифікований статус, підприємства не зуміли розпорядитися ним належним чином, оскільки частка щорічного обсягу сертифікованої продукції в загальній реалізації жодного разу не перевищувала 1% (!).

По-третє, процедура сертифікації передбачає встановлення відповідності ведення лісового господарства міжнародним вимогам. При цьому вони сформульовані в дуже загальному вигляді, а вже завдання аудитора – адаптувати їх до законодавчих, природно-кліматичних та інших національних або регіональних особливостей ведення лісового господарства. Від конструктивної, злагодженої роботи міжнародних аудиторів, лісокористувачів та інших зацікавлених сторін залежить якість стандартів сертифікації, а, отже, і успіх лісової сертифікації. Аналіз попереднього досвіду виявив низку прорахунків, коли адаптація стандартів була перетворена на формальну процедуру, що, своєю чергою, зумовило виникнення подальших проблем щодо виконання стандартів сертифікації.

По-четверте, достатньо висока консервативність та природна інертність лісового господарства не сприяє впровадженню процедур підготовки управлінських рішень із залученням широкого кола зацікавлених сторін. На практиці це означає, що місцеве населення, громадські організації матимуть право не тільки бути почутими, але й впливати на прийняття суспільно важливих рішень щодо ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів. Зрозуміло, що брак культури проведення подібних процедур відчувається далеко за межами лісової галузі.

Сприяти вирішенню цих та інших питань покликана національна робоча група з питань добровільної лісової сертифікації, яка створена минулого року на базі Національного аграрного університету. До складу робочої групи увійшли не тільки представники зацікавлених міністерств і відомств (зокрема Мінприроди, Держкомлісгоспу), але й лісогосподарських підприємств, профспілок працівників лісового господарства, недержавних громадських організацій, наукових та освітніх закладів.

Основною метою робочої групи є розробка стандартів лісової сертифікації на основі прозорих, відкритих та демократичних процедур із залученням усіх зацікавлених сторін. Стандарти – це продукт суспільного консенсусу щодо взаємоузгодження соціальних, економічних та соціальних інтересів у продуктах і корисності лісів. Широке обговорення та відкрита дискусія з усіх питань щодо управління лісами є запорукою формування збалансованих, технологічних та економічно ефективних вимог ведення лісового господарства. Нині робоча група вже напрацювала перший варіант стандартів лісової сертифікації, які на добровільній основі можуть застосовуватися на усій території України та усіма лісокористувачами.

Діяльність робочої групи стає дедалі актуальнішою, враховуючи зростаючий інтерес до сертифікації з боку лісогосподарських підприємств у інших регіонах України. Незважаючи на відсутність власних українських стандартів та, зазвичай, низьку поінформованість працівників лісового господарства щодо мети, завдань та процедур лісової сертифікації, перший етап сертифікаційних робіт вже відбувся в Рівненській області. В Закарпатті завершився другий етап (основний аудит) лісової сертифікації. Нещодавно Львівське обласне управління лісового господарства повідомило про початок сертифікаційних робіт на Львівщині. Таким чином, протягом поточного року площа сертифікованих лісів може зрости більше ніж утричі.



За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Деревообробник"
derevo.com.ua

Теги та ключові фрази
лісова сертификация, процедура сертифікації лісогосподарського виробництва, л ісовий сертифікат київ, сертифікація продукції в україні презентація на 30слайдів, історія лісова сертифікація в україні, сертифікаційна робота вікіпедія, сертифікований ліс, робота в швеції посадка дерев без посередників, недоліки лісової промисловості в україні, аудит у лісовій галузі
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Add to bookmarks Підписатись Версія для друку

No Comments, be first, and start a discussion


   



Інші статті
20.07.2011р.

Достатніх обсягів лісосировини й справедливої ціни на неї!

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство лісових ресурсів України, не тільки не спрямовані на підтримку вітчизняного виробника, а й загрожують руйнівними наслідками для деревообробної та меблевої галузей країни

18.03.2011р.

Достатніх обсягів лісосировини й справедливої ціни на неї!

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство лісових ресурсів України, не тільки не спрямовані на підтримку вітчизняного виробника, а й загрожують руйнівними наслідками для деревообробної та меблевої галузей країни

Більше статей за тегами
вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
For using our materials link towww.derevo.info (for internet sources with hyperlink) is obligatory.
kremen-decor.com.ua