Такий висновок міститься в звіті про дослідження «Стан виробничих потужностей целюлозно-паперових комбінатів Росії в 2004 році», проведеному компанією «Леспром Індастрі Консалтинг».

Починаючи з 1998 року, підприємства целюлозно-паперової промисловості Росії щорічно інвестували $250-350 млн. власних і позичкових коштів в модернізацію виробничих потужностей, що дозволяло утримувати рівень виробництва основних видів продукції (близько 80% інвестицій спрямовувалося на модернізацію папероробних машин і устаткування). Проте цей рівень інвестицій забезпечує лише відтворення зношених основних фондів.

За відсутності необхідного обсягу інвестицій у розмірі $800-900 млн. на рік ступінь зносу основного устаткування в целюлозно-паперовій промисловості може досягти критичного рівня в 95-100% вже до 2008 року.

При збереженні темпів зростання завантаження потужностей целюлозно-паперової промисловості на рівні 3-5% на рік, зростання зносу устаткування, а також інвестицій на рівні останніх років (до $300 млн. на рік) до 2008 року завантаження виробничих потужностей може досягти 95-100%.

У 2004 році фактичне завантаження основного технологічного устаткування целюлозно-паперових підприємств Росії за основними видами продукції склало близько 85%. Російські целюлозно-паперові компанії вже тривалий час орієнтуються на мобілізацію резервів діючого технологічного устаткування, яке купувалося переважно 25-30 років тому. Таким чином, за відсутності додаткових інвестицій в нові виробничі потужності, після 2008 року російські целюлозно-паперові підприємства зіткнуться з неможливістю подальшого збільшення виробництва.

Як відзначив провідний аналітик «Леспром Індастрі Консалтинг» Павло Артемьєв: «Для розвитку целюлозно-паперової промисловості необхідно провести модернізацію діючого устаткування і здійснити будівництво нових підприємств, що вимагає значних інвестицій. Оптимальним варіантом розвитку галузі повинне бути щорічне зростання обсягів виробництва, зокрема товарної целюлози – на 5%, паперу – на 5-7%, картону – на 7-10%».