Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?



***
Новини
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України виступило з двома ініціативами, які, на перший погляд, виглядають привабливими, але можуть мати руйнівні наслідки для...

Усі люблять гуляти у лісі. Особливо зараз, коли листя дерев набуло золотавих кольорів, а повітря насичене запахом грибів та опалого листя. І звичайно ж усі помічали, що у лісі багато...

Більше новин за тегами
Статті

4 червня завершила свою роботу міжнародна деревообробна виставка LIGNA 2011. В цьому пості буде поновлюватися інформація (фото і відео) з виставки. На даний момент відгуку про Лігну 2011 дуже...

Більше статей за тегами
2209
17.06.2005р.
На Буковині влада намагається винайти лісовий «велосипед» Одним із своїх досягнень за сто днів діяльності нова влада вважає запровадження в Чернівецькій області торгів з реалізації лісосировинних ресурсів, що має сприяти реформуванню системи лісокористува

На Буковині кожна нова владна команда обіцяла навести порядок в лісі і кожен раз цей порядок керманичі області вбачали по-різному. ОДА вже практикувала видачу спеціальних «зелених» карток тимчасовим лісокористувачам та організацію спільно з правоохоронними і контролюючими органами перевірок фур з лісом на дорогах та кордонах області. Сесією обласної ради приймалися рішення про заборону вивезення за межі області лісу-кругляка, а питання використання лісових масивів реформованих КСП ставали ареною «депутатських битв» і через законодавчо-нормативну невизначеність до 2003 року переходили від одного користувача до іншого.

Лісова «вакханалія» не була винятково «буковинським» явищем. В 2001-2002 роках доступ до рубки лісу мали в кожній області понад 200 користувачів. Зокрема, у 2002 році до рубок лісу у Чернівецькій області було допущено 124 комерційні структури, з них — 104 в лісах АПК. Серед них два приватизованих лісокомбінати, а решта — дрібні приватні підприємства та підприємці. Незважаючи на те, що постійні лісокористувачі подавали до облдержадміністрації заявки на розробку лісосічного фонду у повному обсязі, облдержадміністрація систематично скорочувала обсяги лісосічного фонду для них і перерозподіляла його на користь комерційних структур, які, у своїй більшості, не мали необхідного досвіду, технічних засобів для проведення робіт та постійно, з року в рік, не виконували умови угод, відмовлялися від деревостанів з низьким виходом ділової деревини та порушували правила і технології рубок.

Така ситуація змусила Верховну Раду України зобов’язати Кабінет Міністрів забезпечити передачу лісосічного фонду головного користування у повному обсязі постійним лісокористувачам — Держкомлісгоспу, Мінагрополітики та Міноборони. Тоді Закарпатська і Львівська облдержадміністрації виконали вимоги Кабміну і довели ліміт лісосічного фонду державним лісогосподарським підприємствам. А Чернівецька та Івано-Франківською облдержадміністрації в їх порушення частину лісосічного фонду виділила комерційним структурам. В Івано-Франківській області ліміт лісосічного фонду, крім держлісгоспів, було виділено 45 тимчасовим лісокористувачам, у Чернівецькій — трьом. Звичайно, що визначення цих трьох «щасливчиків» здійснював особисто тодішній чернівецький губернатор Теофіл Бауер. При цьому він видав розпорядження, яким взагалі забороняв відпускати лісодеревину приватним підприємцям. Такий підхід викликав масові протести підприємців Вижницького та Путильського районів, їх підтримали правозахисні організації і зазначене розпорядження губернатору довелося скасувати.

Його наступник на губернаторській посаді Михайло Романів діяв у відповідності з нормативно-законодавчою базою і весь лісосічний фонд, який в області щорічно становить приблизно 660 тисяч кубометрів деревини, як того вимагала Постанова Кабміну, розподіляв лише між постійними лісокористувачами. Однак така позиція не врятувала його від звинувачень в тому, що при розподілі лісосік задіяна корупційна схема, а буковинські ліси продовжують по-хижацьки знищувати. В травні минулого року народний депутат, представник депутатської групи «Солідарність» фракції «Наша Україна», генерал-лейтенант міліції Віктор Король звернувся до голови Держкомлісгоспу з приводу жахливої ситуації, яка утворилася у лісовому господарстві України. Він звертав увагу керівництва лісової галузі на те, що буковинські ліси свідомо знищуються, а масовою вирубкою лісового фонду керують «зверху». Віктор Король не оперував цифрами, або ж свідомо не хотів цього робити, оскільки, якщо порівнювати обсяг рубок та обсяг виконаних робіт з лісовідновлення, то будь-які звинувачення у хижацькому знищенні лісів втрачають зміст. Так, щорічно на одному гектарі покритої лісом площі в Чернівецькій області приростає 4,3 куб. м деревини, а вирубують лише 1,4 куб. м., що дає можливість створити запас цього природного ресурсу для рівномірного використання у перспективі. Загалом, за останні роки в Україні при прирості 35 млн. куб. м, щорічно заготовляється від усіх видів рубок в середньому біля 12 млн. куб. м деревини, що становить 40% річного приросту, в той час як, наприклад в Австрії, Угорщині, Чехії, Швеції, Швейцарії та інших країнах цей показник становить 50%-80%.

Окремі місцеві ЗМІ і нині переконують, що держлісгоспи, які через недостатнє державне фінансування ледь-ледь тримаються на плаву, за вказівкою мало не з Києва змушували продавати ліс чітко визначеним фірмам майже за собівартістю, а вони вже потім за зовсім іншою ціною перепродували його на експорт або допускали в ліс інших лісорозробників, але вже з своїми резолюціями на лісорубних квитках. При цьому зовсім не згадується, що ще у в кінці 2003 року в області таки було проведено перші торги з реалізації деревини на нижньому складі. Саме з нижнього складу, оскільки тодішнє керівництво області вважало, що рішення про реалізацію лісу на корені тимчасовим лісокористувачам не відповідає сучасній світовій практиці і не сприяє збереженню лісових ресурсів Буковини. Адже лише постійний лісокористувач зможе належно дбати про ліс, змушений розробляти не лише зручні лісосіки, що ближчі до доріг, а й пам’ятати про менш доступні ділянки перестиглого лісу, дотримуватися екологічних норм при здійснені рубок, розвивати лісову інфраструктуру, бути більш відповідальним перед місцевими громадами. Водночас запровадження торгів з реалізації продукції лісозаготівлі дозволить виправити ситуацію, коли ліс реалізується за безцінь, зробити процес ціноутворення прозорим, запровадити ринкові умови у забезпеченні місцевої деревообробки сировиною. Подібну практику було запроваджено і на Закарпатті, де у квітні-травні 2003 року було проведені відкриті торги (аукціони) з продажу продукції лісозаготівель. Тоді на торги держлісгоспами Закарпатської області було виставлено 3,7 тис. куб. м високосортної деревини за доступними цінами на 704,5 тис. грн. На згаданих аукціонах було продано 67% обсягів запропонованої для цього деревини. По ряду запропонованих лотів, потенційні покупці під час торгів пропонували на 15-20 % вищі ціни від діючих на ринку. Цей досвід позитивно оцінила Рахункова палата України та Держкомлісгосп. Саме таку позицію поділяє начальник управління лісового господарства ОДА Володимир Дарчук, який десятками років опікувався лісами Буковини і звільнення якого нині категорично вимагає нова влада . Для початку, незадовільну оцінку роботі управління лісового господарства виставила колегія ОДА. Однак впертий Дарчук з такою оцінкою не погодився, писати добровільно заяву на звільнення відмовився. Тоді було створено спеціальну комісію, до участі у якій запросили і представників Держкомлісгоспу, яка має дати обґрунтований висновок щодо ситуації в лісовому господарстві краю і остаточно вирішити долю його керівника. За іронією долі, очолює комісію заступник голови ОДА Віталій Усик, який у попередній владній команді на посаді начальника головного управління сільського господарства опікувався лісами АПК. За даними КРУ, торік в області самовільними рубками було завдано понад 900 тисяч гривень збитків, з них 693 тис. грн., або 77% припадає на самовільні рубки саме на контрольовані паном Усиком ліси АПК. Із 555 випадків самовільних рубок , виявлених у січні-вересні минулого року, 332 випадки зафіксовано в лісах Мінагрополітики, питома площа яких у лісовому фонді становить 26,4%, і 207 – в лісах Держкомлісгоспу, при тому, що саме ліси останнього мають найбільшу питому площу в лісовому фонді – 68,4%. Незаангажованому читачу мало би бути цікаво, чому Віталій Усик, маючи у підпорядкуванні ліси АПК, які займають майже 27% площі лісового фонду області, не зміг запровадити там ефективну і прозору систему лісокористування, хоча саме в Чернівецькій області першою в Карпатському регіоні одразу після реформування КСП було створено Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство. Саме в лісах АПК, користуючись нормативною неврегульованістю питань розмежування земель лісового фонду за формами власності та права розпорядження ними, тоді найлегше було запровадити практику торгів або виділення лісосік на конкурсних засадах, але чомусь таких спроб з боку п. Усика тоді не спостерігалося.

Після «помаранчевої революції» нова владна команда на чолі з Миколою Ткачем пообіцяла повністю змінити систему лісокористування і запровадити в цій сфері прозорі та рівні для всіх суб’єктів господарювання, які бажають працювати з лісовими ресурсами Буковини, умови. Панацеєю від усіх лісових бід проголосили лісові торги, першу спробу проведення яких, чернівецькі чиновники чомусь приписують собі. Хоча практика реалізації лісосировини на аукціонах не є новою для України. Лісові торги та продаж лісу на корені згадуються ще в Лісовому кодексі УСРР 1926 року у розділі «Про користування лісом». Отож, реформаторам Чернівецької ОДА варто, крім досвіду Румунії та Австрії, врахувати й українську практику в цьому питанні, тим паче, якщо вона не завжди мала позитивні наслідки.

Чернівецька ОДА, запроваджуючи реалізацію лісу на аукціонах, пропонує повністю змінити систему введення лісового господарства області. Суть змін, за словами заступника голови Чернівецької ОДА Віталія Усика, полягає в тому, що вирощуванням, доглядом за лісом і лісорозведенням відтепер займатимуться держлісгоспи, а безпосередню розробку лісосік, рубку лісу і переробку здійснюватимуть суб’єкти господарювання різних форм власності.

З метою створення рівного доступу до лісових ресурсів розпорядженням голови ОДА постійних лісокористувачів зобов’язано у 2005 році реалізувати на торгах:

• деревину на корені, у межах 30 відсотків від виділеного ліміту лісосічного фонду рубок головного користування та 50 відсотків від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства (суцільні санітарні рубки).

• продукцію лісозаготівель та лісопереробки, у межах 30 відсотків від обсягів заготівлі та переробки на верхньому або нижньому складі

Для організації аукціонів створено комісію з проведення торгів із реалізації лісосировинних ресурсів та атестаційну комісію з оцінки суб’єктів господарювання на право виконання лісозаготівельних робіт.

Брати участь у торгах або прямих переговорах з реалізації деревини на корені та продукції лісозаготівель мають право лише ті суб’єкти господарювання, що атестовані на виконання лісозаготівельних робіт, забезпечені необхідною технікою та деревообробним обладнанням і володіють спеціалізованою робочою силою. Атестація суб’єктів господарювання здійснюється атестаційною комісією, склад якої затверджується розпорядженням голови обласної державної адміністрації. Суб’єкти господарювання, які не атестовані на виконання лісозаготівельних робіт, мають право лише на придбання продукції лісозаготівель та лісопереробки.

Деревина на корені, продукція лісозаготівель та лісопереробки оцінюються державними лісогосподарськими підприємствами відповідно до калькуляції собівартості затрат, що затверджуються вищестоящою організацією постійного лісокористувача. За словами начальника головного управління економіки Миколи Малярчука, при розрахунку мінімальної ціни кубометру деревини, що виставляється на торги, враховано попенну плату —  обов’язковий платіж, що йде до Державного бюджету , 25-30 гривень на ведення лісового господарства і лісовідновлення та 15% на відновлення лісових доріг. Вирішено також , що 50% коштів, отриманих на аукціоні понад визначену перед торгами стартову ціну, буде спрямовано на соціальний розвиток того населеного пункту, на території якого розташована реалізована на торгах лісосіка. Сільським головам рекомендовано створити цільові фонди, на рахунок яких Держказначейство перераховуватиме зазначені кошти, воно ж і контролюватиме їх рух та цільове використання.

Перші два аукціони з реалізації лісосировинних ресурсів вже проведено. 19 травня у лісових торгах, на які було виставлено 5% лісосічного фонду, що планувалося реалізувати в 2005 році на корені, взяли участь 39 підприємств та підприємців, за офіційними даними, місцевих. На торгах реалізували понад 27 тисяч кубометрів лісосік і початкова ціна цього лісу зросла з 1,6 до майже 2,4 млн. грн., або майже на 800 тисяч гривень. Половину цієї суми – 400 тисяч гривень, за словами голови комісії Віталія Усика, буде спрямовано до сільський бюджетів на соціальний розвиток громад. Майже 255 тисяч гривень має отримати сільська рада Долишнього Шепоту Вижницького району, де було продано найбільшу лісосіку.

Але керівники сільських громад чомусь не дуже доброзичливо зустріли можливість отримати «дармові» гроші. Підприємці Вижницького району разом з сільськими головами і головою райради звернулися до голови ОДА з вимогою звільнити із займаних посад ініціаторів і головних розпорядників торгів – заступника голови ОДА Віталія Усика та начальника головного управління економіки Миколу Малярчука. Про неможливість купувати сировину на торгах в ультимативній формі попередив керівника області і колектив ЗАТ «Путильський лісокомбінат», який є найбільшим переробником лісу в цьому районі. На думку Віталія Усика та Миколи Малярчука, керівники громад, які виступили проти торгів, мають в лісі свої інтереси, а підприємці до цього працювали у переважній більшості на «тіньовому лісі», який зникне після впровадження торгів, а отже змусить останніх легалізувати свій бізнес, а значить і платити податки. Щодо ВАТ «Путильський лісокомбінат», то, керівники області вважають, що таким підприємствам варто забувати про практику купівлі лісу за безцінь, а вчитися працювати в ринкових умовах або ж мирно спочити в Бозі, а своїм працівникам дати змогу найнятися до більш ефективних власників-роботодавців.

Однак супротив змусив все ж таки владу піти на певний компроміс. Вже 9 червня було проведено перші внутрішньорайонні торги з реалізації лісосировинних ресурсів агропромислового комплексу для лісопереробників у межах районів. Це означає, що частина лісу АПК не виставляється на відкриті загальнообласні торги, а продається для підприємців та підприємств того району, де знаходяться лісоресурси. 9 червня на торги з’явилися лише підприємці Путильського району. Вижницький, Сторожинецький та Глибоцький райони торги проігнорували. На продаж було виставлено три лісосіки Путильського ДСЛГ АПК та 100 м. куб. будівельного лісу. Ціна реалізації одного кубометра путильської лісосировини на цих торгах сягнула понад 156 гривень і перевищила стартову майже у 3 рази. Всього ж на аукціоні було продано більше трьох тисяч кубометрів деревини лісомасивів агропромислового комплексу. Дві лісосіки придбали приватні підприємці, одну – ЗАТ «Путильський лісокомбінат». Це ж підприємство придбало 100 кубометрів продукції лісозаготівель, при цьому його керівництво зазначило, що купівля сировини за такими цінами є вимушеним кроком аби не зупинити виробництво, коштів аби розрахуватися за придбаний ліс комбінат не має і змушений буде щось реалізувати з майна. Присутні на торгах підприємці та керівники підприємств висловлювали побажання ще раз переглянути механізм розподілу лісосировини з метою підтримати розвиток малого та середнього бізнесу. Голова Комісії Віталій Усик запропонував малим приватним підприємствам скооперуватися для придбання лісосировинні оголосив, що наступні закриті районні торги по лісах АПК відбудуться 30 червня.

Таким чином, запроваджуючи нову систему лісокористування Чернівецька ОДА, за розрахунками начальника головного управління економіки Миколи Малярчука, при реалізації на торгах 100 відсотків лісосік має намір додатково отримати 40 млн. грн., які спрямувати на закупівлю нової техніки для держлісгоспів, лісовідновлення, впорядкування доріг та розбудову соціальної інфраструктури села. При цьому сподівається значно скоротити самовільні рубки лісу, оскільки вважає, що придбавши на аукціоні ліс за високими цінами, новий господар зуміє зорганізувати і його охорону.

Водночас за результатами аудиту ефективності управління лісовими ресурсами Карпатського регіону України, здійсненого Рахунковою палатою України, зроблено висновок, що у разі здійснення заготівлі деревини державними лісогосподарськими підприємствами спрацьовує зворотній зв’язок між вкладеннями держави у створення лісових ресурсів і доходами від рубки стиглого лісу. Виручка від реалізації зрубаного лісу державними лісогосподарськими підприємствами спрямовується на посадку, догляд, охорону і збереження лісових насаджень (нині заходи з лісовідновлення лише на 25% фінансуються з Держбюджету, а 75% покриваються держлісгоспами від власної господарської діяльності) .

Натомість відокремлення функції заготівлі деревини від єдиного комплексу ведення лісового господарства, допуск до рубки стиглого лісу тимчасових користувачів є неефективним для держави через відсутність належного зворотного зв’язку між внеском держави у вирощування лісу і прибутками від рубки стиглого лісу, які отримують тимчасові користувачі (під час проведення перших лісових торгів з реалізації лісу на корені в Чернівцях ціна реалізації перевищила стартову ціну менш, ніж у два рази, в той час, як за даними Рахункової палати України, ринкові ціни на круглий ліс перевищують, зокрема, розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів ( є основною складовою стартової ціни) у 10 (на внутрішньому ринку) і у 100 (при експорті) разів).

Як стверджують фахівці, очевидність того, що ефективне ведення лісового господарства вимагає комплексного підходу (від посадки лісів до рубки стиглого лісу спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами), підтверджує також і зарубіжний досвід.

Більшість країн відмовилися від продажу лісу на корені з використанням попневої плати і перейшли на ведення лісового господарства в лісах силами державних спеціалізованих підприємств. Зараз ліс на пні продається тільки в окремих, найбільш лісистих країнах — Фінляндії, США. Але жодна з цих країн не може, за цілим комплексом об'єктивних параметрів, слугувати прикладом для України. Україна має свій негативний досвід реалізації лісу на пні тимчасовим користувачам (Карпатський регіон є тому яскравим прикладом), які не дбають про збереження та відтворення лісів і заінтересовані лише в одному — заробити більше і швидше.

Аналогічний негативний досвід реалізації лісу на пні з використанням попневої плати у Росії. Реформа в Росії (найбільша країна світу за площею лісів і запасом деревини) призвела до руйнування лісового господарства і супроводжується різким збільшенням нелегальних рубок, фінансовою кризою державних лісогосподарських підприємств, відтоком професійних кадрів, втратою важелів керування процесами лісовідновлення, охорони лісів від пожеж, захисту їх від шкідників і хвороб тощо (що підтверджено перевіркою Рахункової палати Росії, проведеною у 2002 році). Обсяги заготівлі деревини в Росії знизилися до рівня 1913 року.

Характерним є і досвід Латвії, де у 2000 році створена акціонерна компанія із 100-відсотковим державним капіталом «Державні ліси Латвії», яка спочатку орієнтувалася на реалізацію лісу на корені, але вже через рік роботи відмовилася від цієї системи і стала самостійно проводити рубки у своїх лісах та здійснювати реалізацію деревини.

У «державних лісах» Польщі створено лісовий фонд. Доходами лісового фонду наряду з іншими є відрахування від вартості продажу деревини.

Рахункова Палата України за результатами моніторингу стану лісокористування в Карпатському регіону з урахуванням думок науковців та фахівців галузі зробила висновок, що відокремлення функції заготівлі деревини від комплексного циклу ведення лісового господарства може призвести до ряду негативних наслідків:

– економічних: повного перекладання на Державний бюджет проблеми фінансування робіт з вирощування лісу, його догляду, охорони, захисту; відсутності зворотного зв’язку між вкладеннями держави у вирощування лісу та виручкою від збору урожаю (надприбутки отримують ті, хто рубає ліс);

– екологічних: до деградації лісових масивів та виникнення стихійних лих через порушення технології заготівлі, захаращеність лісосік, гірських рік і доріг неліквідною деревиною;

– соціальних: до збільшення проблеми зайнятості, росту безробіття, розширення прірви між рівнем крайньої бідності і максимального прибутку.

Для оптимальної системи ефективного управління лісовими ресурсами Рахункова Палата України пропонує запровадити комплексне ведення лісового господарства (посадка лісу, догляд, захист, охорона, рубка стиглого лісу); продаж заготовленої деревини на державному аукціоні; створити державний цільовий фонд ведення лісового господарства (виручку від продажу заготовленої деревини, зараховану до фонду, цілеспрямовано використовувати на ведення лісового господарства), встановити зовнішній екологічний контроль та повну відповідальність держлісгоспів за ведення лісового господарства.

Держкомлісгосп єдиним прозорим механізмом реалізації деревини бачить аукціони та посилення вимог до експорту лісосировини. Як стверджував в коментарі газеті «Дзеркало тижня» заступник голови Деркомлісгоспу Юрій Марчук, Держкомліс зацікавлений не в продажі сировини на експорт, а в реалізації його за максимально високою ціною. «Підприємства Держкомлісу віддають на ринок України деревини всіх рубок 12,5 млн. куб. м, а експортують 2,6 млн. куб. м. Нам немає рації займатися відправкою на експорт, яка вимагає вирішення багатьох питань — оформлення митних процедур, подача вагонів під навантаження лісу, утрясання тарифів. Краще продати ліс такому покупцю, який прийде за сировиною сам на нижній склад, вкладатиме кошти в облаштування доріг для вивезення лісу», — зазначив керівник Комітету. При цьому він уточнив, що держлісгоспам вигідніше працювати з фірмами, які беруть деревину різного сорту, здійснюючи в себе її глибоку переробку. Держкомліс підтримує також запропоноване деревообробниками мито на круглий ліс як механізм регулювання ринку деревини. Головна проблема нині, на думку пана Марчука, знайти баланс між економічними та екологічними питаннями, тобто дати можливість заробляти зараз або зберегти ліс нащадкам.

Підприємці Буковини, оцінюючи результати проведених лісових торгів, особливого оптимізму не висловлюють. Вони вважають, що при участі в аукціонах іноземних фірм, місцевий бізнес конкуренції не витримає. Їх насторожує і той факт, що вже під час першої спроби місцевим підприємцям на закритих міжрайонних торгах було запропоновано лише лісосіки в лісомасивах АПК, де деревина нижчої якості, в той час як на відкриті торги виставляють більш продуктивні лісосіки.

Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Роман Ткач в інтерв’ю газеті «Галичина» (9 червня 2005 р.) заявив: «Мені пропонували зробити відкриті аукціони, і вже навіть готувалося розпорядження — Боженька мене застеріг. У мене одне питання виникло: а нас не можуть скупити? І ми дали те розпорядження для тих підприємств, які працюють в Івано-франківській області. Прибігають мої лісники і кажуть: слава Богу, що ми так зробили, бо в Чернівцях оголосили тендер і через підставну фірму все скупила якась грецька фірма. Тому тут треба бути дуже обережним. оголошення відкритих торгів на продаж лісу не є вирішення питання. Так, тут є плюс, бо це відбувається прозоро і відкрито. Але потрібно вирішувати проблему в комплексі».

Західна інформаційна корпорація

Теги та ключові фрази
Лисовими ресурсами, фото дарчук начальник чернівецького лісового управління, реалізація лісу на корені, ліси апк буковини карта, система управлиння держагентства украини по використанню лисовими ресурсами, дарчук голова управління лісового господарства чернівецької області, голова Івано-Франківської ОДА видав розпорядження
Більше новин за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua