Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?



***
Новини
Компанія Metamob – провідний виробник стрічкових пил у Румунії. Власна національна дистриб’юторська мережа дає змогу компанії надавати повну та комплексну технічну допомогу деревообробним...

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України виступило з двома ініціативами, які, на перший погляд, виглядають привабливими, але можуть мати руйнівні наслідки для...

Більше новин за тегами
Статті

4 червня завершила свою роботу міжнародна деревообробна виставка LIGNA 2011. В цьому пості буде поновлюватися інформація (фото і відео) з виставки. На даний момент відгуку про Лігну 2011 дуже...

Більше статей за тегами
812
02.08.2005р.
Враховуючи досвід лісівників Литви   Приклад литовців, найближчих європейців, котрі протягом останнього десятиріччя бурхливого ринку спромоглися зробити своє лісове господарство прибутковим й ефективним настільки, що нині воно є однією з основни
Цього літа сам Президент Віктор Ющенко, дізнавшись під час останнього візиту до Вільнюса про те, що за образним висловом посла України в Литві Бориса Климчука “тут лісники вже кілька років тому полишили свої сокири та попродавали пили” й зайнялися, власне, своєю справою, а “пиляють”, продають, охороняють й переробляють інші — бізнесові та контрактні структури, ефективні, прозорі, завдяки чому галузь функціонує дуже прибутково, — доручив вивчити, як цей досвід може “запрацювати” в Україні, в нашому лісовому господарстві, яке конче потребує реформ.

Тож до Литви висадився представницький десант, очолюваний міністром охорони навколишнього природного середовища П. М. Ігнатенком, у складі голови Держкомітету лісового господарства В. О. Червоним й керівників господарств основних лісових регіонів — Київської, Хмельницької, Вінницької й, звичайно ж, Волинської областей.

Богдан Колісник, генеральний директор “Волиньлісу”, вважає поїздку надзвичайно корисною. За його словами, “їхали не на приємну екскурсію, не просто дивитися, як люди краще хазяйнують, а з наміром запроваджувати нові підходи й в себе”. Порівнювати, чиї ліси кращі, нема сенсу. Адже ще років 20 тому до нас приїздили не тільки з Союзу, а й з інших соцкраїн за досвідом саме в плані комплексного підходу у веденні лісового господарства. То ж збереглася прекрасна школа, є чудові спеціалісти.

Але живемо за них, треба визнати, бідніше! Саме в цьому проблема. То ж назріла зміна моделі управління всією лісовою галуззю, роздержавлення якоюсь мірою, виведення економіки відомства на ринкові рейки, й головне — перехід до розподілу структур всередині згідно з їх функціями: власне лісівництво — заготівля деревини — реалізація її на конкурсній основі — переробка. Саме ці питання — реформування, переходу до “прозорої бухгалтерії”, економіки лісу — стали головними для міністра з-поміж інших природничих питань у цій поїздці й, звичайно, для самих лісоводів.

Литовці не хизувалися, але впадало у вічі, що працівники лісової галузі тут — люди забезпечені. Скрізь ошатні, з всіма зручностями, службові приміщення, найновіші “джипи” у директорів держгоспів, у яких гідна зарплатня — до півтори тисячі доларів. Правда, щоб обійняти таку посаду, треба отримати профільну вищу освіту, пропрацювати років 5—10, а потім “всього-на-всього” лишається витримати конкурс. При цьому й у рядових працівників цієї галузі зарплатня непогана, до 600 доларів на місяць, що вище середньої в країні десь на сто доларів. Однак, достаток, як можна було переконатися, не тільки осідає в кишенях. На лісосіках та місцях переробки деревини вражала техніка — скандинавський лісопильний агрегат Timer-Jug, що коштує до півмільйона доларів (їх 4 на всю Литву), фінський “Вальмет”, трактор за 300 тисяч доларів, який успішно замінює цілий парк тракторів й кранів, сам штабелює при дорозі деревину. В рядовому господарстві американський тракторець “Bobcat” за зміну може висадити до сотні високих дерев, з найвищими гарантіями, що всі приживуться. Невже у нас на таку техніку не заробили? При тому, що у всій лісовій галузі Литви задіяно п’ять з половиною тисячі людей, тобто стільки, як в одному нашому “Волиньлісі”.

Директор литовського департаменту лісу пан Валдас Вайчюнас був відвертим — зловживання в них по нелегальних рубках, по крадіжках пішли різко вниз після запровадження чіткого розподілу повноважень кожної структури, що господарює в лісі, виключно економічні стосунки між ними, мінімум втручання держави. Що важливо додати, примусили до цього не тільки євростандарти, запроваджувані в життя, головне — жорстка необхідність наповнення бюджету країни!

Основа ефективної бухгалтерії литовських лісгоспів — оптовий продаж круглого дерева на річних аукціонах, де за прозорими, заздалегідь публічно розголошеними умовами перемагає лише той, хто дасть вищу ціну.

— Наша ж бухгалтерія й насправді досі громіздка, обтяжлива,— говорить Богдан Колісник. — Але, на мою думку, головне, за що нам треба братися,— за налагодження сучасної переробки деревини на місці. На жаль, після реформ 90-х наш колись успішний комбінат “Волиньдрев” стоїть, як привид, зяє пустими вікнами. Така ж доля спіткала й інші чотири деревопереробних комбінати.

Тож в наших найближчих планах — відродити переробку дерева на місці, в області, маємо для цього все — людей, майстрів своєї справи, бажання, сировину. У переробку підуть навіть відходи. Саме в цьому нам прислужиться досвід Литви, зокрема сучасного заводу ЗАТ «Гірю бізонас» по виробництву ДСП. Вже в цьому місяці литовські партнери приїздять до нас у Луцьк на переговори з губернатором — вони мають намір здійснити у нас інвестиційний проект: перенести таке саме сучасне виробництво по виготовленню ДСП та облицювальних плит на волинську землю з обсягами переробки до 140 тис. кубометрів сировини. Проте в чомусь європейська модель — не для нас. Зокрема, за прикладом литовців, для ефективного господарювання треба було б різко скорочувати кількість працюючих. Але якщо ми “викинемо” по країні в цілому і у нашому регіоні, де ліс годує, в буквальному значенні цього слова, стільки людей у вир ринкових потоків — чекай соціальних потрясінь... Я — за помірні, виважені перетворення в нашому господарстві.

Посольство ж України й особисто посол Борис Климчук підготували майбутнім реформаторам своєрідну “шпаргалку” — солідний пакет документів місцевих законодавчих й нормативних документів, що врегульовують екологічну сферу взагалі й конкретно таку проблемну лісову галузь. З побажаннями, щоб досвід успішних господарів таки став у пригоді й нам.

КОМЕНТАР ПОСЛА УКРАЇНИ У ЛИТОВСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ БОРИСА КЛИМЧУКА: — Не слід думати, що реформи в лісовому господарстві Литви йшли, “як по маслу”, під “одобрямс”. Ні, були дискусії, гострі зіткнення інтересів, була боротьба. Лісівники не розуміли (чи не хотіли розуміти), як можна “віддати” переробку. Але гору взяв державницький підхід, інтереси економіки і бюджету. І в кінцевому підсумку — інтереси лісівників Литви, людей, які сьогодні займаються своєю справою: вирощують, охороняють, насаджують ліси. Їх ніхто не звинувачує в корупції, обманах людей і держави, в самовільних вирубках. Що стосується тих людей, які “пішли” з системи державного лісу, то переважна більшість з них залишилась працювати на старих (але модернізованих!) робочих місцях в деревообробних підприємствах, у бригадах, які заготовляють ліс, дрова. Але їхні зарплати говорять самі за себе — 500—800 доларів за місяць. Я запросив до дискусії одного з власників підприємства ЗАТ “Гірю бізонас” пана Сігітаса Паулаускаса. Думаю, в одному з найближчих номерів нашої “Волині” ви зможете прочитати інтерв’ю з ним на тему “Як реформувалась лісова галузь Литви”.
www.volyn.com.ua 
Теги та ключові фрази
лісове господарство Литви
Більше новин за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua