Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?



Новини
Нещодавно Президент України заявив, що необхідно запровадити єдину державну систему обліку деревини – система ЕОД – яка буде розповсюджуватись на всі без виключення лісові угіддя.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 5 жовтня залишив чинним розпорядження Кабінету Міністрів, яким він призначили Христину Юшкевич на посаду голови Державного...

Більше новин за тегами
Статті

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство...

336
30.05.2017р.
На межі зникнення, або Чому Україна залишиться без лісу?
Українські ліси нещадно вирубують. З мораторієм і без нього. Є низка проблем, які цьому сприяють: дефіцит фінансування лісгоспів, слабка відповідальність за порушення лісового законодавства тощо. Наразі Кабмін та Державне лісове агентство готують декілька змін, які вирішують основні проблеми цієї галузі. AgroPolit.com проаналізував – чим же і як живе лісова галузь сьогодні.

 

Мораторій – кістка у горлі ЄС

Питаннями лісу сьогодні дуже пройнялися європейські політики – вони наполягають на скасуванні мораторію на ліс. Зняття мораторію на експорт лісу-кругляка, запровадженого в 2015 році терміном на 10 років, і організація виплат переселенцям є ключовими умовами для виділення для України другого траншу від ЄС у розмірі 600 млн євро

Так, 10 лютого 2017 року у Брюсселі голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер наголосив:

Серед передумов для видання другого траншу для України, ми вказали відкликання заборони на вивіз деревини. І я хочу відзначити, що прем’єр-міністр і його уряд винесли такий законопроект на розгляд у парламент. Тобто, вони виконують свої обов’язки. Остаточне рішення буде прийматися простіше, якщо цю заборону буде скасовано, адже тоді нас усе задовольнятиме».

Тож  Європа тисне,  щоб отримувати  від  України  вдосталь сировини для роботи її заводів. При цьому її абсолютно не хвилює розвиток внутрішньої деревообробної галузі в Україні. І що ж  уряд? Щоб отримати другий транш коштів від ЄС, чиновники пообіцяли скасувати мораторій і не впроваджувати нові лісові заборони та не обмежувати права гравців ринку.

Дефіцит коштів на розвиток

Серед  інших  проблем лісової галузі – відсутність відповідальності за нанесення шкоди лісу.

На сайті Державного агентства лісових ресурсів України знаходимо інформацію:

За 9 місяців 2016 року державною лісовою охороною до правоохоронних та судових органів передано 1491 справу на заподіяну шкоду 86,4 млн грн. Судами розглянуто 82 справи на суму 2 млн грн, присуджено до сплати 1,3 млн грн у 71 справі. Державною виконавчою службою стягнуто з лісопорушників 209 тис. грн за 11 справами».

Тобто, шкоди заподіяно на майже 87 млн грн, а «відбито» у порушників менше 1,5 млн грн. Постає ще одне запитання: лісова галузь зазнає великих збитків, які майже не відшкодовуються, за рахунок чого тоді вона існує? За державні кошти у розмірі $4 млн (2017 рік, у 2011-му – $100 млн.). Їх розподіляють на всі лісництва та заповідники, які ще існують. А загальна площа лісів України складає понад 10 млн га (15,9% від усієї території країни). Отже, коштів бракує. А вони дуже потрібні, і насамперед – на оновлення лісів. У Державному агентстві зазначають, що за минулий рік їм вдалося оновити лише 52,6 тис. га лісу, це при тому, що вирубано було 50,1 тис. га. Ще близько 600 тис. га лісів чекають на оновлення. Чи дочекаються?

Зауважимо, у бюджеті на 2017 рік фінансову проблему лісів також підняли:

Кабінету Міністрів України розглянути можливість збільшення видатків за бюджетною програмою «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» (код 2805060) у межах загального обсягу бюджетних призначень, визначених Міністерству аграрної політики та продовольства України на 2017 рік».

Але поки що обіцянка залишається лише обіцянкою.

Без охорони та з «умовними» штрафами

Ліси України майже не охороняються. Якби ж було навпаки, то щороку не вирубувалося б 3-4 млн кубометрів деревини незаконно. Невже ніхто цього не бачить і не чує? Адже рубати ліс – не торішнє листя збирати. За неофіційною статистикою, наведені дані удвічі більші.

Член Ради Асоціації фермерів України Іван Слободяник в ефірі програми «Інша Україна» заявив: 

Є дані, що в пік сезону вирубки від $1 до $1,5 млн на місяць зі всієї України відбувається збір коштів по вертикалі».

Але, на жаль, цю проблему не можна вирішити швидко. Через брак коштів лісництва не можуть найняти охорону, а лісники не виконують свої прямі обов’язки належним чином. До прикладу, в Карпатах, де зосереджена найбільша частка лісів України, заробітна плата лісників у 2016 році коливалася у межах від 3500 тис. грн до майже 6000 тис. грн. (зросла під кінець року) за місяць і нараховувалася із суттєвими затримками.

З огляду на ситуацію, лісники часто звільняються, а нові не приходять вчасно. І ліс тривалий час залишається «без нагляду».

Цікаво, що штрафи за знищення лісу не такі уже й страшні. У Кодексі України про адміністративні порушення, у Статті 65. «Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка» зазначено:

Незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів (85 грн – 170 грн) доходів громадян і на посадових осіб – від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів (119 грн – 340 грн) доходів громадян».

Найбільший штраф за зрубане дерево діаметром 30 см – близько 2000 грн. Також розглядається і кримінальна відповідальність. Однак, судячи зі статистики «браконьєрської» вирубки лісу, до кримінальної відповідальності притягують небагатьох.

На хвилі змін

Лісова галузь потребує «оновлення» на всіх рівнях, це очевидно. Тому наразі в Україні працюють над її реформуванням. 27 квітня, під час конференції «Регуляторні хащі: Ліс – товар чи ресурс?» голова Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич заявила:

Стратегія розвитку галузі буде відображена у Національній лісовій програмі. Цей документ стане чітким покроковим планом із визначенням усіх сфер відповідальності, всіх зацікавлених сторін та учасників ринку».

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов підтримав позицію Юшкевич, додавши, що регуляторні правила для держлісагент ства повинні бути простими й зрозумілими для всіх.

Також зараз готується постанова Кабміну щодо вдосконалення торгівлі деревиною та розгортається робота над створенням загальної системи електронного обліку. Змін очікують Карний кодекс та Лісовий.

Думка експертів

Андрій Заблоцький, керівник сектору «Сільське господарство BRDO», радник SayenkoKharenko

– Якби Україна дійсно ставила перед собою мету збереження деревини для відродження лісових ресурсів, то обмеження мали б стосуватись не лише експорту, а й вирубувань усередині країні. Враховуючи, що деревина є вичерпним природним ресурсом, Україна мала б право тоді ввести експортні обмеження на основі статті ХХ(g) ГАТТ. Водночас, враховуючи, що обмеження по суті застосовуються лише до іноземних покупців українського лісу без введення відповідних обмежень для національних виробників, даний захід не може вважатися таким, що підпадає під дію статті ХХ(g) ГАТТ, яка дає підстави для його застосування. У такому випадку заборона експорту більше нагадує прихований протекціонізм, аніж політику держави, спрямовану на збереження природних ресурсів. Але це не означає, що держава не може використовувати такий інструмент.

На мою думку, комплексна реформа лісової галузі із підвищенням відповідальності за незаконні вирубки, проведення загального обліку лісів, запровадження державної електронної системи обліку деревини, створення прозорих механізмів реалізації деревини, належна охорона лісу, здійснення масштабних заходів відновлення лісів відкине необхідність введення будь-яких обмежень щодо використання лісових ресурсів.

В Україні збитки від незаконних вирубок за останні п’ять років коливаються в межах 300-400 млн гривень.  Рівень  розгляду справ правоохоронними органами щороку коливається в межах 5-7 %. До судової юрисдикції справи взагалі не доходять, у зв’язку з неможливістю доводити склад правопорушень. За статистикою, щороку в судах по всій України у адміністративному провадженні за незаконними вирубуваннями розглядається 10-15 справ. Зокрема, у 2016 році до розгляду судів по всій України направлено 15 справ про адміністративні правопорушення за незаконну рубку дерев, із них 7 справ повернуто за неправильність складання протоколу, 8 справ розглянуто, однак за жодною не притягнуто до адміністративної відповідальності винних осіб. У кримінальному провадженні справи майже не розглядаються через відсутність у положеннях статей за незаконну вирубку визначення розміру істотної шкоди. Тому дана проблема потребує негайного реагування на основі прийняття відповідного законодавства про посилення відповідальності у цій сфері. Окрім того, потрібно ввести кримінальну відповідальність за придбання суб’єктами господарювання необробленої деревини без документації про її походження.

Зарубіжні країни суворіше ставляться до виявлення незаконних вирубок та притягнення винних осіб до відповідальності. Зокрема, в Литві адміністративна відповідальність за незаконне використання земель лісового фонду становить до $1,5 тис., а за незаконну вирубку – до $92,5 тис., що в 11 000 разів перевищує розмір відповідальності за українським законодавством. У Швеції та Фінляндії передбачено кримінальну відповідальність за незаконну рубку лісів та санкцію у вигляді позбавлення волі строком до 2 років.

З метою боротьби з незаконними вирубками та тіньовим обігом деревини в Україні існує необхідність у запровадженні відповідних механізмів правового регулювання щодо контролю походження деревини, введення її в обіг, які поширюватимуться на всіх лісокористувачів та споживачів лісової продукції. Зокрема, це створення державної електронної системи обліку деревини. На підставі такої системи можна буде здійснювати моніторинг та обробку даних щодо походження, заготівлі та реалізації лісоматеріалів, як правоохоронними органами, так і громадськістю. Також сьогодні Держлісагентством проводиться робота з міжнародними донорами щодо залучення коштів на розвиток лісової галузі».

https://agropolit.com




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
Klen.ua frezycnc.in.ua