Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?



Новини
Лісова галузь має йти в ногу з часом і майбутнє продажу деревини за електронними торгами. Проте, «Львівська газета» виявила забагато темних закутків у «прозорих» та «відкритих»...

До багатьох проблем українських лісів кілька років тому додалася ще одна біда, масштаби якої вражають: майже 350 тисяч гектарів соснових насаджень вражено жуком-короїдом.

Більше новин за тегами
Статті

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство...

181
13.06.2017р.
Куди поїхав ліс?
Ліси у восьми областях залишилися фактично без догляду. Сотні мільйонів гривень проходять повз держбюджет. Роботи з лісорозведення фактично припинено. Це лише дрібка фактів зі свіжих матеріалів провідних експертів Світового банку щодо стану нашої лісової галузі. Їхнє нещодавнє оприлюднення спричинило хвилю емоцій і коментарі парламентаріїв, бізнесменів, лісоводів-практиків, урядовців і громадських активістів. Заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева зазначила, що доповіді експертів уважно вивчать у відомстві й візьмуть до уваги.

 

Тривожну інформацію про негаразди в цьому секторі експерти не раз і не два доводили до відома керівництва Державного агентства лісових ресурсів і Міністерства агропромислової політики. Нині ситуація стала настільки гострою, що ні повноважень голови Держлісагентства, ні міністра вже недостатньо, щоб урятувати українське лісове господарства. До того ж міністр АПП подав у відставку, а питання звільнення нинішньої голови Держлісагентства поки що не реалізоване через хворобу. 

У пісні відомого співака Валерія Леонтьєва, яка співзвучна назві статті, йдеться не про ліс, а про цирк. Але спільне є і тут, і там. Бо цифри, які характеризують динаміку виробництва, експорту, імпорту й видимого споживання деревини, показують, що факіри бувають не лише на арені.

Хто багатіє на лівому експорті 

Держстатистика свідчить, що країна експортує в півтора раза більше дощок і втричі більше вугілля, ніж виробляє. Це фокус, крутіший за пиляння гламурної дівчини, бо там з однієї красуні виходять дві рівні половини, а в нашому лісовому секторі з однієї колоди нарізають дощок куди більше, ніж дозволяє грубий матеріалізм.

Щодо продукції глибшої переробки, зокрема ДСП (деревинно-стружкових плит) і фанери, ситуація ліпша, тут дебет із кредитом сходяться. Але основний продукт деревообробки в Україні — саме пиломатеріали, які загадково множаться. Їх вироб­ляють переважно дрібні й мізерні виробники, які до всього ще й мають дозволи на експорт своєї продукції. Із 3360 експортерів деревини понад 790 мізерні (вивозять до 100 кубометрів продукції), понад 1430 — дуже дрібні (100—500 кубометрів) і більш як 500 — дрібні (500—1000). Проконтролювати цю гвардію дуже складно і дорого, адже це переважно ФОП (фізичні особи — підприємці), що працюють на пільговому оподаткуванні. Тож що твориться на їхніх пилорамах, не знає ніхто. А таки твориться. Ось характерний приклад.

Згідно з офіційною статистикою, в 2016 році експортовано 664,2 тисячі кубометрів дубових пиломатеріалів. Плюс вироблено 72 тисячі кубометрів дубової фризи (заготовки для паркету) і ламелі (пластини для основи ліжка), на виробництво яких іде не менш як 1,2 мільйона кубометра пиловочника (колод, придатних для отримання пиломатеріалів).

А тепер запитання. Як вдалося виробити й експортувати згадані обсяги дубової продукції, якщо обсяг заготівлі колод дуба в Україні в 2016 році становив лише 512 тисяч кубометрів?

На думку експертів Світового банку, хитрість полягає в тому, що в Україні дорогі пиломатеріали виробляють з технологічної сировини, яку враховують як паливну деревину. Тобто заготівельник платить як за відносно недорогі дрова, а отримує цінну сировину. Різниця вартості осідає в кишенях організаторів схем, гроші проходять повз державну скарбницю.

Повернутися на курс порядності 

Так було не завжди. Тривалий час вихід ділової деревини в країні був таким самим, як в сусідніх — приблизно 90%. Статистика ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) давно фіксує різке падіння виходу ділової деревини в Україні, але недооцінює досягнуті результати. За офіційною статистикою, торік ділова деревина становила лише 40% (8,3 мільйона кубометрів) загального обсягу заготовленої деревини. А 60% (11,3 мільйона) зараховано до паливної. Щоправда, з цих 11 мільйонів 4,4 уточнено класифікують як «дров’яну деревину для технологічних потреб». Ці обсяги ніхто не спалює, їх використовують у лісопилянні й плитному виробництві, тобто таки це ділова деревина. Але податки… Податки за них платять так само, як і за дрова, тобто копійчані.

Висновки невтішні. Через хитро сформовані умови та схеми гроші вимивають з лісової галузі, вони оминають державний і місцеві бюджети, економіка галузі й країни слабшає на очах. Це відбувається через те, що в нас переважає і випереджально розвивається сегмент первинної деревообробки (або так звана неглибока переробка деревини).

При цьому маємо велику частку дрібних і мізерних виробництв, які важко контролювати, невиправдане пільгове оподаткування, низьку конкурентоспроможність. Очевидне значне і стрімке зростання тіньового сектору. Хоч понад півроку діє повний мораторій на експорт необ­робленої деревини, це не надто змінило ситуацію на ринку. І надалі спостерігається низький внутрішній рівень споживання продукції й орієнтація виробництва на експорт. Тільки тепер замість колод експортують дошки та бруси.

Експерти Світового банку вважають основною причиною такого стану речей негласну політику Держлісагентства. Започаткував її ще «лісник Януковича», тодішній голова відомства Віктор Сівець. Відразу скажу, що правоохоронні органи довели існування корупційних схем, пред’явили звинувачення. Майно фігурантів конфісковано, а їх самих оголошено в розшук.

Замість Сівця до керівництва галузі прийшли інші люди, однак у торговельній практиці Держ­лісагентства мало що змінилося. Я неодноразово просив кожного наступного голову відомства докладно описати схеми Сівця, оцінити збитки від їх застосування, розповісти, хто брав у них участь і що зроблено для викорінення цих схем. Але ніхто так і не захотів говорити на цю тему. Як на мене, це найяскравіше свідчення того, що схеми залишилися.

Мораторій від слова «мор»? 

Насправді «мораторій» — від латинського moratorius — той, що уповільнює, відстрочує. Але в нашій практиці мораторій на експорт необробленої деревини, який діє з початку 2017 року, справді має фатальні наслідки. На думку відомого лісовода Михайла Попкова, попит і пропозиції деревини на ринку України не збалансовані, тому мораторій збільшує тиск на продуктивні ліси і змусить різко знизити рубки в лісах низькоякісних. Іншими словами, лісівники нині вибирають родзинки, залишаючи подзьобану і несмачну булочку нащадкам. Мораторій погіршує економіку державних лісових підприємств, змушує їх облаштовувати власні пилорами й деревообробні цехи, що відволікає лісоводів від виконання основних обов’язків і створює додаткові корупційні ризики й нові конфлікти інтересів. Деревообробники скаржаться, що держлісгоспи забезпечують сировиною свої лісопилки насамперед та ще й за демпінговими цінами. Мораторій не знищить корупцію, скоріше навпаки.

Та попри мінуси мораторію, його скасування недоцільне — доти, доки українська влада не наведе порядок у системі розподілу деревини, заготовленої в державних лісах. Доки не буде забезпечено професійну, прозору, відкриту і чесну роботу лісового та суміжних відомств. 

https://ukurier.gov.ua




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Додайте коментар, висловіть свою думку

Андрій | 15.06.2017 12:35:59

Мораторій погіршує економіку державних лісових підприємств, змушує їх облаштовувати власні пилорами й деревообробні цехи- автор пише не правду.
По перше - валовий дохід "лісового" сегменту держави суттево зріс, про що свідчатьстатистичні дані, при чому вирубка лісів знизилась на 18 %.
По друге - для чого радянським колгоспам по імені держлісгоспи власна переробка ? Чи може ми збираємось вернутись в радянську епоху ? Якщо ні - то потрібно рефомувати ці колгоспи згідно, наприклад польської моделі.

[Відповісти]

   Сторінки: 1



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
Klen.ua frezycnc.in.ua