Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?



Новини
Охолодження води для промислових цілей буде простим і недорогим процесом при облаштуванні виробництва сертифікованими градирнями.

Приватне підприємство «Ющишин», яке вже понад 15 років представляє на ринку України продукцію провідних європейських виробників обладнання та технологій для деревообробки, пропонує вам...

Більше новин за тегами
Статті

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство...

204
29.08.2017р.
Начальник лісу: Руслан Осташук про рубки, статки і обличчя галузі
Руслан Осташук – людина широкому загалу поки не надто відома. Про нього вперше заговорили у зв'язку із конкурсом на посаду начальника Івано-Франківського обласного управління лісового і мисливського господарства. Конкурс відбувся у Держлісагентстві 31 березня – і закінчився скандалом. Конкурсна комісія визнала директора ДП "Надвірнянське лісове господарство" Руслана Осташука переможцем. Хоча про його призначення чутки ходили задовго до конкурсу, сама процедура проведення викликала багато сумнівів, питань і судову тяганину, яка триває досі.

 

До виконання обов’язків на новій посаді Осташук приступив на початку червня. Перед тим більш як 5 років керував Надвірнянським лісгоспом, а раніше – Івано-Франківським. 

Після нашої розмови Руслан Осташук зазначив, що це перше в його житті інтерв'ю. 

 

– Пане Руслане, у якому стані ви отримали від попередника лісове господарство Франківщини?

Система наша в цілому працювала. Я не скажу, що отримав дуже багато поганих речей. Але ми повинні розуміти, що з приходом нових людей все буде мінятися. Так, в мене своє бачення змін. Їх хочеться втілити в життя, і я вірю, що ми це все зробимо. Нам це вдасться.

Нам треба зменшити суцільні рубки, щоби не казали, що ми "бриємо" гори. Нам треба поміняти підхід до нашої галузі. Також нам треба повернути репутацію і обличчя нашій галузі, створюючи нові шкільні лісництва, нову кадрову політику. Тобто працювати є над чим, було б бажання.

І потім, з виходом нових санітарних правил, ми розуміємо, що нам вже треба збуватися старих технологій, нам треба збуватися гусеничної техніки і переходити на трелювання лебідками, як працює вся Європа.

– На Прикарпатті є з десяток лісокористувачів, окрім держлісгоспу. Який стан справ у тих лісах, вам відомо?

Я працюю два місяці, мені ще треба розібратися в управлінні лісового та мисливського господарства. А те, що стосується інших користувачів, можна взяти інформацію в них. Я дійсно не готовий відповісти. Ми не є контролюючий орган. На то є інспекція лісів, яка володіє більшою інформацією. Тому як господарюють на сьогодні інші лісокористувачі, я не можу сказати.

– Кілька років тому була проблема з лісовими територіями, на які держава не має управи.  Так, жителі Прокурави і Брустурів Косівського району вважають, що ліси довкола їхніх сіл ще від часів австрійської влади належать тільки їм, не впускають на "свої" угіддя лісників та самостійно там ґаздують. Яка зараз там ситуація?

Що стосується Косівського району, то, дійсно, є там велика й складна проблема. Ми знаємо, що при створенні НПП "Гуцульщина" пройшло деяке вилучення земель з лісгоспів – деякі з вилученням, а деякі без вилучення. Тобто, ми не маємо права на тих землях робити нічого.

Що стосується цих сіл, які ви назвали, так, дійсно, вони проблематичні. Так, дійсно, там є проблема взагалі в цілому. Бо саме наше підприємство там не може виживати-конкурувати.

Коли ще нам виділялися кошти з державного бюджету, ми трошки їх утримували. На сьогодні це питання №1.

Я наступного тижня маю зустрітися з місцевою владою. Так, там немає директора на сьогодні, ми там шукаємо чоловіка, який піде до них працювати, і я вірю, що найближчим часом ми вирішимо те питання.

Бо в нас є кілька різних варіантів: або віддати лісництво національному парку, або його ліквідувати і передати в інші лісгоспи. Або порахувати, чи з приходом нового керівника воно буде самостійно функціонувати.

– Була у Марківцях відпочинкова база, на якій любив відпочивати Вишиванюк. Що з нею зараз?

Коли я ще був директором "Івано-Франківського лісгоспу", я забрав її з оренди. Зараз вона функціонує, але не як відпочинкова база. Це велике вольєрне господарство, яке ми будемо вдосконалювати на рівні Європи. Тому що не можна в нашій області, де великий потік туристів, практично не мати ніякого мисливського господарства, яке на сьогодні завалене. Це правда. Я не хочу говорити про попередників, але вони його завалили. Так склалося на сьогодні.

– Недавно прокурор області звітував за рік діяльності і зазначив, що лише за півроку завершено розслідування та скеровано до суду 63 обвинувальних акти про корупційні правопорушення (порівняно з 38 за півроку 2016 року) – у лісовій сфері. Тобто показник зріс майже у два рази.  Як ви це прокоментуєте? Прокуратура, відкриваючи кримінальні справи, нарощує показники чи росте корупція у лісовій сфері?

Я не думаю, що ті показники, які він називав, стосуються лише управління лісового та мисливського господарства. Так, порушення є і були. Але це не означає, якщо відкриті кримінальні провадження, це є порушення. Це треба довести. Ми звикли говорити, що у нас якась погана ситуація. Наприклад, приїхала лісова інспекція, зайшла до лісу, знайшла висипане сміття – і найлегше кого штрафувати – лісника. Тоді, коли ми забули про депутатів, про місцевих жителів, і ніхто чужий, повірте, в то село сміття не завіз.

– Деревообробники неодноразово заявляли, що на аукціонах кругляк продається підприємствам, які примітивно розпилюють його і експортують. Натомість місцеві підприємці не мають доступу до деревини. Як вирішити цю проблему?

Це питання неодноразово розглядалося раніше. Ми говорили, що треба розділити вивіз деревини і заготівлю. І не має права та людина, яка на сьогодні займається заготівлею і не має переробки, купляти сировину. Ми це повинні зробити, і, думаю, ми ці кроки зробимо – відділимо заготівлю деревини від продажу деревини, від переробки деревини.

Коли підприємець виграє аукціон, ми б’ємо печатку, і він не має права цю деревину перепродати. Ми своє завдання чітко виконуємо, а всім решта мали б займатися правоохоронні органи.

– А за яким принципом віддається деревина за прямими договорами?

У нас на сьогодні є невелика проблема з сортуванням деревини на верхньому складі (на відміну від нижнього складу деревини, де встановлені сортувальні лінії). У зв’язку із тим, що на аукціонах продається деревина майбутньої заготівлі, неможливо точно спрогнозувати так, щоб збігалися всі якісні і геометричні характеристики фактично заготовленої деревини.

Наприклад, при завантаженні товару покупцем, що здійснив купівлю деревини діаметром 22 см на аукціоні, покупець може в тому числі отримати деревину діаметром 14 см. У такому випадку на деревину, що не вказана в аукціонному свідоцтві, фактично укладається додаткова угода, яка є прямим договором, і ці обсяги відображаються у звітності. Тобто, у разі відсутності потрібного діаметру деревини через проблеми з її сортуванням укладається прямий договір для того, щоб відпустити продукцію по ціні, за якою відбувся продаж на аукціоні. Крім того, п. 1,5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом №42, передбачено, що не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами – постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.

– Також у жовтні минулого року облрада звернулася до Держлісагентства щодо розробки порядку відпуску деревини для потреб місцевого населення та підтримку місцевих підприємців, які займаються глибокою переробкою деревини і сплачують податки. Чи була якась реакція?

Я, як депутат обласної ради, вчорашній директор лісгоспу і на сьогоднішній день керівник обласного управління, цією інформацією володію. Ми тою моделлю планували 70% деревини залишати місцевим деревообробникам і підприємцям, а 30% – віддавати на великі торги великим бізнесменам. Але ця модель на сьогодні не прижилася, тому на сьогодні найоптимальнішим варіантом будуть електронні торги.

– Нещодавно Уряд схвалив пропозиції Мінекономрозвитку щодо передачі багатьох державних підприємств (серед них – і держлісгоспи) у концесію. Однак, як відомо, прикарпатські лісівники таким рішенням Кабміну обурені. Чому? У чому, на вашу думку, небезпека концесії?

Не тільки лісівники, але я мав консультації з громадськістю. Є тут Асоціація деревообробників, яка закричала в унісон, що дійсно це є проблема. Ми розуміємо, що порядку не буде, і побачимо, що концесія призведе до знищення лісів. Не можна на сьогодні віддавати у концесію державне підприємство, про яке держава дбає і піклується.

– От ви згадали про Асоціацію деревообробників. За попереднього керівництва ОУЛМГ деревообробники часто виходили на мітинги. Як зараз складаються стосунки? Чи вже зустрічалися з ними?

Ще ні. Але ще будучи керівником у Надвірнянському лісгоспі, я раз у квартал зустрічався. Я говорив відкрито про проблеми. Ми повинні розуміти, що чоловік, який має одну пилораму, не є великий переробник. Потім ми розуміємо, що не можна експортувати кожну дошку. Тому говорили про те, щоб на сьогодні зробити якийсь комплекс робіт. Тобто один ріже дошку, другий має сушку, третій робить меблі – аж тоді буде готова продукція. А в нас експортують дошку і кричать, що великі переробники.

Другий момент – ніхто не хоче радитися. Адже для того, щоб притягнути сюди якусь інвестицію, треба спитати фахівців-лісівників: що завтра буде, де ми будемо брати ресурс?

Буду з ними зустрічатися, сідати за стіл переговорів, знаходити якісь спільні точки дотику, щоби вийти з ситуації.

– Ви є депутатом обласної ради. Чи допомагає це вам лобіювати якісь питання, отримати кошти  екологічного фонду?

Помагає в тому, що на той край, звідки мене вибирали, є дійсно допомога. Можна поїхати подивитися на ту дорогу, яку ми ремонтуємо в напрямку Надвірна – Бистриця, де вже неможливо проїхати, і мені, як депутату, виділили мільйон гривень з обласного бюджету на неї.

Ми того тижня відкривали спортивний майданчик з штучним покриттям за кошти обласного бюджету.

На першій сесії обласної ради, коли я очолював Надвірнянський лісгосп, було виділено екологічні кошти для будівництва екологічної стежки на Дендропарк високогірний. З екологічних коштів відновили вольєр в Надвірній для розведення оленя Карпатського і кабана.

– Чи приносять прибутки магазини "Лісовичок", які Держлісагентство відрило по всій Україні? Їх створювали, щоб лісгоспи могли заробити додаткові кошти, та обіцяли нові робочі місця. Скільки таких магазинів є на Прикарпатті?

У Солотвино "Лісовичок" не прижився, залишився у Коломиї і у Ворохті.

Ми розуміємо, що багато залежить від людського фактору, багато залежить від господаря. Тому одному приносить прибуток, а другому – не приносить.

Ці магазини відкривали не для того, щоб мати прибуток, а для того, щоб реалізувати нашу продукцію. Ми маємо гриби, ягоди, різні корінчики. У нас є туристичні місця, і я все на цьому наголошую, що ми не тільки маємо вчепитися за метри кубічні, тобто за деревину, і її продавати. У нас є від чого заробляти гроші. Ми маємо понад 300 рекреаційних місць, ми маємо ті самі "Лісовички", ми маємо ті екологічні стежки.

– Відомо, що на Прикарпатті є проблема з інфраструктурою лісових доріг. Як будете її вирішувати?

Ця проблема є не тільки в нас, а й у всій Україні. Але сьогодні маємо трошки проблеми з нашим оподаткуванням. Якщо раніше 75% чистого прибутку залишалося нам, а 25% йшло державі, то на сьогоднішній день все з точністю навпаки. Обіцяють нам депутати Верховної Ради, наше керівництво з агентства, що попробують поміняти це податкове законодавство. Тому ми від цього виходимо. Якби нам лишили знову 75% чистого прибутку, то на сьогодні ми б не будували 36 км доріг, а – 136 км. Але в тих місцях, де потрібно, ми будуємо дуже багато лісових доріг.

– Активісти заявляли, що при вашому керівництві зросли обсяги рубок у Надвірнянському лісгоспі на 40%. В чому причина?

Це були декларативні заяви, бо їм не подобалося, що я повернувся і не дозволив їм робити те, що вони хотіли. З моїм приходом у Надвірнянський лісгосп суцільні санітарні зруби зменшилися в енну кількість разів. Тоді, коли п’ять років тому я появився у Надвірній, сказав: цього року ми збільшимо на 30% вибірковий спосіб рубок, а наступного на більше. Рубки залишилися на тому рівні 30%. Я нічого не збільшив, навпаки, на 5 тисяч кубометрів рубалося менше, я це кажу з повною відповідальністю.

 Для вас робота в Надвірнянському лісгоспі після Франківського – це підвищення?

Я ж виходець з Надвірної, і тому я повернувся додому, щоби не їздити по 100 км сюди. Можете взяти аналітику, який франківський лісгосп був – з недоїмкою до бюджету, заборгованістю заробітної плати. Я прийшов у травні – за жовтень була невиплачена заробітна плата. Спитайте у колективу, яким я його лишив. Так само у Надвірній. Кажуть, що про попередників говорять, як по небіжчиків, – або добре або нічого, тому не хочу казати нічого. Але подивіться, в якому стані я залишив Надвірну, що я побудував, що я зробив разом з колективом.

– Роман Олійник, який конкурував з вами і оскаржував результати конкурсу в суді, досі працює першим заступником. Як знаходите спільну мову?

Ми з Олійником ніколи не сварилися, ми з ним давно працювали. Я не маю щодо нього якихось упереджень. Він – фахівець. Я його поважаю як людину і як фахівця. Ну, в житті так склалося, що хтось виграв. Ну, Кличко програв, то що йому – йти судитися? Що є то є. На той день я був сильніший, це суди і довели.

– Прокоментуйте, будь ласка, свою декларацію: на сім’ю сім земельних ділянок, два житлові будинки, квартира, два автомобілі… Звідки такі статки?

Це не є статки. Ви добре прочитайте мою декларацію, я її знаю напам'ять. Один будинок 1956 року – це той, який жінка отримала від батьків, бо вона наймолодша. У нас у горах все просто. Жінка моя з Пасічної, я з – Зеленої, ми двоє гуцули.

У нас ніколи не було колгоспу, і це те, що від діда-прадіда надійшло. Тобто, у мене немає ні одної земельної ділянки у Буковелі, у Франківську чи у Надвірній. У мене всі земельні ділянки ті, що нам мама поділила по 2-3 сотих. Я можу на кожну повести, показати, де моя грядка, де сестри – це те, що нас поділили чисто по-дідівськи.

Один будинок я побудував сам, будувався 18 років, це всі знають.

Машина "Шевроле" не є дорога. Я їжджу на татовій машині, "Шкоді", але включив її в декларацію, щоб мені корупцію не пришили. І "Шкода" теж не є якоюсь дорогою машиною. Потім, я все життя не бомжував – щось заробив.

– Ви зараз доїжджаєте чи винаймаєте квартиру?

У мене тут (в управлінні – КУРС) є кімнатка. Десь тут ночую, коли не встигаю. А коли треба, доїжджаю. Так що то не є проблемою. Я в лісництві прожив вісім років з маленькими дітьми, так що я цього не боюся, таке в мене життя.

– Чи має ваша родина стосунок до лісового бізнесу?

Один син закінчив медичний університет, працює в Івано-Франківську, менший – вчиться у Львові на юридичному факультеті, жінка працює у Надвірнянському лісгоспі у кадрах. От весь родинний бізнес, який ми маємо.

Як казали колись, у Зеленій є вісім віток Осташуків. Як правило, кожен другий Осташук, але вони мені не родина. А як прийдеш на посаду, тобі шукають багато родичів. Але ніякого стосунку до того не маю.

Розмовляла Марія Гаврилюк


http://kurs.if.ua#
Теги та ключові фрази
чи стануть ліси бистриці приватні


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
Klen.ua frezycnc.in.ua