Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?



Новини
Якою була українська земля тисячі років тому? Як виглядали, скажімо, Полісся чи Карпати? Які дерева бачив тогочасний подорожній, які трави і гриби траплялися йому під ногами? Який хижий звір...

Депутати Закарпаття глибоко занепокоєні можливими негативними наслідками для лісогосподарської галузі, екології навколишнього середовища та розвитку економіки краю у разі реалізації...

Більше новин за тегами
Статті

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство...

183
06.12.2017р.
5 запитань про майбутнє українського лісу
За місяць в українській лісовій галузі сталося більше подій, ніж за останні кілька років.

 

Ці події являють собою зважену і обережну реформу, але реакція учасників лісового ринку штучно підвищує їх статус до революції.

Отже, в середині листопада уряд затвердив Стратегію розвитку лісової галузі на період до 2022 року. У документі, наповненому в основному декларативними тезами – «підвищення прозорості та ефективності лісового господарства», «попередження незаконних рубок», «оптимізація системи продажу деревини», закладений важливий принцип, який формує основу для масштабних трансформацій.

Стратегія пропонує відокремити регуляторні, наглядові та контрольні функції від функції здійснення господарської діяльності. Зараз вони всі об'єднані на рівні Держлісагентства і його територіальних органів та, ймовірно, саме цей пункт викликав найбільше неприйняття.

Це неприйняття вилилося у з'їзд Профспілки працівників лісової галузі, заяви в пресі та протести в регіонах. Нижче – основні питання і претензії, що висуваються окремими представниками галузі до Стратегії та її розробників, і коротке пояснення до них.

1. Чому прийняли Стратегію в редакції Мінагрополітики, а не ту, над якою галузь самовіддано працювала півроку?

Документ, який прийнято називати «правильною» альтернативою прийнятому, оскільки писався «лісниками для лісників», навряд чи може претендувати на статус реформаторського. Робочі групи плодилися, пропозиції стосовно цього напрацьовувалися, а потім відкидалися – цей процес загрожував затягтися, а часу у галузі немає. Але найголовніше – попередня концепція не несла змін в галузь, а фіксувала статус-кво, навіть розширюючи повноваження Держлісагентства.

Тому Мінагрополітики  було прийнято рішення об'єднати бачення вчених, експертів, практиків і, спираючись на європейський досвід, запропонувати галузі рамковий документ з можливістю його доопрацювання. Європейські експерти схвалили цей документ, особливо відзначивши як безумовний позитив розмежування функцій контролю і господарювання. І якщо положення Стратегії сприймаються галуззю апріорі як абсолютне зло, то можливо експертиза зовнішніх фахівців похитне цю думку.

2. Навіщо створюється окремий  суб'єкт господарювання, «Лісовий Нафтогаз»?

Людям, які проводять паралелі з «Нафтогазом» і вкладають в цю алегорію негативний відтінок, хочу нагадати, що господарююча нафтогазова компанія створювалася теж не просто так, а з необхідності розмежувати принципово різні завдання.

Держлісагентство  в силу свого статусу має реалізувати політику в галузі. 73% українських лісів, що знаходяться в його веденні, – це величезний ресурс, управління яким вимагає максимальної концентрації зусиль і злагоджених дій. Масштаб завдання мультиплікується, коли під юрисдикцію Держлісагентства  будуть передані решта 27% лісів, що знаходяться зараз в управлінні інших відомств, і служба лісових інспекторів матиме право проводити заходи щодо захисту лісу від незаконних рубок на всій території країни, незалежно від статусу підприємства.

За агентством залишаться функції регулятора і контролера, але функція господарювання повинна бути винесена в окрему структуру з ефективним менеджментом і прогресивним підходом до управління лісовими ресурсами як основної складової екосистеми.

3. Чи будуть приватизовані ліси і / або передані в концесію?

Ні. Стратегія жодним словом не передбачає такий варіант розвитку галузі і навіть не згадує про таку можливість.

Раздержавлення, дійсно, є загальнонаціональною стратегією, але з лісом ця модель не працює, що підтверджується європейським і загальносвітовим досвідом. Є два винятки, які лише підтверджують загальне правило, – Росія і Канада. Україна не стане третім фігурантом у цьому короткому списку, мова про відхід держави від управління лісовою галуззю не йде.

Переконатися у відсутності приватизаційних намірів можна дуже просто – прочитавши Стратегію, але складається враження, що критики документа не спромоглися з ним ознайомитися. Можливо, справа в тому, що позиція «Залиште нам весь цикл виробництва, управління і позбавте від контролю» – досить слабка. Простіше підняти на прапор боротьбу з розбазарюванням лісів, навіть якщо воно має дещо віртуальний характер.

4. Що дасть прийняття Стратегії лісової галузі та співробітникам лісгоспів?

Перш за все – підвищення ефективності лісового господарства. Зараз показники роботи в перерахунку на одного штатного співробітника значно поступаються не тільки європейським, а й країнам пострадянського табору. Лісгоспи не завжди готові працювати в ринкових умовах. Якщо припустити, що показники штучно занижуються через тіньову складову лісового бізнесу, – це ще один привід змінити підхід до управління галуззю.

Але найголовніше – Стратегія дасть можливість вирівняти соціальний дисбаланс, який сформований в лісовому господарстві і про який воліють не згадувати. Розрив в рівні оплати праці в багатих  лісгоспах на заході і в центрі України майже в 3-4 рази перевищує середню зарплату лісника на півдні і сході країни, де ліси несуть насамперед екологічну і соціальну функцію, а не економічну. Формування єдиної корпоративної політики дозволить більш справедливо розподілити прибуток від господарської діяльності і підтримати їх, зокрема, через механізм створення Лісового фонду.

5. Чи є можливість для консенсусу між різними баченнями розвитку галузі?

Однозначно, так. Стратегія прийнята з умовою доопрацювання і перебуває на затвердженні органів центральної виконавчої влади, після чого з урахуванням їх зауважень і пропозицій буде доповнена і скоригована. До галузі готові прислухатися, готові враховувати побажання і поради людей, які присвятили своє життя збереженню лісових ресурсів держави. Але зараз складається враження, що галузь підміняє собою група людей, які борються за збереження налагоджених схем і за свої тіньові доходи, прикриваючись інтересами майже 50 тисяч осіб. З ними точки дотику неможливі. Але всі, хто бажає розвитку лісового господарства, для кого ліс – це не просто рядок в бухгалтерському звіті, а світоглядне поняття і живий організм – приєднуйтесь.

http://biz.nv.ua




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
Klen.ua frezycnc.in.ua