Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?



Новини
Як відомо, 3 липня Верховна Рада України в другому читанні 234 голосами підтримала законопроект №5495 "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та...

Щороку, у третю неділю вересня, в Україні відзначають професійне свято працівників лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості – День працівника лісу.

Більше новин за тегами
Статті

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство...

222
06.04.2018р.
Інвестиції у лісові ділянки: північноатлантичний досвід

Чому інвестиції у лісові землі не є звичним фінансовим інструментом та як інститут приватного інвестування зберігає природу

 Довгий час інвестори були непрямими власниками лісових угідь через акції лісопромислових корпорацій. Така форма власності гарантувала деякий рівень ліквідності, проте не забезпечувала тих вигод, що характерні для прямої власності на ліс. В останні роки по всьому світу приватні та інституційні інвестори стали активно скуповувати права на володіння лісом у великих лісопромислових компаній. Для портфельних інвесторів лісові угіддя цікаві, перш за все, високими доходами зі скоригованими ризиками, а також повним захистом перед інфляцією – дерева продовжують рости та збільшувати свою комерційну цінність не дивлячись на обвали або підйоми економіки.

Сполучені Штати Америки

До середини нульових найбільшими інвесторами на лісовому ринку США були університети та страхові компанії, а дрібні приватні інвестори не мали доступу на ринок через високі бар’єри входу – угоди сягали десятків мільйонів доларів та стосувалися десятків тисяч акрів лісу. Ситуація кардинально змінилася з виходом на ринок двох біржових інвестиційних фондів – iShares Global Timber & Forestry E.T.F. та Guggenheim MSCI Global Timber E.T.F. Фонди запозичили модель бізнесу фондів нерухомості (REIT), що дозволило звичайним американцям вкладати кошти у лісове господарство. Дохід та ризики за такого виду інвестування залежать лише від національних та міжнародних цін на лісову продукцію.

Американські фінансові експерти розглядають інвестиції у лісові угіддя як потужний інструмент диверсифікації інвестиційного портфелю, однак застерігають, що вони не здатні суттєво підвищити дохід та не позбавляють інвестора ризиків.

«Деревина не покращує показники ймовірного доходу та не ліквідує ризики, головними з яких є природні катаклізми типу пожеж або нашестя шкідливих комах. Але сировинні товари, у тому числі, звичайно, деревина, можуть сильно захистити інвестиції від раптових спалахів інфляції, – коментує професор економіки з Дюкського університету Кемпбелл Харві. – Істотний фінансовий результат та віддачу можна отримати лише при інвестуванні у лісове господарство від $1 мільйона».

Однак, для малих приватних інвесторів мати 100 або 200 акрів лісової ділянки означає дещо більше ніж фінансовий результат. Цей тип нерухомості є серйозною фінансовою подушкою та стабільним доходом для декількох поколінь. Том Мартін, президент Американського лісового фонду, має у сімейній власності 230 акрів (93 га) на півночі Вісконсину. Щороку сім’я має близько $30 тисяч за реалізацію ягід, грибів та горіхів, а також близько $2,5-3 мільйонів щодекади за рубку цукрових кленів та червоних дубів.

«У нашої сім’ї немає планів на розширення господарства чи інвестування у галузеві корпорації. Теплі спогади та жива природа – найкращі інвестиції», – каже Том Мартін. Кошти від господарювання сім’я Мартінів витрачає на соціальну та медичні страховки, а також на освіту дітей.

Канада

Специфіку канадського інвестиційного ринку у лісове господарство визначає фактор державної власності на ліси – 94% лісів належать уряду. Договірні відносини будуються в рамках оренди угідь та системи ліцензування лісокористування. Для інвестора є два шляхи вкласти гроші у канадські ліси: через лісогосподарські угоди та ліцензії на об’єми рубок. Однак обидва способи опосередковані через лісопромислові корпорації: прямі приватні інвестиції у лісове господарство Канади можливі лише через договори оренди.

Система інвестування у акції лісових корпорацій не є предметом огляду, оскільки вона не відрізняється від інших біржових операцій. Варто лише зазначити, що лісопромисловий ринок Канади є вкрай монополізованим – 85% промислової лісозаготівлі контролюють три найбільші корпорації. Додатковою статтею доходів цих корпорацій є субсидії та податкові послаблення від уряду королівства.

Для приватного інвестора найбільш привабливою моделлю інвестування у лісове господарство є взяття в оренду ділянки, що відповідає фінансовим можливостям орендаря та подальша меліорація лісового масиву. За 10-20 років, стандартний строк оренди, інвестор може отримувати прибуток з нелісових ресурсів (гриби, ягоди, горіхи), ліцензій на рибну ловлю та мисливство. Через високу долю гігантських корпорацій на ринку ведення власного господарства є нерентабельним – збут та експорт сировини без державних пільг робить приватний лісовий бізнес збитковим. Покращену лісову ділянку згодом продають великим корпораціям та орендують нову.

Річна дохідність приватних інвестицій у лісові ресурси та фонди в останні 10 років зберігається на рівні 10-12%, що можна зрівняти з традиційними об’єктами інвестицій: канадськими казначейськими паперами, корпоративними облігаціями, комерційною нерухомістю. Головною перевагою такої схеми інвестування є низькі коливання ціни на ділянку. Якщо дохід від інвестицій напряму у лісопромислову компанію залежить від загального стану економіки, галузі, самої компанії, то основним ризиком приватного інвестування є природні катаклізми. Проте, за даними статистики, від пожеж, шкідників, повеней та зсувів страждають лише 0,5% лісів. За дбалого догляду цей показник можна знизити до 0,2-0,3%.

Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії

Інвестиційний клімат у лісовому секторі Туманного Альбіону визначає загальноєвропейський тренд екологічного та рекреаційного ведення лісового господарства. Велика Британія не є значущим виробником продуктів лісової промисловості, основні товари імпортуються з ЄС та домініонів (насамперед, Канади).

Через відносно малу площу лісових ділянок та орієнтованість на регіональні ринки, приватні інвестиції у лісове господарство мають інтегральний характер. Доходи складаються з безпосередньо лісозаготівлі, продажу прав на мисливство та рибальство, а також сільськогосподарської діяльності. На лісозаготівлю відводиться близько чверті площі ділянки, а основними її продуктами є дрова та пиломатеріали для меблевої промисловості.

Рентабельність інвестицій у лісові ділянки є однією з найвищих в економіці Великобританії. Показник у 14,7% випереджує традиційні сфери інвестування у жилу та комерційну нерухомість, акції та бонди. Однак, для багатьох інвесторів фінансова складова не є головною.

«У минулому місяці я придбав у власність ділянку у 200 акрів та маєтком з чотирма спальнями у Східному Суссексі за 3,95 мільйонів фунтів стерлінгів. За ці гроші мені пропонували двокімнатну квартиру у промисловому передмісті Лондону, – розповідає інвестор Найт Френк. – Але лісова ділянка є значно більш привабливою інвестицією з естетичної та культурної точки зору. Тут ми проводимо канікули та відпочиваємо усією сім’єю, у випадку двокімнатної квартири – ми б змогли її лише здавати в оренду».

Певним виключенням є методи господарювання у Шотландії. У цьому регіоні лісовий сектор посідає чільне місце у структурі економіки. Приватні та інституційні інвестори зосереджені на економічній складовій розвитку. Найбільш популярною породою тут є ситхінська ялина, строк дозрівання якої складає лише 25-30 років, а структура стовбуру має всього 2-3 вузли. Фінансова рентабельність лісових ділянок Шотландії сильно залежить від їх розташування.

Землі в Аргайл і Абердіншир у південній Шотландії вважаються найбільш придатними для вирощування ялини. Проте головним фактором ціноутворення є відстань господарства до лісообробних потужностей. Джеймс Адамсон, лісовий брокер, зазначає: «Транспортний доступ до вашого господарства та відстань між об’єктами інфраструктури суттєво впливають на ваш прибуток. 30 фунтів стерлінгів за тонну деревини можуть швидко перетворитися на 18″.

Економічні аналітики прогнозують розквіт інвестицій у лісові ділянки у найближчі роки. Головною причиною цього є вихід Великобританії з Європейського союзу, на який припадало 80% імпорту продуктів лісового господарства.

Замість висновків

Особливістю лісової ділянки як об’єкту інвестицій є її біологічні властивості: ліс росте в об’ємі та вартості протягом тривалого строку, незалежно від того, рухаються фінансові ринки догори чи вниз. Допоки йдуть дощі та світить сонце, забезпечується приріст деревини та її перехід у різні категорії (за сортами, розмірами, тощо). Спіла деревина може зберігатися декілька років, що по суті є «складом на корені» – зберігати ліс у природніх умовах можна до тих пір, поки ціни не досягнуть необхідного рівня.

Приватні та інституційні інвестиції у лісові ділянки є ще одним, дуже потужним інструментом збереження та примноження лісів. Вільний та конкурентний ринок створює необхідні умови для їх покращення у середньо- та довгостроковій перспективі. Важливим також є те, що інвестиції у лісові ділянки створюють додатковий прибуток та капітал через продукування побічних продуктів, на відміну від традиційної спекуляції комерційною та житловою нерухомістю.

 Ігор Симисенко, журналіст

https://www.lisportal.org.ua

Теги та ключові фрази
https


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
вагонка киев цена
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
frezycnc.in.ua