Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?



Новини
Японські вчені працюють над створенням міцного матеріалу з волокон деревини, на який протягом наступного десятиліття можна було б замінити сталеві деталі в транспортних засобах.

Ігор СОБОЛЕВСЬКИЙ: ОЛІГАРХИ НАЦІЛИЛИСЯ ПОСТАВИТИ НА КОЛІНА ЛІСГОСПИ, ЗРУЙНУВАТИ ДЕРЕВООБРОБКУ І ПРИВАТИЗУВАТИ ЛІСИ

Більше новин за тегами
Статті

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство...

127
23.05.2018р.
Повені починаються зверху. Там їх краще й зупинити
Для збереження високогірних лісів Карпат їх треба «узаповіднити», зокрема, розширити нацпарк «Верховинський»

Загинули 22 українці, у тому числі – шестеро дітей. Збитки склали понад 4 (чотири!) мільярди гривень.

Видихніть... Це не новина. Такими були наслідки катастрофічної повені, що сталася на Франківщині десять років тому. Але вам усе ще страшно, правда ж? Мені теж. Зокрема й тому, що це може повторитися. Та ще й у більших масштабах. Бо люди не зробили висновків із того лиха. Вони продовжують селитися у паводконебезпечних зонах річкових долин, безоглядно вигрібають із русел гравій, порушують правила охорони прибережних захисних смуг.  А ще – й далі не зважають на протипаводкову роль лісу, особливо – високогірного. Ось вам яскравий приклад.

Фото з сайту varta1.com.uaФото з сайту varta1.com.ua

СОБАКА НА ЛІСІ

Хоча у оригінальній приказці йдеться про сіно (у ній собака і сам його не їсть, й іншим не дає), але у даному разі буде точніше усе ж говорити про ліс. Державне агентство лісових ресурсів та його низові ланки – Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства й підпорядкований їм лісгосп (державне підприємство «Верховинське ЛГ») уперто не погоджують переведення у статус заповідника 11 з половиною тисяч гектарів густо порослих захисними лісами гірських схилів. «Узаповіднення» у даному разі означає заборону або суттєве обмеження там рубок та передачу управління цими гектарами від лісгоспу до сусіднього національного природного парку «Верховинський».

Практично усім громадянам України – себто нам із вами, бо ми і є власниками цих державних лісів, від цього гірше не стане. Адже парк – теж державна установа, і мова фактично йде про перекладення власності з однієї нашої державної (спільної) кишені до іншої. Чи стане нам – громадянам – краще? Аякже! Ліси будуть цілішими, адже національний парк – установа, яка спеціалізується на охороні природи, до того ж після такої передачі територія отримає особливий охоронний статус.

Фото: Сергій Гудак, УкрінформФото: Сергій Гудак, Укрінформ

Знавці законодавства скажуть, що більшість із цих 11 тисяч га лісів і так під охороною. Вони знаходяться на висоті понад 1100 метрів над рівнем моря й їх не можна рубати відповідно до Закону «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (тому я й назвав Держліс та його підлеглих «собакою на лісі»).

Закон хороший, але ж сьогодні він є, а завтра прийде якийсь янукович і відмінить його або кардинально вихолостить – як це було зроблено з екологічним законодавством у 2011-12 роках. Та й за нинішнього демократичного устрою усе може статися, якщо громадськість проґавить. Остання спроба відчутно підняти верхню лінію лісорубки сталася буквально 2,5 року тому, екоактивісти та притомні вчені й нардепи ледве її відбили.

ЩО ГОВОРИТЬ НАУКА

«Гірські ліси – регулятори гідрологічних функцій і обереги вразливих гірських територій від паводків. Високогірні ліси Івано-Франківщини займають 94,3 тисячі гектарів. З них 81% становлять протиерозійні ліси», – написав тоді у листі до керівництва Держлісагентства директор (на жаль сьогодні вже – «екс») Українського НДІ гірського лісівництва Василь Парпан.

Фото: Оксана Чурило, lisportal.org.uaФото: Оксана Чурило, lisportal.org.ua

Деталізуючи лист, професор Парпан пояснив, що на висоті понад 1100 метрів над рівнем моря випадає найбільша для Карпат кількість опадів – 1200-1600 мм на рік. Ґрунти тут малопотужні, воду утримують погано. Тому ліси на цих висотах виконують дуже важливу еколого-стабілізаційну функцію.

«Там, де ліс, – пояснює Василь Іванович, – дощову воду затримує крона, вона тихенько стікає стовбуром, далі потрапляє у грунт і помаленьку під ним опускається вниз, десь там і виклинюється – виходить на поверхню. Якщо немає затримки наметом із листя й гілок, вода падає просто на ґрунт і стікає вниз одразу. Швидкість утворення паводків на безлісих ділянках – удвічі-втричі більша.

Фото: Сергій Гудак, УкрінформФото: Сергій Гудак, Укрінформ

Якщо високогірний ліс зрубають, це може призвести до зсуву ґрунту і утворення кам'янистих розсипів. Вода не затримуватиметься і швиденько збіжить у долини, швидкість стікання катастрофічно зросте. Повені, які стались у Карпатах у 2008, 2009 та 2011 роках, видаватимуться дитячими забавками порівняно з тим, що може статися».

ВТРАТИ? – ТАК НЕМА ЩО ВТРАЧАТИ!

Чому чиновники від лісу не хочуть віддати недоступні для них як у переносному (вже згадані обмеження на рубки), так і в прямому сенсі (доступу – доріг для перекидання заготівельної техніки та вивезення зрубаного – наразі просто не існує) масиви? Найпершим у своїх листах та виступах у ході різноманітних і безкінечних нарад керівники лісопідприємств та керівних органів лісового господарства наголошують на необхідності збереження робочих місць. Але, якщо зараз на спірній території працюють і отримують зарплату 23 працівники держлісгоспу, то можна передбачити, що у разі проголошення створення парку тут з`явиться півсотні нових робочих місць. Не кажу вже про можливості для розвитку «зеленого туризму» і заробітку на ньому й для тутешнього люду, і для сусідніх сіл та селищ.

Фото: Юрій Рильчук, УкрінформФото: Юрій Рильчук, Укрінформ

Друга відмовка лісового керівництва – дрова. Мовляв, зараз лісгосп забезпечує тутешніх горян паливом на зиму, а от відійдуть ці ліси до парку – і все, замерзнуть бідолахи!

Дивно це чути. Невже не знають лісокерівники усіх рівнів, що національний природний парк (НПП) – установа з гнучкою структурою. У ньому дійсно є заповідна зона, де рубки геть заборонено, але ж є й зона, де ведеться традиційна господарська діяльність. Заготовлене там паливо нічим не гірше за те, що виробляється у лісгоспі, та ще й дешевше. Не кажу вже про те, що оснащення сонячними міні-електростанціями набирає в Україні усе стрімкіших темпів і, сподіваємося, вже незабаром ці технології прийдуть у гірські райони Франківщини. Повністю вони грубки не витіснять, але потребу в твердому паливі зменшать відчутно.

Третім у списку йде теж начебто турбота про горян: «Бідолахи залишаться без грибів та ягід, бо їх парк у ліс не пустить». Що НПП має різні зони і цим відрізняється від природного заповідника, де на усій території дійсно режим охорони дуже суворий, ми щойно наче з'ясували, тож цей закид теж спростовується.

Фото: Сергій Гудак, УкрінформФото: Сергій Гудак, Укрінформ

І ще один аргумент: начебто, якщо лісгосп передасть ці території, то податки у бюджети усіх рівнів поменшають. Але ж і тут ми наче усе з'ясували – ліси, які пропонується передати до парку, все одно (за винятком десь тисячі гектарів) є особливо охоронюваними.

ЗАБАВКИ ДЛЯ ДЕСЯТКІВ ОБРАНИХ ЧИ БЕЗПЕКА ДЛЯ МІЛЬЙОНІВ?

Так чому ж державні (чи не дуже?) лісові чиновники саботують розширення важливого для держави Верховинського національного природного парку? Чому не узгоджують відповідний проект, грубо, до речі, цим порушуючи Указ Президента №381/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду».

У чому ж причина відмов? Окрім усіх перелічених вище аргументів керівників лісового господарства є ще один – не озвучений. Справа в тому, що рубки у високогірних лісах заборонені, а от полювання – дозволене. Натомість у НПП полювати не можна, бо це ще одне із завдань парку – оберігати лісових мешканців від найхижішої на землі істоти – людини.

Буде прикро, якщо саме в інтересах кількох десятків любителів похизуватися своїми довгими стволами, які полюють у цих угіддях (і тих, хто їх на полюванні обслуговує) буде знехтувано безпекою людей, які живуть у долинах Черемошу (саме його витоки має захищати розширений парк) та Прута, в який Черемош впадає.

Олекса Листопад, Івано-Франківськ - Київ

Від Укрінформу. У темі, порушеній автором, маємо зіткнення багатьох інтересів: з одного боку – екологія і запобігання природним катастрофам, з іншого – економіка і мисливський кураж. Передбачаємо, що є й інші погляди на проблему і охоче надамо можливість їх висловити.

https://www.ukrinform.ua




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
вагонка киев цена
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
Klen.ua frezycnc.in.ua