Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?



***
Новини
Лесная и деревообрабатывающая отрасли вошли в глубокое пике: лесхозы на грани банкротства, а малые и средние предприятия, занимающиеся переработкой древесины, массово закрываются.

Україна готова реформувати сферу лісового господарства до такого рівня, за якого можна скасовувати мораторій на експорт лісу-кругляка.

Більше новин за тегами
Статті

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство...

361
25.03.2019р.
За останні 15 років під масові вирубки потрапило 800 тисяч гектарів лісу, – еколог (ВІДЕО)
Щороку в Україні вирубують понад 40 тисяч гектарів лісу. Інтернет рясніє супутниковими фото, які показують як лисіють Карпати та Полісся. Екологи говорять про неминучу катастрофу. А от лісники переконують: ріжуть лише з дозволами, не більше ніж у Європі, але нарікають на нелегальних лісорубів.

 

Про це йдеться у сюжеті підсумкового інформаційно-аналітичного тижневика «Деталі» в ефірі телеканалу ZIK.

Навіть у заповідних лісах зрізаються цілі урочища. Вирубки цінних порід карпатських листяних пралісів, зокрема, дуба й бука, призводять до небезпечних наслідків – у горах починаються зсуви та повені.

«У бука ідеальна коренева система: глибока і розгалужена. Одне дерево затримує на добу до 60 літрів води. Вся надлишкова волога піде у річки, а тому виросте рівень води», – пояснює еколог, аналітик ГО «Екологія-Право-Людина» Катерина Норенко.

Та не тільки у Карпатах рідшають ліси. На Поліссі, Волині, Київщині, Чернігівщині ситуація не ліпша. У лісах акуратно вирізані цілі квадрати, наче під замовлення.

Хто такий верхівковий короїд?

Керівник лісгоспу Олександр Калапац пояснює: щороку доводиться вирубувати дерева через санітарні рубки. Усе через верхівковий короїд. Комаха атакує ослаблені дерева, які масово всихають через посушливий клімат. Загиблих дерев у його лісництві – багато, каже: кожне двадцяте треба рубати, інакше ураження буде поширюватись.

«Загальна площа лісів, яку вразив короїд – шість тисяч гектарів. З них дві тисячі потребують суцільної санітарної вирубки», – розповідає директор лісгоспу «Іванківське» Олексндр Калапац.

Суцільну вирубку дерев, лісівник пояснює так: якщо на гектарі частина насаджень уражена короїдом і всохла, їх можна забрати так званою «вибірковою» рубкою. Але ті дерева, що лишається, все одно хворітимуть і всихатимуть і будуть житлом для шкідника. Тому вимірюють всю уражену ділянку, зрізають її, а садять молодняк. Це зупиняє короїда, хоча і ненадовго.

«Максимально треба працювати на упередження, знімати осередки усихання. Хочемо чи ні, але візуально здорові дерева також мусимо забирати», – каже директор лісгоспу «Іванківське» Олександр Калапац.  

Чи завжди мають рацію лісники, які борються з короїдом рубкою?

Еколог Володимир Борейко – противник санітарних рубок. Він каже, що ліс має жити у природному стані, і хворі дерева – теж необхідні.

«Санітарні заходи потрібні лісникам, адже зрубані дерева вони продають», – коментує еколог, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Лісники і не приховують, що зрізаний санітарно ліс теж продають, якщо якість дозволяє. Кажуть: рубки призначаються за попередньою експертизою лісопатологів та погоджуються на обласному рівні. Екологи ж вказують: дозволи на вирубки виписують лісникам їхні ж колеги, тому перевірки вважають сумнівними.

«Санітарні рубки не мають екологічного обґрунтування. А от акти санітарно-патологічного обстеження часто заповнюють самі лісокористувачі. Тобто самі рубають, самі обстежую, самі виписують необхідні документи», – говорить еколог, активіст Анатолій Павелко.

Як із проблемою пов’язане радянське минуле?

Еколог Катерина Норенко каже: теперішнє лихо з масовим всиханням та їхнім ураженням короїдом – наслідок радянської безграмотної стратегії. Тоді все густо засаджували сосною, аби виросло більше кубометрів.

«Як тільки з’являється шкідник, він може напасти лише на одну породу і на один вік дерев. Але якщо всі дерева – однолітки, то страждає весь ліс. Саме тому маємо масові епідемії короїдів», – підкреслює еколог Катерина Норенко.

В Іванківському лісництві визнають, що це правда. Вони намагаються виправити помилки радянських попередників, тому разом із сосною висаджують ряди дубів і берез. За 70-80 років листяні дерева утворять «загородження» для короїда, захищаючи сосну.

Представники Держлісагентства тим часом просять не хвилюватися стосовно масових вирубок дерев, і кажуть, що в Європі так само ведуть боротьбу зі шкідниками, альтернативи – немає. Наприклад, у Німеччині, за такої ж площі насаджень, рубають утричі більше. Крім того, за підрахунками Держлісагентства, в Україні щороку наростає деревини більше, ніж знищується.

Яка ціна чорного лісу в Україні та об’єми нелегальних знищень?

Представники однієї з державних служб кажуть: об’єми можуть складати до 20 тисяч кубів деревини щорічно. Це тисяча вантажівок, або понад сто гектарів. Здебільшого нелегали ріжуть ліс не суцільно, а невеликими партіями, щоб це не було видно з повітря. Полюють на замовлення. Потім частину деревини можна придбати у лісгоспів, аби легалізувати все зрізане.

«Частину деревини купуєте законно, частину – ні. Потім законно продаєте вироби з незаконної деревини, використовуючи документи про придбання законної сировини», – розповідає активіст Анатолій Павелко.

Ціни на кругляк в Україні у кілька разів нижчі за європейські. Один кубометр сосни коштує від тисячі трьохсот до тисячі семисот гривень. Удвічі дорожчий ясен. А дуб продають за п’ять і більше тисяч за один куб. Водночас визнають, що документи не завжди є, або, якщо замовнику дуже треба – то можна і зробити.

Якщо порахувати середню вартість кубометру лісу в Україні як три тисячі гривень, то загальний об’єм нелегального ринку складає кілька десятків мільйонів гривень.

Чому порушників не ловлять?

Причину в Мінекології називають дуже просту: банально не вистачає технічного оснащення охорони та достатньої кількості людей.

«На кожного інспектора покладено охорону певної ділянки– триста-п’ятсот гектарів. Але він не може бути на місці цілодобово. В інспектора робочий день триває вісім годин, два вихідних у тиждень», – пояснює заступник директора департаменту природно-заповідного фонду Мінекології Сергій Матвєєв.

«За останні п'ятнадцять років масовими вирубками було видалено 800 тисяч гектарів лісу», – коментує еколог Володимир Борейко.

Держлісагентство стверджує, що на місці вирубаного лісу висадили новий, навіть більше, ніж зрубали. А тому, мовляв, баланс підтримано. Та екологи не задоволені таким результатом. Кажуть, що на новий ліс іще треба чекати, та й якість посадки теж буває різна.

«Найбільші скандали нещодавно були в Одеській і Волинській областях. Там зрубали старовікові дубові ліси. А насадили – монокультуру. Тобто рубають вони найкраще, а садять таке собі», – каже аналітик ГО «Екологія – Право – Людина» Катерина Норенко.

 

https://zik.ua




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
вагонка киев цена Shrips - знайти попутника для подорожі
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua