Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?



***
Новини
Вже 4 роки в Україні діє мораторій на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді (лісу-кругляку). Коли його впроваджували, задекларованих цілей було дві: зупинити масову вирубку лісу та...

Президент Володимир Зеленський змусив керівника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрія Курінського написати заяву про звільнення за власним...

Більше новин за тегами
Статті

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство...

100
14.08.2019р.
Захистити ліси і українського виробника: що, якщо не мораторій?

Вже 4 роки в Україні діє мораторій на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді (лісу-кругляку). Коли його впроваджували, задекларованих цілей було дві: зупинити масову вирубку лісу та підтримати українських деревообробників і меблеву галузь.

Цей крок спричинив проблеми у стосунках з торговими партнерами України — він суперечить положенням Світової організації торгівлі та Угоди про асоціацію з ЄС. Україна стала першою країною, у відносинах із якою ЄС використав механізм арбітражного вирішення суперечок, прописаних в угодах про вільну торгівлю. Увесь час не вщухають дискусії, чи допоміг мораторій досягти тих цілей, задля яких його запроваджували: чи стали рубати менше, чи знизився обсяг контрабанди, чи покращилося становище української деревообробної промисловості.

Попередній президент неодноразово обіцяв міжнародним партнерам, що мораторій буде швидко скасовано, але до кінця його каденції цього не сталося. На початку липня в Офісі новообраного президента заявили, що ініціюватимуть перегляд мораторію. Схожу позицію озвучила і партія «Слуга Народу» в опитуванні політсил, яке проводила «Європейська правда». За перегляд мораторію і заміну його іншим механізмом виступають не лише «слуги народу», чиї голоси будуть мати вирішальне значення у майбутньому парламенті, а й «Європейська Солідарність» та «Голос».

Доля мораторію на експорт лісу-кругляка стане одним з першочергових питань, за які доведеться братися новій владі: рішення в арбітражі з ЄС може з’явитися вже до кінця цього року — і, скоріш за все, не на користь України.

Пересічним українцям байдуже до мораторію як такого, бізнес-інтересів та міжнародних зобов’язань — вони хочуть рішень, які зупинять хижацьку вирубку лісів у Карпатах (і не тільки).

Запитуємо, що для цього потрібно, і яка тут роль мораторію.

Замість передісторії: навіщо впроваджували мораторій?

Ось як про це розповідає один зі співавторів закону, Остап Єднак, народний депутат Верховної Ради України VIII скликання:


«До введення мораторію Україна експортувала близько 2 мільйонів кубометрів круглого лісу на рік. За часів Януковича, це була повністю корупційна годівничка тодішнього очільника Лісагентства [Державного агентства лісових ресурсів]. Іноземні компанії не могли на конкурентних умовах придбати українську деревину. Якщо вони не були у «списку обраних», вони могли пропонувати хоч удвічі кращі умови співпраці — але продавали компанії, яка платила хабарі. Після Революції гідності ці схеми припинились, але через кілька місяців запрацювали знову.

До мене як народного депутата почали звертатись українські деревообробники зі скаргами, що їм доводиться купувати українську деревину на аукціонах, тоді як іноземні компанії на незрозумілих підставах отримують цю деревину, і лісгоспи, які знаходяться у регіоні роботи тих чи інших українських підприємств, ешелонами везуть її на експорт. Нас ця ситуація обурила і ми запровадили це обмеження.

Нагадаю, що мораторій запроваджувався лише як один елемент у змінах, які мали відбутися в управлінні лісами відповідно до коаліційної угоди — у ній був розділ про інституційну реформу лісового господарства. На жаль, інших змін не вдалося досягнути».

Чи стали рубати менше?

Ні. Тому що мораторій — не про це.


Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

«Якщо подивитися на першу ціль, екологічну — мораторій, безумовно, не мав впливу на захист українських лісів, оскільки цей захід [мораторій] залишився частковим, ніяких інших заходів урядом і парламентом не було запроваджено. Деревина, яка раніше експортувалася, тепер залишається на внутрішньому ринку і використовується українським споживачем. Це фактично ніяк не вплинуло на обсяги рубок — адже ми не запровадили обмеження для обсягу заготівлі деревини.

Необхідно зауважити, що ми не можемо оцінити, як мораторій вплинув на незаконну вирубку — тому що немає надійної інформації про те, які ж обсяги незаконної заготівлі деревини.

Як показує міжнародний досвід, коли в деяких країнах вводилися схожі заходи, заборона на експорт деревини для сприяння розвитку власної деревообробної та меблевої галузі — виходило так, що ці галузі дійсно розвивалися, і в результаті зростало споживання сировини і зростали обсяги заготівлі — рубки деревини. Тобто, фактично внаслідок підтримки національного виробника обсяги вирубок зростають»  Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.


Петро Тєстов, аналітик МБО “Екологія-Право-Людина”

«У довгостроковій перспективі мораторій, з точки зору охорони лісу, є взагалі шкідливим: з того, що я бачу — починає розвиватися деревообробка при лісгоспах, починає збільшуватися кількість лісопильних підприємств і посилюється лоббі деревообробників. І якщо ми як екологічна організація хотіли б, щоб Україна перейшла на ставлення до лісів як у США, коли ліси виконують переважно екологічні функції — ми зіткнемося із ще більшим лоббі деревообробників та лісівників.

Мораторій — це, в першу чергу, питання економічне, і коли спекулюють мораторієм у природоохоронних цілях — вас просто обманюють», — Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».


«Останні дані які я бачив — 1 мільйон 800 тисяч переробляють сьогодні державні підприємства у підпорядкуванні Державного агентства лісових ресурсів. Тобто, держава за останні роки суттєво наростила власну переробку. У мене виникає багато запитань до цього механізму, тому що коли державні підприємства починають вкладати у виробництво і переробку — це має великі корупційні ризики, велике питання ефективності» — Остап Єднак, народний депутат України.

Чи зменшились обсяги контрабанди?

Експерти Інституту економічних досліджень і політичних консультацій порівняли дані Держстату і Євростату щодо експорту української деревини за 2017 рік. З’ясувалося, що майже 0,5 мільйона тонн української деревини виїхали з України як дрова, а приїхали в ЄС як ліс-кругляк.

«Виникало питання, коли з України виїздить необроблена деревина по митному коду 4401, а в Румунію той самий вагон заїздив з кодом 4403 — який заборонений для експорту, і посередником у таких операціях виступають британські компанії» — Остап Єднак, народний депутат України.

Це спостерігалося і протягом 2018 року, але з літа показники імпорту кругляку, статистикою Євростату, впали майже до нуля.


«Фактично з літа минулого року цього не відбувається — перекваліфікації начебто дрів на ліс-кругляк. Закон, який повинен був нібито боротися з контрабандою лісу, почав діяти лише у січні [з 1 січня 2019 року], але фактично ці зміни почалися ще влітку, коли тема контрабанди лісу була дуже гарячою», — Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Автори дослідження зазначають, що саме у цей час почалася урядова кампанія боротьби з контрабандою на митниці і посилилася увага до експорту деревини у зв’язку з публікацією дослідження британської неприбуткової організації Earthsight.

Як справи у бізнесу?


«Мораторій дійсно сприяв певному зростанню української деревообробки, але відбувалося це, насамперед, за рахунок розвитку лісопильної галузі. Якщо спрощено — ліс-кругляк, який раніше експортувався, почали пиляти на дошки і експортувати в ЄС» — Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Експерт наводить наступні цифри:

- Останні кілька років лісопильна галузь швидко зростає. За останні роки обсяги прямих іноземних інвестицій у лісопильну галузь подвоїлися. Лише за перші 6 місяців 2019 року, порівняно з першим півріччям 2018 року, лісопильна галузь зросла на близько 14%. Для порівняння, уся переробна промисловість за цей же період показала зростання близько 1%.

- У галузях, які виробляють продукцію більшого ступеня обробки, показники переважно на рівні зростання переробної галузі в цілому. У певні періоди спостерігалося падіння виробництва. Меблева галузь зростала, але нестабільно.

«Завдяки лісопильній галузі ми досягли рекордних темпів зростання експорту цієї продукції: кожного року приблизно на третину за останні кілька років. Але тут виникає головне запитання — чи це те, чого ми хотіли: чи ми хотіли заборонити експорт лісу-кругляку і замінити його на експорт розпиляного кругляку. Уряду потрібно подивитися, наскільки був ефективним цей захід і донести певні пропозиції до Верховної Ради України, оскільки у такому вигляді мораторій не виконує тих функцій, які були задекларовані», — Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Що, якщо не мораторій?

  1. Створити чесні правила гри на ринку

«Коли запроваджували мораторій — було розуміння, що це лише один елемент у змінах, які повинні відбутися в управлінні лісами [за коаліційною угодою]. На жаль, інших змін не вдалося досягнути. Лісагентство і далі очолювали люди, які продовжували корупційні схеми. Та українська деревина, яка була дозволена для експорту — паливна деревина — теж продавалася не на конкурентних засадах.

Що я би пропонував новому українському парламенту і новому українському уряду — запровадити (до відміни мораторію — якщо вона буде), конкурентні і прозорі правила роботи ринку української деревини — чи це експорт, чи це внутрішній ринок. І провести інституційну реформу лісового господарства» — Остап Єднак, народний депутат Верховної Ради України.

2. Реформувати лісове господарство


«Зараз Держлісагентство одночасно визначає політику та керує лісгоспами — тобто, воно зацікавлене у максимальному прибутку лісгоспів. У системі Держлісагентства знаходяться «Укрдержліспроект» і «Лісозахист», які повинні призначати рубки лісів і контролювати правильність рубок лісів. Якщо вони знаходяться у тій самій системі, яка зацікавлена у максимальних прибутках, максимальному обсягу рубок, і не отримують бюджетного фінансування — чи будуть їхні рішення незалежними?

Потрібно розділити господарчу, контрольну функцію і розробку політики»— Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».


«Чиновник повинен займатися формуванням та реалізацією лісової політики, а не безпосередньо господарською діяльністю — тому що це одразу конфлікт інтересів, одразу корупційні ризики і зловживання», — Остап Єднак, народний депутат Верховної Ради України.

«По-друге, треба розуміти, що частина лісгоспів не зможе бути самоокупною, і думати про бюджетне фінансування цих лісгоспів. … Щоб не було як зараз, що кожен лісгосп «сам за себе»: скільки він зрубав, стільки він і має грошей на своє фінансування, і лісник у Черкаській області отримує 20 тисяч, а в Херсонській області 1,5 тисячі» — Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

3. Оцінювати ліс не лише як сировину

«У нас ліс оцінюється з господарської точки зору — як джерело деревини. Але у розвинених країнах ліс давно оцінюється як комплекс, який надає екосистемні послуги, і враховується не лише вартість деревини, а й повітря, яке ліс очищує, водні ресурси, які він зберігає, біорізноманіття та інші аспекти. На щастя, Мінекології вже замовило розробки методик, щоб оцінювати ліс не тільки як деревину, а й вартість його екосистемних послуг. Ми сподіваємося, що вони будуть затверджені у наступному році» — Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

Що якщо взагалі заборонити рубати ліс на сировину?


«На мою думку, це було б неправильним кроком, оскільки українська деревина є дуже важливою сировиною для української деревообробної промисловості. У галузях, які певним чином пов’язані з обробкою деревини, працює до 200 тисяч людей, а експорт деревини та продукції деревообробки минулого року досягнув майже 1,5 мільярди доларів. Для України надзвичайно важливо використовувати ці ресурси» — Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Хто і як швидко може запустити зміни?


«Ініціювати старт процесу повинен уряд. На сьогодні Лісагентство знаходиться у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики. Але МінАПК з Мінприроди і профільним комітетом екологічної політики, і, можливо, з дорученням комітету аграрної політики, разом упродовж осені могли б розробити концепцію і провести наради з усіма зацікавленими сторонами, та узгодити модель першочергових кроків.

Осінь — хороше вікно можливостей для цієї діяльності. Ми бачимо призначення губернаторів у Львівській і Херсонській областях, які є доволі свідомими і прогресивними людьми. На прикладі Львівщини і Херсонщини можна обговорити, яким чином краще організувати роботу, тому що на Херсонщині — велика криза, на Львівщині — розвиток і збільшення показників», — Остап Єднак, народний депутат України.

«Ще у 2012–13 році було декілька проектів Світового банку, де робилася якісна аналітика, показувалися проблеми, були першочергові напрацювання. Їх можна взяти за основу й оновити. Якщо працювати комплексно й оперативно — за осінь можна розробити концепцію змін, які необхідно реалізовувати» — Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

Який міжнародний досвід варто запозичити?


«Як представник природоохоронної організації, я вважаю найкращою модель, яка діє у США, де державні ліси виконують насамперед екосистемні функції. Вони отримують щорічне фінансування з державного бюджету. Обсяги рубок у них обмежуються потребами невеликих місцевих деревообробників — у державних лісах немає лісозаготівлі з комерційною метою. Більш реалістична для нас — польська модель, коли усі лісгоспи відраховують кошти в єдиний лісовий фонд, і з цього фонду фінансуються неприбуткові лісгоспи та лісгоспи, де багато природно-заповідного фонду.

І в Україні є великі кошти екологічного податку. За минулий рік це — близько 6 мільярдів гривень. Вони могли б використовуватися саме для компенсації екологічних функцій лісів, бо на даний момент 2–3 мільярди з цих коштів розкрадаються на різні непотрібні заходи» — Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».


«Можна дивитися, як це робиться у Польщі, Латвії, США, але потрібно враховувати специфіку України: що у нас всі ліси знаходяться у власності держави або комунальних структур, і що ліси Заходу, Сходу, Півночі і Півдня — різні за своїм функціональним призначенням. Нам потрібно розробити свою модель управління лісами» — Остап Єднак, народний депутат України.


«Погоджуюся з паном Остапом. Міжнародний досвід корисний, і справді в Україні працювали багато проектів. Але дійсно, необхідно враховувати специфіку України. Тому що якщо просто скопіювати чиюсь систему — це те саме, що запровадити мораторій на експорт лісу і сказати, що у такій-то країні це спрацювало, але при цьому не застосувати інших інструментів, які відповідають ситуації в Україні», — Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Переглянути відеозапис цієї розмови можна тут.

https://medium.com




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
вагонка киев цена Shrips - знайти попутника для подорожі
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua