Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію






Опитування
Опитування
Опитування

Мораторій на вивіз кругляка хочуть відмінити, а в Ви за чи проти?



***
Виставки
Виставки

29 вересня – 1 жовтня 2020

Україна, м. Київ,
Виставковий Центр «АККО Інтернешнл», проспект Перемоги, 40-Б
Новини
Україна готує нову стратегію управління зеленим надбанням — які юридичні колізії варто в ній усунути?

На Черкащині вже не перший рік вводять європейську модрину до лісових насаджень, яку ми більше звикли бачити в Карпатах. Висаджуючи її, лісівники формують високопродуктивні та біологічно...

Більше новин за тегами
Статті

Цього вимагають від організаторів аукціонних торгів вітчизняні деревопереробники. Нинішні умови проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, які створило Державне агентство...

3071
24.02.2020р.
Як би міг бути організований ринок деревини України
Думки у письмовій формі на виконання обіцянки учасникам засідання Ради Асоціацій деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України, що відбулася 15 лютого 2020 року в м. Івано-Франківську, у світлі зміни правил продажу необробленої деревини, яку спричинила постанова Кабінету міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини»

Вступ. Термінологія.

Але перед тим як продовжувати далі, на хвильку зверну вашу увагу, шановний читачу, на термінологію. Адже плутанина в термінах, яка дуже часто присутня в професійній дискусії як лісівників, так і деревообробників (хоча, можливо, правильніше деревинообробників?) нерідко завдає негативного іміджу нашим професіям – і лісівникам, і заготівельникам та обробникам деревини. Вважаю, що використання чіткої термінології дозволить зняти частину негативу з професій лісівника, заготівельника деревини, чи її переробника. Адже урядові та парламентські рішення формуються на підставі суспільної думки. Тому закликаю – формуймо позитивну думку про нашу галузь – лісовий сектор економіки України. Не називаймо «деревину» - «лісом» і т д. Користуймося правильною термінологією:

Ліс – це земельна ділянка, на якій ростуть дерева і цільове призначення якої – лісогосподарська діяльність.

Дерево – багаторічна рослина з головним стеблом – стовбуром.

Деревина́ — анізотропний волокнистий конструкційний матеріал, добутий з дерев.

Вирубка лісу (знеліснення) – це процес повного знищення лісової рослинності та переведення земель в інший тип господарського призначення: пасовища, пустирі, рілля, населені пункти.

Лісове господарство – вид господарської діяльності із забезпеченню суспільства лісовими ресурсами.

Заготівля деревини – діяльність лісового господарства з забезпечення потреби людей в екологічному та легкому в обробці конструкційному матеріалі.

Стале лісокористування – ведення лісового господарства методами, які забезпечують нащадків лісовими ресурсами в тому ж обсязі, що й маємо ми, а можливо і більшому.

Первинна переробка деревини – діяльність з переробки необробленої деревини (колод) в пиломатеріали або плити для потреб будівництва, столярства, меблярства і т.д.

 

Кліматичні зміни та їхній довготерміновий вплив на ринок деревини

Хочемо ми цього чи не хочемо, але земна куля нагрівається. Мабуть точно ніхто не знає, що є причиною нагрівання (одна з версій – збільшення CO₂ в атмосфері внаслідок різкого збільшення споживання викопних вуглеводнів). Але точно можна говорити, що кліматичні зміни суттєво змінюють лісове господарство та деревообробку.

Ключовою зміною в лісовому господарстві Європи є визнання того факту, що частина деревних видів рослин не можуть вижити в теплішому кліматі. Це холодостійкі рослини, до яких належить ялина (смерека), сосна, тощо. Більшість європейських урядів усвідомлює, що терміново (за 20-30 років) необхідно змінити видову структуру лісів. Сумно, але з великою імовірністю ялини не буде в наших лісах за 30 років.

У найближчі 20 років нас чекає надлишок деревини шпилькових порід. Ціни будуть мінімальними, бо уряди розвинутих країн дофінансовуватимуть лісове господарство з метою зміни видового складу лісів. Обсяги заготівлі деревини, принаймні шпилькових порід, спочатку (5-10 років) перевищуватимуть можливості попиту на вироби з неї. Плюс додайте піки від вітровалів чи того ж короїда. Чи готові ми до такого розвитку подій? Як нові принципи реалізації необробленої деревини цьому сприятимуть? Як цьому допоможе закон «Про ринок необробленої деревини» якого всі ми чекаємо? Яке бачення уряду та парламентарів у такій часовій перспективі? На жаль, сьогодні не має навіть дискусій на цю тему. Найкраща думка, яку я почув з цього приводу, звучала так: «Головне дочекатися девальвації гривні, щоб продукція деревообробки стала знову конкурентною на експорт».

Два типи стратегій лісовласників Європи щодо продажу необробленої деревини (думки що виникли до усвідомлення трансформації ринку під впливом кліматичних змін).

Власне, я виділив дві стратегії, які реалізують лісовласники Європи, продаючи круглі лісоматеріали.

Перша стратегія – полягає у максимізації доходу від володіння лісами та продажу деревини. Зазвичай, такі країни використовують аукціони, щоб продати наявний у них ресурс найдорожче. Але це має зворотний бік медалі – ці країни не можуть похвалитися розвинутою переробною індустрією, а здебільшого є сировинними придатками країн з іншою стратегією. Хотів би я бачити інвестора, який інвестуватиме у виробництво, не розуміючи за якою ціною та в якому обсязі він купить сировину на наступний квартал, а ще краще – на наступний тиждень.

Друга стратегія – полягає в максимально глибокій переробці деревини, виготовленні кінцевого продукту, створенні ринку виробів з деревини всередині країни та на експорт. У таких країнах домінуючою формою продажу деревини є довгострокові прямі контракти тривалістю 3-5 років, або пріоритетне право укладення таких контрактів надають локальними переробниками, чи компаніям які гарантують інвестиції у локальне виробництво.

Як бачимо, український уряд вибрав першу стратегію. Стратегію максимізації ціни на сировину. І це погана новина для українських переробників деревини. Їх ставатиме менше, якщо вони не зможуть купувати деревину за цінами, які постійно зростатимуть. І за задумом уряду, треба розуміти, на їхнє місце повинен прийти іноземний покупець, який купуватиме дефіцитну українську деревину за вищими цінами.

І все було б добре, якби не кліматичні зміни. Найближчі 20 років нас чекає збільшення пропозиції деревини на європейському ринку. Донедавна виручав ринок Китаю, але у зв’язку з коронвірусом прогнозую спад попиту китайських покупців, принаймні, в цьому році. Тому, як на мене, стратегія обрана урядом по ринку деревини, є ризикованою, а, можливо, й хибною.

 

Думки для Уряду та Парламенту

Панове урядовці та парламентарії! Зрозумійте, що ліс виконує велику кількість функцій, а лісове господарство є господарською діяльністю з забезпечення суспільства лісовими ресурсами методами сталого лісівництва. Разом з тим, ліс – це живий організм, а лісівництво – це наука як цей живий організм доглядати та розвивати. Тому раджу спростити або відмінити більшість нормативних та законодавчих актів, які обмежують працю лісівників. Світ йде до наближеного до природи лісівництва – основна ідея якого полягає в тому, що лісівник на ввіреній йому земельній ділянці краще за будь кого знає, які заходи догляду за лісом необхідно провести та яку деревину треба заготовити для потреб суспільства. Серед таких «совєтських рудиментів» варто спростити «Санітарні правила в лісах України», щоб заключення лісопатолога було достатньо для негайного здійснення лісогосподарських заходів; відмінити корупційну, на думку інсайдерів, оцінку впливу на довкілля лісогосподарських робіт, якщо зроблено проект лісовпорядкування, тощо. Необхідно внести зміни в Лісовий кодекс, де варто почати з чіткого визначення термінів про які я писав на початку цієї статті. Вважаю, що уряду слід ще раз задуматися над тим, яку стратегію на ринку деревини він хоче реалізовувати. Якщо стратегію глибокої переробки деревини – то зазначену постанову «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини» треба якнайшвидше відміняти.

Ще, на мою думку, треба зменшити податкове навантаження на лісове господарство і, передусім, відмінити подвійне оподаткування (земельний податок та рентний платіж (попенна плата)), які, де факто, є рентними платежами з того самого об’єкта оподаткування.

Все, мною зазначене – це складові собівартості деревини, яку лісівники продають деревообробникам. І це не вичерпний список. Кожна із зазначених позицій погіршує наше становище на світовому ринку деревини та виробів з неї.

Що уряд та парламент могли б зробити для покращення? Сприяти популяризації деревини як конструкційного матеріалу. Адже використання деревини передусім для будівництва – це шлях до сповільнення кліматичних змін. В процесі росту дерева забирають з атмосфери вуглекислий газ (CO₂) та утримують вуглець (С) в деревині у зв’язаному стані. Якщо деревину не заготовляти, а залишити в лісі, то вона почне гнити (горіти) та виділяти вуглекислий газ в атмосферу. Цю ідею добре ілюструє інфографіка, розроблена Канадською асоціацією лісових продуктів (Forest Products Association of Canada (www.fpac.ca)

Тому уряд може сприяти збільшенню заготівлі деревини та популяризувати придбання громадянами дерев’яних виробів – це не просто екологічно, це й кліматично правильно. Якщо б, наприклад, за рахунок бюджету запропонувати програму компенсації відсотків по кредитах громадянам, які побудують собі дерев’яний будинок, то ми б отримали мультиплікаційний ефект залучення коштів в економіку, щонайменше у 7-10 разів. А враховуючи, що податкове навантаження на бізнес є не менше 20%, то ці кошти з надлишком би повернулися в бюджет через 2-3 роки, зросли б інвестиції у виробництво, зріс би експортний потенціал країни. 1 кв.м. дерев’яного будинку потребує орієнтовно 1 куб.м. необробленої деревини – порахуйте потребу людей у житлі і скажіть чим не панацея для деревинної галузі, яка могла б бути урядовою програмою. Також зменшення ролі пластикового пакування та перехід на дерев’яну (паперову) тару/пакети сприятиме екологічності нашого життя та збільшенню ринку деревини.

Думки для лісового господарства

Вчора деревина була дефіцитним ресурсом, і до ваших підприємств стояла черга бажаючих її купити. Завтра деревини буде в надлишку. Без зміни політики ваших клієнтів цікавитиме тільки ціна. Як довго це триватиме? Думаю що довго – принаймні декілька десятків років. Тому настав час, замість відділів збуту, створювати відділи маркетингу та продажів (по суті, а не просто зміна таблички) і об’єднуватися з деревообробниками для пропаганди деревини як матеріалу та виробів з неї. Треба роз’яснювати суспільству роль та функції лісового господарства як бізнесу та роль деревообробників у перетворенні необробленої деревини у зручний споживчий матеріал у вигляді дошки, плити чи паперу.

Треба знайти формулу взаємовідносин з деревообробниками так, щоб обсяги та ціни були прогнозовані для обох сторін на 3-5 років уперед. Тоді підуть інвестиції в сектор і буде праця і для вас і для них.

Поради для деревообробників

Що можна зробити в короткій переспективі?

Тисніть на Уряд, з метою, змінити стратегію лісового сектору економіки від максимізації цін на необроблену деревину до стратегії глибокої переробки та збільшення споживання деревини і виробів з неї. Зміна стратегії призведе до зміни інструментів її реалізації. Фіксуйте всі хиби системи аукціонних торгів, як інструменту стратегії максимізації цін на необроблену деревину та робіть їх публічними. Акцентуйтесь на хибності стратегії максимізації цін порівняно зі стратегією глибокої переробки деревини в довготерміновій перспективі. Вам треба протриматися і не збанкрутувати протягом найближчих декількох років, доки ви не досягнете успіху у виробленні та узгодженні з лісівниками та урядом політики на деревинному ринку.

Купуючи деревину, щоб зберегти підприємства від банкрутства, під час дії зазначеної постанови Уряду, треба уникнути необґрунтованого підняття цін на аукціоні. Вважаю, що це найкраще зробити, якщо делегувати право придбання сировини для вас закупівельними групами у формі господарських асоціацій деревообробних підприємств. Щоб це зробити легально – попередньо треба отримати дозвіл Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених антиконкурентних дій. На правах самореклами, якщо ви зацікавлені оформити закупівельну групу, готовий надати вступну інформацію у вигляді консультації та безкоштовного примірника підручника «Купуймо разом», яких у мене залишилося ще декілька штук (свого часу, я був координатором проекту «Закупівельні групи, як альтернативне джерело фінансування, підвищення стійкості та конкурентоспроможності малого сімейного бізнесу України», що фінансувався урядом Польщі в рамках програми «Польська допомога»).Знаю юристів, які вивчали це питання досконало. Додатково зазначу, що закупівельні групи в Європі – це потужний інструмент забезпечення конкурентної переваги галузевим кластерам.

Що можна зробити в довготерміновій перспективі?

В нашій країні є Мінекоенерго, яке відповідає за розробку лісової політики та Держлісагентство, як центральний орган виконавчої влади, який відповідає за реалізацію цієї політики. Стратегією ж розвитку деревообробки не піклується жоден державний орган, для Мінекономіки деревинний сектор економіки один з багатьох і увага до нього напевно губиться. Господарські асоціації та об’єднання громадян у нашій галузі розрізнені (кажуть їх є 162) і, на жаль, не здатні виробити скоординованої політики захисту своїх інтересів, причому частина де-факто представляє інтереси бірж, а не деревообробників. Найгірше є те, що лісівники та деревообробники вважають опонентами один одного, щось один від одного вимагають, пишуть один на одного скарги, не усвідомлюючи, що є частиною однієї системи – ринку деревини.

Зараз найкращий час перестати поборювати один одного, треба сідати і думати, як організувати співпрацю так, щоб і лісівники, і деревообробники разом щипали «зелені листочки». Гроші люблять тишу, і чим менше скандалів буде в нашій галузі, тим краще буде усім.Ситуацію між лісівниками та деревообробниками добре ілюструє малюнок невідомого автора:

Як інституційно організувати напрацювання спільних стратегій на ринку деревини? Це питання, на яке слід дати відповідь насамперед. Вважаю, що для цього необхідно створити організацію – координатора вироблення політики на ринку деревини. Учасниками такої організації мали би бути лісогосподарські та деревообробні підприємства та їхні об’єднання. Такою організацією могла б бути «Українська деревинна рада»: https://derevoobrobnyk.com/a/128c5a7b7a22/ukrayinska-derevynna-rada?fbclid=IwAR15_mqugNADTn9MzYQlXVoNLwY2WU2EsFeHkIPHVqMYXnwTgNpU0rOIays

Ключові завдання, яке мала би вирішувати Українська деревинна рада є:

  • як гарантувати українським переробникам стабільний та прогнозований доступ до деревини після відміни мораторію на експорт необробленої деревини;
  • як збільшити обсяги та рентабельність деревинної економіки для лісівників та деревообробників;
  • як збільшити внутрішнє споживання виробів з деревини, вироблення політики, щоб деревина користувалися більшим попитом;
  • як знайти вигідніші контракти на експорт;
  • куди і як інвестувати, щоб вкладення в переробку деревини були максимально ефективними;
  • що запропонувати уряду та парламенту для досягнення зазначених цілей.

Мушу сказати, що багато хто хоче такої діяльності від Громадської ради при Держлісагентстві України. На мою думку, це неможливо реалізувати в рамках цієї інституції, оскільки не відповідає ні її завданням, ні організаційним чи фінансовим можливостям.

Як гарантувати українським переробникам стабільний та прогнозований доступ до деревини після відміни мараторію на експорт необробленої деревини.

Це основне питання, яке сьогодні потребує термінового вирішення, якщо метою державної політики вважати максимальну додану вартість для суспільства від вирощеної та переробленої деревини, а не політику максимізації ціни деревини.

Основою майбутнього ринку деревини в Україні могли би бути довгострокові угоди між об’єднаннями деревообробних підприємств (закупівельні групи у вигляді господарських асоціацій) та об’єднаннями лісогосподарських підприємств з правом реалізовувати деревину. Звичайно, це би було можливо після отримання дозволів Антимонопольного комітету України (і отримати такі дозволи є реалістично).

Це дало б змогу також змінити логіку планування лісозаготівель в Україні, виходячи з прогнозу споживання, яке деревообробники б надавали лісівникам і, як наслідок, ефективніше використання лісових ресурсів. Це могло б спрямувати господарювання та інвестиції так, щоб у лісівників не було залишків сировини на складах.

І тоді відміна мараторію на експорт деревини не становила би ніякої загрози українським виробникам, адже вони б були захищені довготерміновими контрактами. І потреба в спеціальних законах про ринок деревини теж би відпала. І корупція, з якою всі так борються, зникла би органічно, бо у такій формі взаємодії вона є практично неможливою.

Про автора

 Василь Масюк

 1996 – з відзнакою закінчив Український державному лісотехнічний університет за спеціальністю – технологія деревообробки, навчався на економічному факультеті.

1998-2000 – заступник генерального директора ТОВ „Львівфанпромторг” (Львівський фанерний комбінат).

з 2000 – редактор та видавець газети «Деревообробник»

з 2003 – консультант біржі деревини www.fordaq.com в Україні. Створення україномовної версії та навчання для українських деревообробників щодо можливостей експорту в Західну Європу.

з 2004 – співзасновник порталу www.derevo.info

2006-2007 – експерт Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) з технічного моніторингу та комерційного аудиту реалізації інвестиційного проекту з побудови великого деревообробного заводу в Україні.

2008 - 2013 – президент Української асоціації деревообробного обладнання (УАДО).

2008-2009 – експерт з підтримки експорту для деревообробних та меблевих підприємств в проекті ЄС „Підтримка розвитку ділової спроможності українських малих та середніх підприємств  – міжнародний аспект”

2010-2011 – експерт від України в Технічному комітеті 218/Timber (Деревина) Міжнародної організації стандартів ISO.

2015-2017 – координатор проекту «Купуймо разом» програми «Польська допомога». Проект розробляв методологію створення закупівельних груп (зокрема в деревообробній галузі при закупці круглих лісоматеріалів) та надавав юридичну підтримку, в тому числі у взаємовідносинах з Антимонопольним комітетом України.

з 2019 року – голова Громадської ради при Держлісагентстві України.

https://derevoobrobnyk.com/




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами
вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При використанні матеріалів посилання на www.derevo.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.
kremen-decor.com.ua