Закрити

  Авторизация

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Последние новости
Последние новости
Кто ест кто
12.10.2011р.

С подачи Госагентства лесных ресурсов Украины с начала сентября...

На гослесах Латвия заработала более 50 миллионов латов
04.07.2011р.

В 2010 году оборот компании, управляющей государственными лесами предприятия...

Что представит компания Wood-Mizer на выставке DREMA в Познани, 29 марта – 1 апреля
09.03.2011р.

Компания Wood-Mizer сообщает, что на выставке DREMA в польском городе Познань впервые...

Трелевочные захваты
16.02.2011р.

Одним из самых эффективных средств для сбора и подтрелевки древесины, являются,...

Нова вартість послуг порталу
08.02.2011р.

З 15 березня зросте вартість послуг порталу, а також буде введено ліміт на...

Опрос
Опрос
Опрос

Мораторий на вывоз кругляка хотят отменить, а в Вы за или против?

Ваш помічник
Ваш помічник
4445
28.01.2008р. |
Кипарис Карпат
Подорожуючи Карпатами у високогірній зоні, ви раптом натрапляєте на казкову галявину, або, як звуть її горяни, – царину. Серед різнотрав’я та поодиноких ялинок стоять, мов сторожі, вічнозелені піраміди, стрункі, мов кипариси. Це – ялівець, рідний брат кипариса. Дендрологи без вагань зараховують ялівці до сімейства кипарисових. Їх близько 60 видів, від низькорослих чагарників до дерев-гігантів, як-от ялівець стрункий, який досягає 30 м висоти та до 2 м у діаметрі.

Ареал ялівців (юніперусів) охоплює майже всі гірські ліси Європи, Азії, Америки, Канади і навіть Африки. У сибірській тайзі ще збереглися реліктові види, які занесено в Червону книгу (твердий та сибірський). Останній з прадавніх часів оселився і в Карпатах. У горах, серед субальпійських чагарникових «джунглів», привертають увагу невеличкі подушковидні кущики з м’якими (неколючими) світлими шпильками. Оце і є той самий ялівець сибірський – типовий представник високогір’я, який здатен рости навіть на кам’янистих брилах, щебенистих схилах, вапнякових відслоненнях. Найбільш поширені в Карпатах три види: звичайний, сибірський, козачий. Ялівець звичайний росте й на Волині та Львівщині. Найбільші осередки ялівцю звичайного і козачого збереглися в Закарпатті, в Угольському заповіднику (загальна площа 4600 гектарів), утворюючи чудові ландшафти в смузі мармурових стрімчакових відслонень. У Горганах гора Грофа вкрита суцільним «зеленим плащем» зі сосни гірської та ялівцю.

Родовід ялівців сягає в глибини віків. Вражає їх довговічність (близько 2000 років), морозостійкість, невибагливість до ґрунту. Відома їх антисептична дія (очищують повітря, збагачують його киснем). Хто бував на високогір’ї, той знає, як там, серед кедрини та ялівцю, легко дихати. Як свідчать останні спостереження, природні популяції вищезазначених видів катастрофічно зменшуються. Ми маємо безліч проблем в субальпійській зоні зі збереженням та залісненням малодоступних ділянок, з натуралізацією та впровадженням нових цінних видів. Чому б, скажімо, не розпочати, або радше, не продовжити широку інтродукцію перспективних в умовах Закарпаття ялівців віргінського, зеравшанського, гігантського. Це деревні лісові рослини, які легко приживаються в гірських умовах. До речі, вони давно культивуються в Криму, Прибалтиці, Білорусі, а також в Україні (Асканія-Нова, Запоріжжя). Чому б не ввести в наші парки і сквери, скажімо, ялівець китайський (особливо, колоновидну та плакучу форми)? Чимала колекція ялівців зібрана в дендрарії Мукачівського держлісгоспу, де вже півстоліття працюють разом науковці та виробничники.

 Продовжувати таку співпрацю слід і надалі. Ялівці варті того! Промислово-господарську цінність їх неможливо переоцінити. Вони мають міцну смолисту деревину, стійку проти загнивання та шкідників. Відомо, що в шафах, виготовлених з ялівцю, панує особливо приємний аромат, якого уникає міль. Меблі, токарні вироби, олівці, сувеніри – це далеко не повний асортимент ширвжитку. Велике харчове та лікарське значення мають смолисті чорні шишкоягоди ялівцю. За вмістом цукру вони не поступаються винограду. З однієї тонни ялівцю можна отримати 30 кг цукрового сиропу, або близько 1000 літрів вина. Як сировину, шишкоягоди широко використовують в кондитерській та лікеро-горілчаній промисловості. Між іншим, англійський джин (від якого не болить голова на похмілля) виготовляють з ялівцевих плодів. Здавна ялівець використовували в народній медицині. Його знають майже всі народи. Американські індіанці вживали відвар шишок ялівцю для лікування туберкульозу шкіри, кісток, суглобів. Сучасні медики рекомендують спиртові розчини ялівцю (плодів, гілок, кори) як засіб проти ревматизму, цинги, хвороб нирок. Відомо, що під час найстрашніших епідемій (чуми, холери) люди обкурювали приміщення ялівцем. Ще до нашої ери про це писав Публій Вергілій Марон. Смолисті та ароматичні речовини ялівцю знищують хвороботворні мікроби в довкіллі та в організмі людини. Селяни та горяни у господарстві, як відомо, використовують гілки ялівцю для пропарювання діжок перед солінням овочів. Виробляють ялівцеву олію. На обійстях садили дички, взяті просто в лісі. А в містах щовесни на ринках, продають живі деревця ялівцю. Хочеться сподіватися, що вони потраплять в добрі руки. Загалом, зарості ялівцю треба охороняти, беручи до уваги інтереси мисливських господарств. Ялівець – найкращий кормовий природний компонент, який, крім того, захищає молодняк від хижаків.

Справа розмноження та створення штучних лісокультур нескладна. Передовсім, треба використати, так би мовити, природні ресурси. Згадати набутий наукою та виробництвом досвід заліснення кам’янистих та вітровальних ділянок. Свого часу велику, без перебільшення, титанічну роботу в цьому напрямі виконав наш колега з Надвірнянського опорного пункту, кандидат сільськогосподарських наук Є.М. Бокаленко, який розробив технологію заліснення кам’янистих розписів. За його розробками створено понад 3 тис. га культур субальпійських видів (жерепа, ялівцю, кедра карпатського та інших порід), вік яких досягає вже 50 років. Про цю технологію добре пам’ятають (хто забув, хай пригадає) і лісівники, і науковці інституту «Гірліс», що на Івано-Франківщині.

Ялівці, здебільшого, дводомні, але є й гермафродитні форми. Запилюються вітром. Як і в сосни, врожай достигає на другий рік. Здатні і до насіннєвого, і до вегетативного розмноження, при чому, насіннєва база, практично, необмежена. Насіння потребує досить довготривалої стратифікації. Тому ялівець ліпше сіяти восени, відразу після збору, в торфово-пісковому субстраті в парникових грядах, закритих плівкою. Зволоження – постійне, з періодичним провітрюванням.

Верховинські господарства можуть особливо не турбуватися, використовуючи природний самосів, вибираючи його на узліссях та квартальних просіках. Царини, про які ми згадували, – не займайте. Не порушуйте Божу красу – природні екологічні ніші для звірят і птахів. Нехай вони живуть на тих верхах, як у Божому раю!

Віктор ГНІДЕНКО,

кандидат сільськогосподарських наук.

м. Мукачеве

Газета "Деревообробник"

Теги и ключевые фразы
Де в горах карпатах росте ялівець звичайний, де росте кипарис карпати, Ялівці у карпатах, де росте ялівець на волині, ялівці в карпатах, ялівець звичайний вікіпедія, кепарис дерево, Якоивисоти кепарис, інформація про дерево кипарис, Де росте кипарис
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Добавить в закладки Підписатись Версия для печати



   



Інші статті
26.01.2010р.

Тис. Yew. Рід Taxus

Його називають тис ягідний, або європейський, зелениця, негтючка. Це – червоне дерево висотою 10–12 м, у деяких випадках до 28 м. Росте повільно, але має довгий термін життя. Максимальний зафіксований діаметр ствола – 4 м, які досягнуті за 4000 років.

10.04.2009р.

Акація біла. Locust. Рід Robinia

Рід Robinia– листопадні дерева, які належать до родини бобових (Fabaceae). Батьківщина – Північна Америка (схід США та північ Мексики), де нараховується майже 20 видів. До Старого Світу окремі види завезли майже 300 років тому.

Більше статей за тегами
Предложения, которые могут Вас заинтересовать
Більше пропозицій за тегами
вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При использовании материалов ссылка на www.derevo.info (для интернет ресурсов с гиперссылкой) обязательна.
kremen-decor.com.ua