Закрити

  Авторизация

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Последние новости
Последние новости
Кто ест кто
12.10.2011р.

С подачи Госагентства лесных ресурсов Украины с начала сентября...

На гослесах Латвия заработала более 50 миллионов латов
04.07.2011р.

В 2010 году оборот компании, управляющей государственными лесами предприятия...

Что представит компания Wood-Mizer на выставке DREMA в Познани, 29 марта – 1 апреля
09.03.2011р.

Компания Wood-Mizer сообщает, что на выставке DREMA в польском городе Познань впервые...

Трелевочные захваты
16.02.2011р.

Одним из самых эффективных средств для сбора и подтрелевки древесины, являются,...

Нова вартість послуг порталу
08.02.2011р.

З 15 березня зросте вартість послуг порталу, а також буде введено ліміт на...

Опрос
Опрос
Опрос

Мораторий на вывоз кругляка хотят отменить, а в Вы за или против?

Ваш помічник
Ваш помічник
4010
07.11.2007р. |
Добробут лісової галузі: ціна нестандартної стандартизації

Тези виступу на Всеукраїнській конференції,

присвяченій Всесвітньому дню стандартизації, 12.10.2000

Дозвольте нагадати Вам історію, що, на наш погляд, дуже характерна для нинішньої ситуації у галузевій стандартизації. Про неї багато хто чув, але не всі знають, що початок їй поклали правоохоронні органи, які зацікавилися, чому гарну дубову деревину продають за кордон на порядок дешевше, ніж вона коштує на європейських ринках.

Характерно, що тоді не було жодних претензій до стандартів, і від європейських партнерів жодних скарг не надходило. Навпаки, тоді всіх все влаштовувало, крім, зрозуміло, держави, що є, на жаль, суб`єктом абстрактним і поки що сама себе захистити не в змозі.

Прикладом безпорадності нашої держави в питаннях економічного добробуту лісової галузі служить та обставина, що унікальний стратегічний ресурс країни, яким є запаси дубової деревини, виявилися без уваги Уряду.

Фахівці знають, що світові запаси дуба невеликі, а потреби в ньому дуже великі (паркет, коньячна клепка, дубильні речовини і багато чого іншого, чого без дуба не зробиш).

Значна частина дубових насаджень сконцентрована в Україні. На території колишнього СРСР небагато дуба є ще на Кавказі та на Далекому Сході. Тому ще в довоєнний період була прийнята спеціальна постанова уряду Радянського Союзу, згідно з якою використання навіть дров`яної деревини дуба на паливо без особливого дозволу не допускалося. Саме з цим пов`язані обмеження на застосування дубової деревини у стандартах, скажімо, на вікна і двері. До речі, ця постанова ніким не скасована, але про неї якось на забули, а поновити не поновили.

У результаті склалася парадоксальна ситуація. У ГОСТі на круглі лісоматеріали розписано, яка деревина і яка порода може бути використана для виготовлення целюлози. А для виробництва найгіршої целюлози порода деревини не обумовлюється. Якщо так, то можна й дуб використовувати з цією метою. От наші підприємства і постачають на експорт дубові баланси, тобто сировину для целюлози, а держава від цього несе великі збитки.

Правоохоронні органи виявили ще одну проблему стосовно нас, стандартизаторів. І знову каменем спотикання став той же горезвісний дуб, що виявився внесеним у конкретні ТУ(технічні умови) тепер уже як технологічна сировина. У цих ТУ зазначені нижні, тобто гірші межі показників якості і не названі верхні, перевищення яких повинно автоматично переводити продукцію під дію стандарту вищої категорії, оскільки такий існує. Стандартизатори це добре знають. Для усіх нас це є аксіомою. Але про це не знає прокурор, який наші аксіоми не визнає. Йому подавай документи. А наші документи про це пишуть не так чітко, як того вимагає юриспруденція. Тому досвідченому адвокату не важко довести довести, що підприємствам не заборонено продавати першосортний дуб за ціною дешевих технологічних дров.

Однак юристам не довелося б з’ясовувати юридичні тонкощі наших основних стандартів, якби подібні ТУ узгоджувалися з галузевим ТК(технічним комітетом). Уже як би там не було, але дубового балансу ми б не пропустили. Ми не говоримо про те, щоб усі без винятку ТУ узгоджувалися з технічними комітетами, але коли питання стосуються економічної безпеки країни й добробуту цілої галузі, то, напевно доцільно ускладнити процедуру розробки нормативних документів найнижчої категорії, зробивши обов`язковим їхнє узгодження з ТК. Адже ніхто особливо не обурюється тією обставиною, що всі ТУ будівельної індустрії узгоджуються з Держбудом.

Тут, очевидно, буде доречним поширити цю ситуацію на перевірки, що проводять органи ЦСМ (Центру стандартизації та метрології). Нам іноді довоодиться гасити конфлікти між інспекторами Держнагляду і технологами підприємств, що перевіряються. Залишається тільки дивуватися, як при такому різноманітті нормативних документів, особливо за наявності ТУ, що суперечать стандартам більш високих категорій, співробітникам ЦСМ вдається змусити підприємства платити штрафи. Адже добрий адвокат практично всі відомі нам акти перевірок може опротестувати. Очевидно, не роблять цього через нормативну некомпетентність виробничників і їхнє небажання мати справу з арбітражними судами.

Тому зовсім дарма ті, що перевіряють, уповають на верховенство стандартів стосовно ТУ. Як показує практика, для юристів це не є юридично обґрунтований доказ. У зв`язку з цим, як нам здається, органам Держнагляду буде все сутужніше штрафувати підприємства за випуск неякісної продукції, тому що підприємства вже починають розуміти, що їм вигідно утримувати кваліфікованого консультанта з нормативних документів.

Хочу ще раз підкреслити: в Україні створений досить небезпечний прецедент підміни стандартів технічними умовами, що вже починають жити своїм життям, будучи юридичною підставою для різних економічних злочинів. Напевно, у жодній країні, крім СНД, немає такого незрозумілого за статусом нормативного документу. Причому, цей нонсенс має цілком об`єктивне обґрунтування свого права на існування.

Річ у тім, що від стандартів колишнього СРСР ми повільно, але впевнено відходимо, уже не сприймаючи їх усерйоз, а до євростандартів не прийшли, ще не переборовши психологічний і мовний бар`єри. Своїх же національних стандартів у нас ще дуже мало. За кількістю їх на порядок менше, ніж у будь-якій європейській країні, а за змістом наші стандарти переважно термінологічні.

Цю тезу підтверджує статистика, що отримана ТК-18, галузевим інститутом деревообробки (УкрНДІМОД), інститутом стандартизації (УкрНДІССІ) і Львівським науково-інформаційним центром “Леонорм” у процесі спільної роботи над переліком міжнародних (ISO), європейських (EN), міждержавних (ГОСТ), національних (ДСТУ) і галузевих (ГСТУ) стандартів на продукцію з деревини.

 

 

Види продукції з древевини

Стандарти

лісоматеріали

фанера і плити

напів-фабри-кати

двері і вікна

меблі

Всього

ISO

59

69

78

35

39

280

EN

45

86

79

124

57

391

ГОСТ

171

58

99

34

72

434

ДСТУ

12

2

15

3

12

44

ГСТУ

13

2

7

-

8

30

 

 

Виявляється, що на всі види нашої продукції є 280 стандартів ISO, стандартів EN – 391, ГОСТ– 434, ДСТУ – 44 і ГСТУ – 30.

Ці дані свідчать про те, що СНД і Євросоюз мають таку кількість стандартів на продукцію з деревини, яку можна порівнювати. Якщо брати кількість, то начебто Україні, яка користується ГОСТами, особливо нема про що турбуватися, оскільки стандартів у нас більш ніж достатньо. Але кількість, як відомо, не завжди компенсує якість. А саме з цим у нас великі проблеми.

Виникли вони тому, що лісова галузь СРСР і лісова галузь України - це, як говорять, дві великі різниці. Тайговий ліс Росії значно відрізняється від гірських і поліських лісонасаджень України. Тому ГОСТи, скажімо, на методи обмірювання і визначення обсягу не узгоджуються з відповідними євростандартами, внаслідок чого виникли серйозні розбіжності між українськими і європейськими торговими партнерами. Природно, що у наших експортерів з`явилася спокуса вирішити цю проблему найменшими зусиллями на відомчому рівні.

Але міжнародні справи вирішувати в такий спосіб не можна. Виник конфлікт, який досить довго ніяк не могли розв`язатися. Завдяки чіткій позиції Держстандарту у цьому питанні та нашим перевіреним аргументам цей конфлікт, треба думати, найближчим часом буде розв’язаний. Галузевики, нарешті, дали згоду на пряме застосування відповідного євростандарту. Усі матеріали для цього вже підготовані. Залишилося провести необхідні в таких випадках узгодження і затвердити стандарт.

Цей приклад є ілюстрацією того, що вирішення проблем нашої стандартизації можливе. І досвід європейських країн нам у цьому буде корисний. До речі, ми попросили наших європейських колег поділитися своїм досвідом і надати для аналізу їхні національні стандарти на продукцію з деревини, що в них застосовують поряд із євростандартами. На сьогодні вже шість країн зробили нам таку допомогу, а іспанці свої стандарти передали через делегацію нашого Держстандарту, за що ми дуже вдячні й іспанцям, і пану Віткіну, що погодився привезти ці стандарти.

Чим цінний для нашої галузі закордонний досвід?

Як відомо, у Європі існує визначена система стандартизації виробів з деревини. У них є Директиви, стандарти EN і національні стандарти. Переглядаючи отримані нами національні стандарти Німеччини, Іспанії, Фінляндії і деяких інших країн, ми знаходимо, що їхній зміст відповідає змісту наших ТУ. Тільки от рівень виконання тих чи інших – це небо і земля.

Тому ми переконані в тім, що з нашими ТУ треба щось робити. І навіть знаємо, що саме. Але перш ніж виходити в Держстандарт із якимись пропозиціями, ми вирішили попрацювати з нашими суміжниками, щоб виробити єдині мінімально необхідні вимоги безпеки, що стосуються деревиновмісної продукції і її виробництва. Ми вже маємо домовленість про це з колегами з технічних комітетів із сангігієни, техніку безпеки, пожежної охорони, екобезпеки і будівництву. Самі розумієте, що без грошей це робиться дуже повільно, але робиться, завдяки розумінню нашими колегами необхідності й важливості такої роботи.

Цей приклад ще раз підтверджує той факт, що в технічних комітетах працюють патріоти своєї справи.

Це нас надихає і вселяє визначені надії, на те, що наші галузеві проблеми можна вирішити тільки спільними зусиллями.

Від імені всього нашого колективу дозвольте подякувати всім тим, хто допомагає нам, і поздоровити Вас, дорогі колеги, із професійним святом.

Успіхів Вам і творчих удач!

Газета "Деревообробник"

Теги и ключевые фразы
стандартизація лісової продукції, електроактивована вода, Нові стандарти у олійної галузі, постанова срср про обмеження використання дуба, що таке баланси дубові, що таке баланси у лісовій галузі, експорт дубових віників документи, стандартизація лісової продукції, ЭКСПОРТ ХВОЇ.ЩО ТАКЕ ЄВРОСТАНДАРТИ, каталог балясин для лестниц
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Добавить в закладки Підписатись Версия для печати



   



Інші статті
07.12.2009р.

Кипарисовики – зелена окраса світу

Вічнозелені, стрункі та високі (до 60 м) дерева-красені з родини кипарисових (Cupressoideae), дуже декоративні. Хвоя їх ніжна, ароматна, різних кольорів і відтінків: золотиста, срібляста, блакитна і навіть біла.

16.04.2009р.

Про нормування витрати деревини у виробництві столярних виробів

Встановлення достовірних диференційованих коефіцієнтів витрати пиломатеріалів є основною метою проведення дослідних розпилювань.

Більше статей за тегами
вагонка киев цена проектуємо сушильні камери
При использовании материалов ссылка на www.derevo.info (для интернет ресурсов с гиперссылкой) обязательна.
kremen-decor.com.ua